Опухолевидний рак

Хвороби цього типу характеризуються розростанням тканин і утворенням на стовбурах і гілках пухлин (наростів, вздуття). Цей рак уражає листяні і хвойні породи та викликається переважно бактеріями. Ракові пухлини мають різну форму і величину, часто на дереві їх утворюється дуже багато.

Поперечний рак дуба, збудник – бактерія Pseudomonas quercus. Уражає стовбури та товсті гілки дуба, викликаючи потовщення і ракові утворення. Зараженню стовбурів молодих дубків сприяє строката дубова попелиця (Lachnus roboris), яка пошкоджує кору і камбій (тобто переносником бактерії є строката дубова попелиця, яка має колюче-сисний ротовий апарат, при живленні бактерії потрапляють на неї і вона їх переносить на інші дерева). Спочатку на стовбурцях виникають невеликі пухлини. В міру росту дерева вони розростаються, кора на них тріскає. Характерною ознакою є утворення поперечної тріщини з нерівними краями, яка оголює деревину. В місці ураження стовбур деформується, потовщується, а нижче і вище приріст загальмовується.

Ця хвороба дуже поширена, зустрічається на всіх видах дубів, що ростуть у лісах України (звичайний, пухнастий, північний).

Як захід боротьби – раціональним є знищення дубової попелиці, створення змішаних насаджень, вирубування при рубках догляду і санітарних сильно уражених раком дерев.

Бактеріальний рак ясена – викликається бактерією Pseudomonas fraxini. Яка уражає гілки і стовбури ясена звичайного. В результаті інфекції з’являються невеликі круглі або видовжені потовщення, в середині яких виникають тріщини, що потім поступово перетворюються у ракову рану. При сильному розвитку, коли рак окільцює стовбур, верхня частина гілки чи стовбура відмирає. Зараження дерева відбувається через рани, від градобою, бактерії можуть проникати через поранені листки, а в старших ясеневих насадженнях носієм раку є малий ясеновий лубоїд, який на своєму тілі переносить бактерії і надгризаючи кору сприяє проникненню їх в середину тканини.

Ураженню частіше підлягають дерева, що ростуть у несприятливих умовах, особливо на бідних грунтах з недостатньою аерацією.

Заходи боротьби полягають в обрізуванні хворих гілок, вирубуванні сильно уражених стовбурів. В паркових умовах всі рани після обрізування гілок потрібно замазувати садовим варом.

Смоляний рак

Смоляним раком заражаються хвойні породи роду Pinus. Він викликається іржастими грибами і характеризується утворенням на стовбурах і гілках смоляних ран. Заражаються здорові, нічим не ослаблені дерева.

Смоляний рак, або рак-сірянка має 2 збудники.

Перший збудник – Gronartium flacudium. Уражає найчастіше сосну звичайну, хоч може паразитувати і на інших двохвойних соснах – чорній, гірській. Ураження спостерігається найчастіше на стовбурах та гілках сосни будь-якого віку, але найбільш небезпечне в середньовікових насадженнях.

Грибниця розвивається в лубі навколо гілки чи стовбура, викликає потовщення, ракові утворення. В результаті руйнування смоляних ходів спостерігається сильна смолотеча (звідси і назва смоляний рак). Розташована вище частина гілки чи крони ослаблюється, а коли грибниця окільцює стовбур, верхня частина відмирає.

Біологія розвитку гриба така: через 2 – 3 роки після зараження на уражених ділянках стовбура утворюються золотисто-жовті ецидії, які виступають через розриви кори. Тонкі оболонки ецидій при дозріванні лопаються і з них виходять ецидіоспори. Ецидіоспори проростають на листках проміжного господаря, найчастіше ластовня лікарського, півонії вербені, розрив-траві, шолудивника та деяких інших, на яких виникають блідо-бурі купки уредоспор. Восени на тих же рослинах виникають довгі стовпчики телейтоспор. На телейтоспорах розвиваються базидіоспори, які вже часто восени можуть заражати сосну. Зараження відбувається через хвою, звідки і гриб проникає в луб і деревину.

Рак-сірянку може викликати другий збудник – Peridermium pini, який не вимагає проміжного господаря і може ецидіоспорами заражати сосну (на початку літа).

Крім всихання верхівок, рак-сірянка викликає деформацію стовбура, насичення його живицею, така деревина придатна лише для палива або для сухої перегонки. Хвороба довготривала до 40 – 50 років.

У соснових лісах України смоляний рак зустрічається у всіх районах. Найбільше ураження спостерігається в сухих борах та суборах Полісся, де зараження досягає 10 – 15 %. Хвороба ослаблює дерево і воно може заселятись шкідливими комахами, в першу чергу сосновими лубоїдами.

Заходи боротьби полягають у вирубуванні хворих дерев, обрізуванні уражених гілок – весною до вильоту спор. Слід створювати змішані культури.