6. Система витрат бюджетів в Україні (св)

Система держвидатків характеризує держполітику фінансового забезпечення і соціально-економічного розвитку.

СВ включає:- видатки бюджету;- кошти на кредитування;- кошти на погашення основної суми боргу.

За формами бюджетного фінансування виділяють:- бюджетні інвестиції;- бюджетні кредити;- кошторисне фінансування;- державні трансферти.

За методами бюджетного фінансування:- метод відкриття кредитів (діяв до 1993 року);- метод переказування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів.

Класифікація видатків:- за функціями ( з виконанням яких пов’язані видатки);

- за економічною характеристикою операцій (при проведенні яких здійснюються ці видатки);- за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;- за бюджетними програмами;- за суспільним призначенням видатки бюджету відображають функції держави – рівень соціальних видатків визначається бюджетною моделлю суспільства.

Основний критерій вибору бюджетної моделі – це вплив на суспільство через установлення інтересів до праці і ефективного господарювання.

Видатки Б – кошти, спрямовані на здійснення програми та заходів, передбач. відповідними бюджетами. Витрати Б – видатки Б + надання кредитів з Б, погашення боргу та розміщення на депозиті або придбання цінних паперів. Видатки Б як економічна категорія – відносини, що складаються між Д., з одного боку, юр. чи фіз. особами з іншого з приводу використання коштів централізованого фонду за різними напрямами. Економічна суть видатків Б проявляється у випадках, які мають кількісну або якісну характеристику. Якісна – дозволяє визначити признач. бюджетних видатків, кількісна – їх величину.

7. Система фінансування бюджету (ст. 10 бку)

Бюджетне фінансування – перерахування коштів на рахунок розпорядників коштів (особові, реєстраційні. Спеціальні реєстраційні, поточні) з рахунку бюджету, які відкриваються в органах казначейства і банківських установах.

У бюджетному фінансуванні беруть участь:- органи казначейства;- банківські установи;

- розпорядники коштів;- одержувачі бюджетних коштів.

Принципи бюджетного фінансування:

1. принцип плановості означає обов’язкову умову законодавчого затвердження видатків;

2. цільовий характер використання бюджетних коштів: використовуються тільки на ті цілі, які визначені в бюджеті;

3. фінансування юридичної особи повинно здійснюватися з одного бюджету;

4. пропорційність у фінансуванні протягом року.

Методи бюджетного фінансування:

1. відкриття кредитів – засновується на авансуванні видатків бюджету на кредитній основі. До 01.07.1993 даний метод використовувався в Україні тільки при фінансуванні з Державного бюджету.

2. Метод перерахування коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів. Дане перерахування здійснюється тільки у межах наявних коштів на рахунках бюджетів. До 01.07.1993 використовувався при фінансуванні з місцевих бюджетів.

З 01.07.1993 в Україні використовується єдиний метод бюджетного фінансування – другий.

В даний час використовується такий вид бюджетного фінансування як оплата витрат, яка включає в себе оплату рахунків і видачу готівкових коштів.

При даному виді фінансування рахунки бюджету і рахунки розпорядникам, одержувачам коштів відкриваються в органах казначейства. Перерахування коштів здійснюється з рахунку бюджету безпосередньо на рахунок суб’єкта господарської діяльності, який виконав роботу чи надав послуги розпоряднику коштів. Ця операція відображається на рахунках розпорядників коштів. Готівкові кошти розпорядник одержує з рахунку казначейства, що відкривається в банківській установі.

Казначейство є учасником системи електронних платежів НБУ.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

• кошторисне фінансування;

• фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);

• державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);

• бюджетні кредити.

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа — кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань. їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов'язковими і факультативними. Норми витрат — основний елемент кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи зі своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків установлюється на основі спецкошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають пайову участь суб'єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації — це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію тоді, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад у сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах повороткості. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються саме на безповоротній основі.

Форми бюджетн. фінансування визначаються економічними умовами, в яких функціонує бюджетний фонд держави. Із зміною конкретних умов господарювання поступово змінюються й самі форми бюджетного фінансування, а також межі їх застосування. На нинішньому етапі розвитку економіки у зв'язку з необхідністю вдосконалення всієї системи управління економічною і соціальними сферами постала потреба у вдосконаленні форм бюджетного фінансування.

При визначенні шляхів удосконалення діючих форм бюджетного фінансування до них не може бути застосований єдиний підхід, перспективи розвитку кожної з форм повинні пов'язуватися з тими цілями, яким вона слугує. Цілі управління поділяються на загальні і спеціальні. Загальні цілі реалізуються через ті форми фінансування, які відповідають системі управління економікою у цілому. Такими формами є фінансування інвестиційних проектів та кошторисне фінансування, за допомогою яких формуються галузеві і територіальні пропорції, здійснюються структурні зміни в економіці. Спеціальні цілі пов'язані з особливими умовами господарювання, що визначаються економічною політикою держави на певному етані її розвитку. Звідси виникає необхідність використання таких форм, як державні субсидії, субвенції і дотації, бюджетні кредити.