5. Хвороби, що викликаються іржастими грибами (сосновий вертун, іржа хвої сосни, модрини і берези, іржа листків тополі)

Хвороби типу іржі широко поширені на деревних та чагарникових породах (як хвойних, так і листяних). Іржа завдає великої шкоди в розсадниках і молодняках, викликаючи загибель сіянців або передчасне відмирання листків і хвої, засихання пагонів і т.д. Розвитку хвороби сприяє тепла волога погода.

Іржа уражає молоді пагони, листки, хвою, інші частини рослин і виявляється в утворенні на них жовтих, іржаво-оранжевих або темно-бурих спороношень гриба (пустул).

Іржа пагонів сосни (сосновий вертун) – деформація гілок сосни звичайної; викликається грибом Melampsora pinitorgua – із класу базидіальних. Хвороба має повний цикл розвитку.

Ецидіостадія гриба розвивається весною або на початку літа на сходах і молодих пагонах сосни. Ецидії утворюються під епідермісом пагонів у вигляді жовтого вздуття. При дозріванні ецидіїв епідерміс розривається, і назовні висипається оранжева маса ецидіоспор, які розносяться повітрям і заражають листя проміжних господарів – осики або тополі білої.

На заражених листках всередині літа з’являються іржаво-жовті скупчення уредоспор на нижньому боці листків, які повторно заражають листки проміжних господарів. При сильному розвитку гриба іржа вкриває більшу частину поверхні листка, викликаючи їх побуріння і засихання. В кінці вегетаційного періоду під епідермісом листків закладаються телейтоспори гриба у вигляді темно-коричневих подушечок. Вони зимують на опалих листках, а весною наступного року проростають, утворюючи базидії з базидіоспорами, які знову заражають молоді пагони сосни, на пагонах утворюються ецидії, і цикл розвитку гриба повторюється.

Проростання телейтоспор, дозрівання базидіоспор і зараження рослин відбувається при t не нижче 12° С і вологості повітря не менше 30 %.

Уражаються верхівкові та бічні пагони молодих сосен до 10 – 12-річного віку, а також сходи сосни. Захворювання особливо небезпечне для сходів і сіянців першого року життя. У них ецидії утворюються на стовбурах і хвоїнках у вигляді оранжевих язвочок. Заражені сіянці частіше всього гинуть. У рослин у віці 2 – 3 років хвороба проявляється у викривленні і засиханні верхівок та бічних пагонів. Це призводить до розвитку багатовершинності, а інколи і до відмирання рослин. При ураженні сосен старшого віку спостерігається переважно викривлення хворих пагонів в місцях утворення ецидій (утворюється засмолена ранка). Такі сосни набувають спотвореного вигляду.

Іржа пагонів зустрічається в розсадниках, соснових культурах, захисних лісосмугах при наявності в їх складі осики або білої тополі, особливо молодої порослі цих порід.

Заходи боротьби: знищення проміжного господаря, на розсадниках, де є загроза ураження грибом треба провести обприскування сінців сосни розчином бордоської рідини.

Іржа хвої сосни. Захворювання викликається грибами із роду Coleosporіum-senecionis, клас базидіальні. Хвороба має повний цикл розвитку. Проміжні господарі – трав’янисті рослини.

Жовті міхуроподібні ецидії безладно розташовані на обох сторонах хвоїнок сосни. При дозріванні оболонка ецидій розривається і із неї висипаються оранжеві ецидіоспори. Вони заражають трав’янисті рослини (осот, мати -й-мачуху), на яких розвивається спочатку уредостадія, а потім і телейтостадія збудника. Після перезимівлі на рештках уражених рослин телейтоспори проростають базидіями, в яких утворюються базидіоспори, які знову заражають хвою сосни.

Захворювання часто зустрічається на хвої молодих сосен і сіянців. При сильному розвитку хвороби в розсадниках та молодняках відбувається ослаблення рослин, як наслідок засихання і опадання хвої. В розсадниках скошувати рослини, що є проміжними господарями гриба ранньою весною в період зараження хвої, обприскувати 1 – 2 % розчином бордоської рідини.

Іржа модрини і берези. Збудником хвороби є гриб Melampsoridium betulae, клас базидіальні. Ецидії розвиваються на хвої модрини у вигляді невеликого світлого міхуроподібного вздуття, яке заповнене жовтуватими ецидіоспорами.

Уредоспори і телейтоспори розвиваються на листках берези. Уредоспори з’являються на нижній стороні листків в середині літа і мають вигляд оранжевих подушечок. Дозріваючи уредоспори розлітаються і здійснюють вторинне зараження листків берези. Коричневі подушечки телейтоспор з’являються в кінці літа і служать для перезимівлі. Весною телейтоспори проростають базидіями і базидіоспори заражають молоду хвою модрини.

При певних умовах гриб може зимувати на опалому листі берези в уредостадії. В даному випадку його розвиток іде по неповному циклу: після перезимівлі уредоспори заражають зразу ж листя берези. Тому іржу берези можна зустріти і в тих місцях, де немає модрини.

При сильному розвитку хвороби пустули майже суцільно вкривають листкові пластинки. Листки передчасно засихають і опадають. Особливо страждають від іржі молоді сіянці берези: вони відстають в рості або повністю відмирають. Для модрини іржа небезпечна в самому ранньому віці, коли сильне ураження хвої весною може призвести до засихання сіянців.

Іржа тополі є найважливішою і найбільш поширеною з хвороб листя тополі. Викликається вона грибами, під назвою Melampsora populina. Це іржасті гриби, які потребують для свого розвитку різних живителів. Літня (уредо-) та осіння (телейто-) стадії розвиваються на листках чорних та бальзамічних тополь, а весняна (ецидіальна) стадія – на хвої модрини.

Первинне зараження відбувається за допомогою ецидіоспор, які виникають на листках чи хвої проміжного господаря. Деколи під час теплих зим можуть перезимовувати уредоспори і заражати навесні листки. Після зараження грибниця розвивається всередині листків, і в липні на їх нижньому боці виникають жовті або оранжево-жовті уредоспори. Уредоспори виникають кілька разів протягом року, і це обумовлює швидке поширення хвороби. При інтенсивному розвитку хвороби уредоспори можуть утворюватись і на верхній стороні листків, а деколи і на нездерев’янілих пагонах. В кінці літа – на початку осені переважно на верхній стороні листків під епідермісом виникає телейтоспороношення, утворюючи світло-бурі, потім темно-бурі коростинки, які часто вкривають майже весь листок.

Уражене листя чорніє, скручується і передчасно опадає. На опалому листі зимують телейтоспори. Навесні вони проростають, утворюючи базидіоспори, які заражають проміжного живителя.

Іржа різко понижує асиміляцію, зменшує приріст. Великої шкоди завдає у розсадниках, особливо при загущених посівах, де може призводити до масового відпаду. Крім зменшення приросту, іржа затримує здерев’яніння пагонів, що приводить до підмерзання верхівок під час осінніх заморозків. Підмерзання пагонів, у свою чергу, сприяє розвиткові грибів, що викликають дальше всихання стовбурців.

Хвороба дуже поширена, зустрічається майже у всіх тополевих розсадниках, маточниках, школах, культурах, але найбільш небезпечна у розсадниках і молодих культурах до 4 – 5-річного віку.

Для боротьби з іржастими грибами рекомендується згрібання і спалювання опалого листя восени або ранньою весною, обприскування що 2 – 3 тижні 1 %-ним розчином бордоської рідини. Внесення калійних добрив також збільшує стійкість тополі проти іржі. При створенні тополевих культур треба уникати їх безпосереднього сусідства з модриновими, які сприяють поширенню гриба.