7. Основні показники та напрямки оптимізації товарної номенклатури.

Товарна номенклатура - це систематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць , що пропонуються виробником для реалізації.

Показники товарної номенклатури:

? Широта – загальна чисельність асортиментних груп товарів.

? Насиченість – загальна кількість окремих товарів в асортиментних групах.

? Глибина – варіант пропозиції кожного окремого товару в межах асортиментної групи.

? Гармонійність –ступінь спорідненості між товарами різних асортиментних грул з точки зору їх кінцевого використання, вимог до організації виробництва, каналів збуту або інших показників.

Оптимальна номенклатура є цілком визначеною для кожного окремого підприємства і залежить від ринку збуту, попиту, виробничих, фінансових та інших ресурсів, умов зовнішнього середовища та різних внутрішніх факторів розвитку підприємства. До неї належать товари :

? Які мають попит і успішно реалізуються на ринку

? Які потребують модифікування відповідно до вимог споживачів або для впровадження на новому ринку

? Які потрібно зняти з виробництва через невідповідність вимогам покупців

? Нові вироби, виробництво яких належить освоїти.

Оптимізація товарної номенклатури передбачає її удосконалення за всіма напрямками. Основні напрямки товарної номенклатури дають кількісну оцінку можливостям підприємства адаптуватися до змінних та неконтрольованих факторів ринку. Більш якісну оцінку щодо пропозиції товару можна отримати, вивчаючи асортимент продукції підприємства.

Асортимент – набір однойменної продукції, конкретизований у назвах, видах, ґатунках.

Між товарною номенклатурою і асортиментом існує зв'язок цілого і часткового, тому для кількісної характеристики товарного асортименту використовується система показників, яка була розглянута вище.

8. Порівняльна характеристика методології та методів оцінки конкурентоспроможності товарів.

Загалом конкурентоспроможність товару характеризується його споживчими властивостями та ціною споживання і може бути подана математичною формулою: відношення корисного ефекту від використання товару (споживчі властивості товару) до витрати на придбання і використання товару (ціна споживання). К=Р/С

Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності товару базується на порівнянні параметрів досліджуваного товару з параметрами товару, який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів.

Метод відповідності визначень показників передбачає значення показників: 1 відповідає вимогам, 0 – не відповідає вимогам, -1 – негативний вплив на рівень конкурентоспроможності.

Метод порівняння з базовим зразком, передбачає вибір базового показника: кращого закордонної або вітчизняної фірми, запропонованого експертною групою.

Метод експертної оцінки, передбачає вирішення таких завдань: формування експертної групи (з урахуванням анкети самооцінки), організація роботи експертів («мізків штурм», разове анонімне опитування, «дельфійська техніка»), розробка результатів експертної оцінки.

Метод семантичного диференціалу передбачає: оцінку споживчих досліджень товару та товару конкуренту, побудову «профілю полярності»

Метод відповідності визначень показників (комплексний): переваги – об’єктивність оцінки, недоліки – складність оцінки, висока вартість. Рекомендовано для оцінки конкурентоспроможності нових товарів або оцінки товарів ринкової новизни.

Метод порівняння з базовим зразком: плюси – більша об’єктивність, можливість визначення переваг та недоліків. Мінуси – проблема вибору базового зразка та залежність оцінки конкурентоспроможності від цього вибору. Рекомендується для фірмових підприємств та оцінки товарів ринкової новизни.

Метод експертних оцінок: переваги – точність, можливість співробітництва між робітниками та науковцями. Недоліки – висока вартість, проблеми вибору експертів, забезпеченість організації їх роботи. Рекомендовано для великих торговельних підприємств та виробництв.

Метод семантичного диференціалу, переваги – наочність оцінки, недоліки – витрати на опитування споживачів, Рекомендовано для універсальних торгових підприємств.

Висновок: для об’єктивної оцінки необхідно використовувати змішаний метод, що передбачає використання комплексного методу і одного із методів споживчої оцінки.