14. Основні складові якості та конкурентоспроможності товару: характеристика та напрямки оптимізації.

Показники зовнішнього формування:

- довгострокові (тенденції розвитку економіки, тенденцій розвитку ринку, тенденції ЕНТ, інші)

- короткострокові (коливання кон’юнктури, несподівана зміна конкурентів, зміна моди, інші)

Показники якості:

- стандартизовані (призначення, ергономічні)

- регламентовані (безпеки, екологічні, патентно-правові)

Економічні показники (собівартість , ціна споживання):

- одноразові (витрати на придбання товарів) – оплачувана вартість виробу, витрати на транспортування, налоги, митні збори, витрати на зберігання, витрати на підготовку до реалізації

- поточні (витрати на споживання товару) – витрати на обслуговування послуги, витрати на утилізацію упаковки, інші.

15. Роль сертифікації в забезпеченні конкурентоспроможності товару.

Сертифікація — це процедура , за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. Вона є важливою ланкою управління якістю продукції.

Сертифікація як нетарифний регулятор ринку є інструментом для реалізації торгової політики. Тому Держстандарт вважає своїм

обов'язком розвивати систему сертифікації таким чином, щоб

забезпечити рівноправність українських підприємств у міжнародній

торгівлі, усунення непотрібних перешкод для доступу української

продукції на ринки інших країн. Відміна сертифікації поставить у

невигідне становище вітчизняного виробника, зробивши його

продукцію економічно неконкурентоспроможною, загальмує процеси

економічного розвитку держави, стимулюватиме ріст тіньової

економіки, перетворить український ринок на звалище низькопробної

іноземної продукції. Все це чинитиме серйозну загрозу національній

безпеці України. Завдяки постійним спробам ліквідувати національну

систему стандартизації і сертифікації країни, які уклали з

Україною угоди про взаємне визнання не поспішають їх

реалізовувати. А ті, що хотіли укласти зайняли очікувальну

позицію.

Саме з метою спрощення доступу української продукції на

світові ринки, Держстандарт укладає і реалізує угоди про взаємне

визнання результатів робіт з сертифікації, на підставі яких

проводиться на паритетних засадах взаємна акредитація органів і

випробувальних лабораторій. На сьогодні в галузі стандартизації,

метрології та сертифікації укладено 44 угоди з 31 країною, в тому

числі 19 на міжурядовому рівні.

Угоди укладені майже з усіма країнами СНД, країнами Балтії, Польщею, Чехією, Туреччиною,Болгарією, КНР, Хорватією, Ізраїлем, Словакією, Словенією тощо.

Ведуться переговори щодо укладення угод з Угорщиною, США,

Бразилією, Чилі та іншими. В межах укладених угод випробувальна лабораторія

УкрЦСМС пройшла акредитацію в Латвійській і Естонській системах

національних системах сертифікації. Це значно спрощує доступ

українським виробникам (постачальникам) харчової продукції на

ринки цих країн.

Нещодавно в Україні набули чинності ряд законів про захист

вітчизняного виробника від субсидованих імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу. Але для використання захисних заходів, передбачених цим законодавством, потрібна активна

діяльність відповідних органів виконавчої влади. Поштовхом до

прийняття такого законодавства стала велика кількість

антидемпінгових розслідувань щодо українських виробників в

багатьох країнах світу і, відповідно, втрата ними значної частини

ринків збуту.

Визначення національної політики у сфері якості і

конкурентоспроможності, формування та створення експортного

потенціалу повинно базуватися на системних засадах та

враховувати особливу важливість цієї сфери для національної

безпеки України. Держстандарт проводить державну політику,

направлену на розвиток і реформування національних систем

стандартизації, сертифікації та акредитації.

Нині обов’язковою умовою виходу на міжнародний ринок є наявність у продавця сертифіката відповідності, що засвідчує відповідність продукції вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000, які швидко поширюються в світі і регулюють єдині всесвітні вимоги до систем якості фірм-постачальників. Нині складається така ситуація, що фірми, які не володіють сертифікатом на систему якості, підтверджуючи тим самим її відповідність стандартам ІСО серії 9000, майже не мають шансів на укладання більш-менш пристойного контракту і на участь у міжнародних тендерах, а їх товар оцінюється на світовому ринку в 2—4 рази дешевше.

Крім того, потрібно брати до уваги, що забезпечення якості відповідно до стандартів ІСО серії 9000 — це умова необхідна, але не завжди достатня для гарантії конкурентоспроможності товару, оскільки багато фірм й далі вдосконалюють виробництво з орієнтацією на випуск товару з ще кращими якісними параметрами, ніж цього вимагають указані стандарти.