- •Тема 09. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •1. Поняття про хвороби рослин та їх причини
- •2. Інфекційні та неінфекційні хвороби
- •3. Патогенез хвороб рослин та його основні етапи
- •4. Анатомо-морфологічні зміни та фізіолого-біохімічні порушення у хворої рослини
- •5. Типи захворювань деревних порід та чагарників
- •6. Поняття про імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •7. Вплив умов зовнішнього середовища, віку та стану рослин на їх стійкість до хвороб
- •8. Поняття про епіфітотії та їх прогнозування
- •Тема 10. Гриби як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце грибів в системі рослинного світу
- •2. Будова клітини та вегетативного тіла гриба, видозміни грибниці
- •3. Характеристика основних форм розмноження грибів. Поняття про цикл розмноження грибів
- •4. Шляхи розповсюдження грибів, живлення грибів (паразити і сапрофіти)
- •5. Вимоги грибів до умов зовнішнього середовища
- •6. Основи систематики грибів. Характеристика класів, головних підкласів та родин грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце бактерій в системі рослинного світу
- •2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі
- •3. Вплив умов навколишнього середовища на розвиток бактерій в природі
- •4. Типи бактеріальних хвороб дерев
- •5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження
- •6. Типи вірусних хвороб
- •7. Загальна характеристика квіткових рослин – паразитів на деревних породах та чагарниках (омела біла, повитиця, петрів хрест). Шкода, що наноситься рослинами-паразитами і заходи боротьби з ними
- •8. Фітопатогенні нематоди і заходи боротьби з ними
- •Тема 12. Хвороби плодів та насіння План
- •1. Загальна характеристика хвороб плодів та насіння. Шкода, що наноситься хворобами плодів та насіння лісовому господарству.
- •2. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються на протязі вегетаційного періоду (муміфікація жолудів дуба та насіння берези, іржа шишок ялини)
- •3. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються при зберіганні (гнилі жолудів, пліснявіння плодів та насіння)
- •4. Поверхневе зараження насіння фітопатогенними грибами, що викликають ураження проростків, сходів та сіянців
- •5. Попереджуючі заходи проти розвитку хвороб
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках
- •1. Загальна характеристика групи
- •2. Вилягання сходів і молодих сіянців (в’янення), гниль сіянців (фітофтороз), випрівання сіянців
- •3. Хвороби типу “шютте”, сосни звичайної, сніжне, модрин
- •4. Борошниста роса дуба, чорна плямистість листків клена
- •5. Хвороби, що викликаються іржастими грибами (сосновий вертун, іржа хвої сосни, модрини і берези, іржа листків тополі)
- •Тема 14. Негнильові хвороби деревних порід
- •1. Загальна характеристика групи, діагностичні особливості, умови розвитку та розповсюдження
- •2. Всихання гілок та стовбурів деревних порід (клітрисовий та немоспоровий некрози дуба, ценангієвий некроз сосни, цитоспорові некрози тополі, нектрієвий некроз клена та інших листяних порід)
- •3. Судинні хвороби (голландська хвороба ільмових, судинний мікоз дуба, вертицильозне в’янення або вилт листяних порід)
- •4. Ракові захворювання деревних порід (східчастий рак модрини, східчастий рак листяних порід, поперечний рак дуба, смоляний рак сосни)
- •Східчастий рак
- •Опухолевидний рак
- •Смоляний рак
- •Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід
- •1. Процес гниття деревини та його збудники
- •2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей
- •3. Типи та стадії гниття
- •4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами
- •5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній)
- •6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик)
- •Стовбурні гнилі хвойних порід
- •7. Стовбурні гнилі листяних порід (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик)
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, в будівлях та спорудах
- •1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська)
3. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються при зберіганні (гнилі жолудів, пліснявіння плодів та насіння)
Гниль плодів та насіння характеризується руйнуванням структури тканини, утворенням безформної маси; при цьому насіння цілком втрачає схожість. Найчастіше уражаються гнилями соковиті плоди, багаті на поживні речовини (жолуді, плоди каштана, горіха грецького і т.д.).
Частіше всього на жолудях зустрічаються гнилі, які викликаються фітопатогенними грибами із класу дейтероміцетів (незавершених).
Біла гниль жолудів. На сім’ядолях утворюються сірувато-чорні плями, які поступово охоплюють всю їх поверхню. В умовах підвищеної вологості на них розвивається пишна біла плівка міцелію (звідси і назва хвороби).
Зараження жолудів відбувається в лісі, але інтенсивний розвиток хвороби спостерігається при невмілому зберіганні, особливо коли в траншеях підвищується температура. Хвороба дуже поширена, завдає багато шкоди.
Цитоспороз жолудів. Міцелій гриба щільно вкриває жолудь, внаслідок чого утворюється дещо борошниста, біла з кремовим відтінком плівка. В такому стані гриб може інтенсивно поширюватись і уражати сусідні жолуді (тобто на сім’ядолях). Ураження відбувається в лісі, тому що гриб живе на відмерлих гілках дуба і запас інфекції завжди великий.
Суха гниль (антракноз). На сім’ядолях з’являються темні плями, які потім перетворюються в язви. Уражені сім’ядолі мають ніби обвуглену поверхню. У вологому середовищі (умовах) на них утворюються тонкі жовтуваті плівки міцелію. Антракноз дуже поширений, уражає насіння під час зберігання.
Пліснявіння плодів та насіння
Пліснявіння насіння характеризується появою на його поверхні грибниці і спороношення грибів у вигляді пухнастих нальотів.
Плісені викликають сапрофітні гриби. Зараження відбувається в лісі чи при транспортуванні, але інтенсивний розвиток хвороби спостерігається вже при неправильному зберіганні в надмірно вологих умовах. Спочатку плісень розвивається на поверхні (покривні тканини), але по мірі розвитку гіфи грибів можуть проникати у внутрішні тканини насіння і викликають загибель зародка. Пліснявіле насіння тускніє, загниває і втрачає схожість. Але часто пліснявіння може відбуватися через різні пошкодження (погризи комах, тріщини). Пліснявіє найчастіше велике соковите насіння (каштана, дуба, бука, диких плодових дерев). Спричиняють цю хворобу найчастіше представники гіфальних грибів з групи незавершених або мукоральні гриби з фікоміцетів. Найчастіше плісені бувають зелені, чорні, рожеві, сірі та головчасті.
4. Поверхневе зараження насіння фітопатогенними грибами, що викликають ураження проростків, сходів та сіянців
На поверхні насіння деревних і чагарникових порід можуть бути присутні спори грибів, які не наносять шкоди самому насінню, але викликають після висіву захворювання проростків і сходів. Особливої уваги в цьому відношенні заслуговують гриби, які викликають загнивання насіння і проростків в грунті, вилягання сходів і сіянців. Спори цих грибів мають характерну форму і забарвлення, тому їх легко виявляють при спеціальному аналізі на лісонасінневих станціях.
Для запобігання зараженню плодів та насіння фітопатогенними грибами необхідно проводити заготівлю насіння тільки в здорових насадженнях. Велике значення мають терміни збору насіння і режим зберігання. Насіння потрібно оберігати від забруднення, механічних пошкоджень, самонагрівання, підмерзання, надмірного зволоження або пересушування. Приміщення для тимчасового зберігання насіння, тара повинні бути завчасно продезинфіковані.
Найбільш ефективний спосіб захисту насіння і отриманих із нього сіянців від грибних хвороб – це протруювання хімічними препаратами. В залежності від деревної породи, способу зберігання і ступені зараження насіння, вибирають такий спосіб протруювання і проводять його перед закладанням насіння на зберігання або перед висівом.