3. Судинні хвороби (голландська хвороба ільмових, судинний мікоз дуба, вертицильозне в’янення або вилт листяних порід)

При судинних хворобах (трахеомікозах) відбувається ураження провідної системи дерев, яке супроводжується потемнінням деревини. Хвороби цього типу проявляються в зав’яданні листків і пагонів, засиханні окремих гілок або всього дерева.

Судинні хвороби можуть проходити в гострій і хронічній формі. При гострій формі процес засихання крони іде дуже швидко, листки скручуються, опадають, і дерево гине через декілька тижнів або місяців. Хронічна форма захворювання може тривати багато років. Дерево відстає в рості, листки стають малими, тобто недорозвинутими, з’являються окремі сухі гілки, крона поступово зріджується, деформується, і дерево цілком засихає.

Голландська хвороба ільмових (із класу незавершених) або графіоз викликається грибом Graphium ulmі. Хвороба вперше була виявлена і описана в Голландії в 1922 році, звідси походить її назва, іноді її іменують графіозом від назви конідіальної стадії збудника. На Україні вона вперше виявлена П.С. Погребняком у Голованівському лісництві на Поділлі в 1929р.

Гриб уражає лише види з роду Ulmus. У хворих дерев зав’ядають і скручуються листки (трубочкою вздовж центральної жилки), причому деякий час вони ще висять на дереві; при інтенсивному перебігу хвороби листки можуть зав’ядати і зеленими. Хвороба призводить до відмирання тонких, потім товстих гілок, частин крони, а то й усього дерева. Грибниця розвивається із конідій, що переносяться в’язовими заболонниками, проникає в судини, де утворюється темно-бура, майже чорна каменеподібна речовина, яка разом з тилами, що там виникають, закупорює судини. Вони перестають функціонувати, і це спричинює зав’ядання листків та відмирання гілок. Ознакою того, що дерево загинуло саме від голландської хвороби, є наявність у молодих шарах деревини темно-коричневих ділянках закупорених судин. Вони мають вигляд смужок на поздовжньому чи косому зрізі гілки або кілець з окремих крапинок – на поперечному.

Зараження дерев чи гілок відбувається під час додаткового живлення ільмових заболонників (заболонник-руйнівник в’язовий, заболонник струменястий), яке вони проходять на тонких гілках, і тоді вони мають можливість перенести спори безпосередньо в судини (тобто спори гриба поширюються з допомогою вітру, дощової води, але головні носії інфекції – це є заболонники. Жуки заносять спори гриба в судини тонких гілок, де проходять додаткове живлення).

Графізом уражаються дерева любого віку, але найчастіше насадження від 10 до 40 років. Найбільш чисті ільмові насадження порослевого походження, а також міські посадки, дерева в парках.

Інтенсивному розвиткові хвороби сприяє наявність джерела інфекції у вигляді неокорованих всохлих раніше дерев, де виникають спори, які заболонники можуть переносити на здорові дерева. Сприятливою є також тепла волога весна, коли в гілках утворюються широкі судини, якими спори переносяться вглиб рослини, поширюючи хворобу. Літній засушливий період прискорює загибель дерев. Оптимальна температура для розвитку гриба 21 – 30° С.

Заходи боротьби: знищення заболонників – носіїв хвороби, а також відбирати стійкі форми. В районі вогнищ голландської хвороби треба вирубувати сильно уражені дерева, усувати всі всохлі дерева, окоровувати пеньки після вирубки. Зрубану деревину і пеньки обробляти інсектицидами для боротьби із заболонниками; кору і тонкі гілки – спалювати. Ці роботи необхідно закінчити до початку травня, тобто до часу вильоту заболонників.

У лісових насадженнях, де є багато ільмових, для боротьби із заболонниками доцільно викладати ловильні дерева.

Судинний мікоз дуба викликається грибами роду Ceratocystis roboris. За зовнішніми ознаками хвороба дуже подібна до голландської хвороби ільмових. Гриби спричиняють зав’ядання і засихання листків, гілок та й всього дерева. На поперечних зрізах також помітні бурі кільця, ураження водопровідної системи.

Спори збудника судинного мікозу дуба поширюються головним чином стовбуровими шкідниками (дубовими заболонниками) під час додаткового живлення жуків, а також деякими листогризучими комахами, горіхотворками, кліщами. Хвороба може поширюватися від дерева до дерева через корені.

Зустрічається в південно-східних областях України, на Півн. Кавказі, у Молдавії.

Для боротьби треба усувати і знищувати хворі рослини разом з коренями, садити в заражених місцях більш стійкі породи, при захворюванні старих дерев обрізувати і спалювати уражені гілки, знищення дубових заболонників.

Вертицильозне зав’ядання або вилт листяних порід – викликається грибами Verticilium albo-atrum. Цей гриб зустрічається на багатьох рослинах, особливо шкідливий в садівництві. З деревних лісових порід найчастіше уражає клен, липу, в’язові, дуб, особливо молоді екземпляри.

Грибниця розвивається в судинах і закупорює їх, припиняючи доступ поживних речовин. Внаслідок цього листки починають жовтіти по краях, потім зав’ядають, відмирають окремі гілки, а часто й уся крона. В лубі і деревині уражених рослин помітні характерні бурі плями. На уражених листках виростають конідієносці з конідіями.

Зараження відбувається за допомогою спор, що проникають в рослину через різні механічні пошкодження, а також при контакті здорового коріння з ураженим. Сприяє поширенню хвороби тепла волога погода. Гриб розвивається при температурі 21 – 23°. Найбільше шкодить у розсадниках, в кленових насадженнях, полезахисних смуг.

Заходи боротьби: потрібно усувати і знищувати хворі рослини разом з корінням, висаджувати в заражених місцях більш стійкі породи, при захворюванні старших дерев обрізувати і спалювати уражені гілки.