- •Тема 09. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •1. Поняття про хвороби рослин та їх причини
- •2. Інфекційні та неінфекційні хвороби
- •3. Патогенез хвороб рослин та його основні етапи
- •4. Анатомо-морфологічні зміни та фізіолого-біохімічні порушення у хворої рослини
- •5. Типи захворювань деревних порід та чагарників
- •6. Поняття про імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •7. Вплив умов зовнішнього середовища, віку та стану рослин на їх стійкість до хвороб
- •8. Поняття про епіфітотії та їх прогнозування
- •Тема 10. Гриби як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце грибів в системі рослинного світу
- •2. Будова клітини та вегетативного тіла гриба, видозміни грибниці
- •3. Характеристика основних форм розмноження грибів. Поняття про цикл розмноження грибів
- •4. Шляхи розповсюдження грибів, живлення грибів (паразити і сапрофіти)
- •5. Вимоги грибів до умов зовнішнього середовища
- •6. Основи систематики грибів. Характеристика класів, головних підкласів та родин грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце бактерій в системі рослинного світу
- •2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі
- •3. Вплив умов навколишнього середовища на розвиток бактерій в природі
- •4. Типи бактеріальних хвороб дерев
- •5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження
- •6. Типи вірусних хвороб
- •7. Загальна характеристика квіткових рослин – паразитів на деревних породах та чагарниках (омела біла, повитиця, петрів хрест). Шкода, що наноситься рослинами-паразитами і заходи боротьби з ними
- •8. Фітопатогенні нематоди і заходи боротьби з ними
- •Тема 12. Хвороби плодів та насіння План
- •1. Загальна характеристика хвороб плодів та насіння. Шкода, що наноситься хворобами плодів та насіння лісовому господарству.
- •2. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються на протязі вегетаційного періоду (муміфікація жолудів дуба та насіння берези, іржа шишок ялини)
- •3. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються при зберіганні (гнилі жолудів, пліснявіння плодів та насіння)
- •4. Поверхневе зараження насіння фітопатогенними грибами, що викликають ураження проростків, сходів та сіянців
- •5. Попереджуючі заходи проти розвитку хвороб
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках
- •1. Загальна характеристика групи
- •2. Вилягання сходів і молодих сіянців (в’янення), гниль сіянців (фітофтороз), випрівання сіянців
- •3. Хвороби типу “шютте”, сосни звичайної, сніжне, модрин
- •4. Борошниста роса дуба, чорна плямистість листків клена
- •5. Хвороби, що викликаються іржастими грибами (сосновий вертун, іржа хвої сосни, модрини і берези, іржа листків тополі)
- •Тема 14. Негнильові хвороби деревних порід
- •1. Загальна характеристика групи, діагностичні особливості, умови розвитку та розповсюдження
- •2. Всихання гілок та стовбурів деревних порід (клітрисовий та немоспоровий некрози дуба, ценангієвий некроз сосни, цитоспорові некрози тополі, нектрієвий некроз клена та інших листяних порід)
- •3. Судинні хвороби (голландська хвороба ільмових, судинний мікоз дуба, вертицильозне в’янення або вилт листяних порід)
- •4. Ракові захворювання деревних порід (східчастий рак модрини, східчастий рак листяних порід, поперечний рак дуба, смоляний рак сосни)
- •Східчастий рак
- •Опухолевидний рак
- •Смоляний рак
- •Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід
- •1. Процес гниття деревини та його збудники
- •2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей
- •3. Типи та стадії гниття
- •4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами
- •5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній)
- •6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик)
- •Стовбурні гнилі хвойних порід
- •7. Стовбурні гнилі листяних порід (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик)
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, в будівлях та спорудах
- •1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська)
6. Основи систематики грибів. Характеристика класів, головних підкласів та родин грибів
За основу систематики грибів взято ряд морфологічних, цитологічних, та біологічних властивостей, а також цикл їх розвитку та походження. Але основними ознаками залишаються будова грибниці та способи розмноження. У природі є біля 100 тис. грибів. Всі вони класифікуються на класи (нижчі і вищі), підкласи, порядки, родини, роди і види.
Нижчі:
хітридіоміцети
ооміцети
зигоміцети
Вищі:
сумчасті (аскоміцети)
базидіоміцети
дейтероміцети (незавершені)
Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити як збудники хвороб деревних порід План
1. Місце бактерій в системі рослинного світу.
2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі.
3. Вплив умов навколишнього середовища на розвиток бактерій в природі.
4. Типи бактеріальних хвороб дерев.
5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження.
6. Типи вірусних хвороб.
7. Загальна характеристика квіткових рослин – паразитів і напівпаразитів на деревних породах та чагарниках (омела біла, повитиця європейська, петрів хрест лускатий). Шкода, що наноситься рослинами-паразитами і заходи боротьби з ними.
8. Фітопатогенні нематоди і заходи боротьби з ними.
1. Місце бактерій в системі рослинного світу
В кінці ХІХ ст. з'явилися нові групи збудників хвороб – бактерії. Першим дослідником, спостерігавшим за патологічними змінами рослин під впливом бактерій, був російський вчений М.С. Воронін (1866 р.). Проте експериментально можливість ураження рослин бактеріями вперше довів Буррилл (1882) на прикладі опіку груші. Засновником вчення про бактеріози по праву вважається Е. Сміт – американський вчений.
Більшість досліджень було присвячено вивченню бактеріальних хвороб сільськогосподарських рослин, а бактеріозам лісових деревних порід до останнього часу приділялось мало уваги.
2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі
Бактерії – це нижчі живі одноклітинні безхлорофільні організми, які мають ультрамікроскопічну будову і вимірюються у мікронах. Окремі клітини бактерій складаються з оболонки, дуже тонкої і безбарвної, з протоплазматичним вмістом.
За формою бактерії є округлі або (коки), паличковидні (бацили) і звивисті (вібріони та спірили). Розміром вони досягають 0,3 – 5 мк. Рух бактерій відбувається за допомогою джгутиків, або війок, зустрічаються види і без джгутиків. Це гетеротрофні організми, які для свого живлення використовують готові органічні речовини живих або мертвих рослин та тварин.
Розмножуються бактерії шляхом простого поділу клітин. У сприятливих умовах він відбувається дуже швидко, протягом кожних 20 хв; одна бактеріальна клітина за 12 – 15 годин може утворити до мільярда клітин. При несприятливих умовах деякі бактерії утворюють спори з грубою оболонкою, дуже стійкі, які можуть зберігатись досить довго.
Тіло бактерії складається з одної клітини. Живляться бактерії осмотичним шляхом, вбираючи поверхнею свого тіла поживні речовини з навколишнього середовища. Для живлення бактерій необхідні вуглець, азот, кисень, водень та незначна кількість зольних елементів. Поживні речовини бактерії беруть з рослин, на яких паразитують, цьому сприяє наявність у них ферментів.