
- •1.Геологічна та гідрогеологічна характеристика родовища, підрахунок запасів корисної копалини.
- •2. Організація роботи в кар’єрі.
- •3.Розкриття родовища
- •4.Система розробки родовища.
- •5.Буровибухові роботи.
- •6.Транспорт.
- •7. Відвалоутворення.
- •9.Заходи по техніці безпеки
- •9.2. Техніка безпеки при механізації гірничих робіт
- •9.3.Техніка безпеки при транспортуванні.
- •9.4. Техніка безпеки при відвалоутворенні.
- •10.Основні техніко-економічні показники проекту.
5.Буровибухові роботи.
5.1.Бурові роботи
Згідно рекомендації НТП підприємств промисловості нерудних будівельних матеріалів (Л-11) та враховуючи досвід роботи на гірничих підприємствах для підготовки гранітів до виймання приймаємо метод свердловинних зарядів.
Метод свердловинних зарядів на кар’єрах є основним і найбільш розповсюдженим. Свердловинні заряди уявляють собою заряди вибухових речовин, які розміщені в свердловинах. Цей метод має наступні переваги: в 4-5 разів підвищує продуктивність праці робочих при буровибухових роботах, на 20-40% зменшує витрати вибухових речовин, має можливість підривати необхідну кількість гірничої маси і при цьому регулювати форми та розміри розвалу породи після вибуху. На кар’єрах понад 80% гірської породи і руд підриваються методом свердловинних зарядів.
Для підривання свердловинних зарядів приймаємо спосіб підривання за допомогою детонуючого шнура (ДШ). Враховуючи фізико-механічні властивості породи в обводненому середовищі приймаємо ВР – гранулотол.
Для ініціювання вибухової речовини приймаємо патронований Амоніт 6ЖВ. Для ініціювання ДШ застосовуємо електродетонатор марки ЕД-8Ж. Щоб створити короткосповільнене підривання в підривній мережі застосовуємо піротехнічне реле РП-92-О стр.128-129 Л-19.
5.2.Параметри свердловинного заряду.
Діаметр свердловини з врахуванням коефіцієнту розбурювання
dс=dд*Кроз=243*1,03=250 мм=0,25 м.
де: dд - діаметр долота бурового інструменту =243мм,
Кроз - коефіцієнт розбурювання =1,03
Довжина перебуру свердловини визначається згідно рекомендацій
Lпер=0,5*q*Wп=0,5*0,84*6,5=2,7 м
де: q - питомі витрати вибухової речовини, (кг/м3); стр.24 Л-6;
Wп - лінія найменшого опору по підошві уступу =6,5 м.
Глибина свердловини визначається з урахуванням висоти уступу, довжини перебуру та кута нахилу свердловини (ст. 138 Л-19).
Lсв=Ну+Lпер, м. Lсв=12+2,7=14,7 м.
Визначення питомих витрат вибухової речовини (ВР).
В зв’язку із тим, що марка ВР Гранулотол, спосіб підривання зарядів з допомогою ДШ, розташування свердловин вертикальне визначаємо питомі витрати ВР для еталонної ВР (амоніт 6ЖВ) і виконуємо перерахунок для прийнятої ВР.
q=qe*е=0,7*1,2=0,84 кг/м3
де: е - перевідний коефіцієнт, стр.25 Л-6.
qe- питомі витрати амоніту 6ЖВ=0,6кг/м3
Лінія найменшого опору по підошві уступу.
,
м
де: Δ – щільність заряджання, г/смз
Визначену величину перевіряємо по умові безпечного буріння першого ряду свердловин.
WБ=2+НУ*ctgαР , м
WБ=2+12*ctg800=4 м
WП≥ WБ 6,5≥4
Умова виконується.
Відстань між свердловинами в ряду визначаємо в залежності від способу підривання зарядів і міцності породи (ст. 253 Л-11).
а =(0,8-1,4) WП=1*6,5=6,5 м.
Відстань між рядами свердловин визначаємо з урахуванням вказівок в попередньому пункті.
в=(0,9-1) WП=0,9*6,5=6 м.
Вибір схеми розташування свердловин в плані.
Свердловини розташовуються за прямокутною схемою. Тому, що відстані між рядами і свердловинами в ряду різні.
Для покращення дроблення застосовуємо 3-х рядне підривання. Ширину блоку визначаємо за такою формулою
А=WП+в(n-1), м А =6,5+6*(3-1)=18,5 м.
де: n – кількість рядів свердловин.
Довжину блоку визначаємо за такою формулою
,
де: VБ – об’єм підриває мого блоку.
Маса заряду в свердловині та конструкція заряду.
Об’єм породи, який підриває 1 свердловинний заряд.
V = а*НУ*WП, м3
V =6,5*12*6,5=507 м3
Маса заряду
QСВ =q*V, кг
QСВ=0,84*507=426 кг
Довжина заряду, м
Де: Р – кількість вибухової речовини в 1 погонному метрі свердловини (ст. 249 Л-11)
Р=7,85d2ЗΔ=7,85*2,52*1=49 кг/м.
d З – діаметр заряду в дм.
Фактична довжина забійки
=
-
.Wп
Так, як фактична довжина забійки не перевищує Wп приймаємо суцільну конструкцію заряду. Ст.138-139 Л-19.
5.3. Розрахунок масового вибуху.
Об’єм блоку, що підривається визначається з умови створення у вибої екскаватора запасу підірваної породи на період не менше як 10 діб(§5.1.3. Л-11).
[м3].
Де: nв – кількість змін роботи кар’єру на видобувних роботах =2 зміни
Qзм- продуктивність кар’єру по корисній копалині=1500м3/зм
м3.
Вихід
підірваної маси з 1 погонного
метра свердловини.
Кількість свердловин в блоці
Приймаємо коротко-сповільнене підривання. З урахуванням діаметру свердловин, міцності порід, бажаного ступеня дроблення, річної продуктивності кар’єру по корисній копалині приймаємо схему підривання з сповільненням через свердловину “ялинка”.
Інтервал коротко-сповільненого підривання.
Згідно рекомендацій приймаємо сповільнення 35 млс. Ст. 140 Л-19
Кількість ВР на масовий вибух.
QВР.=Qсв*Ncв [кг]
QВР=426*60=25560 кг.
Витрати засобів підривання зарядів.
Витрати детонуючого шнура
Довжина ДШ в одній свердловині
LДШ= 1,2*(Lзаб+(Lзар/2)), м
LДШ= 1,2*(6+(8,7/2))=12,4 м
Довжина детонуючого шнура в усіх свердловинах
LCДШ=NСВ*LДШ, м
LCДШ =60*12,4=744 м.
Д овжина ДШ в магістралі
LМДШ=а*(nP-1)*1.1* NШ+( NШ-1)*в*1,1, м
LМДШ =6,5*(20-1)*1,1*4+(4-1)*6*1,1=560 м
Загальні витрати ДШ на масовий вибух 1304м.
Витрати патронів Амоніт-6ЖВ на масовий вибух складають 60 шт.
Витрати піротехнічних реле РП-92-0 на масовий вибух складають 3 шт.
Витрати електродетонаторів ЕД-8Е 1шт.
З урахуванням того що породи міцні f-12 приймаємо шарошкове буріння і при продуктивності кар’єра 765000 м3, приймаємо буровий станок СБШ-250. (Л-6 ст. табл. 2.3).
З урахуванням марки прийнятого бурового станка СБШ-250 та фізико-механічних властивостей гірських порід приймаємо долото марки 2У-243К(табл. 2.3 стр. 46 Л-6).
Змінний об’єм буріння.
Де: QР – річний об’єм видобутку корисної копалини, м3
N – кількість днів роботи кар’єру на видобувних роботах
nБ – кількість змін на бурінні свердловин за добу=2
Кількість робочих станків.
.
Де: РБУР – змінна продуктивність бурового станка, м/зм.
Де: РБУР – змінна продуктивність бурового станка, м/зм
Приймаємо 2 станка СБШ-250.
Кількість резервних бурових станків (§5.3.5. Л-11)
NБ РЕЗ=0,2*NБР, [шт].
NБ РЕЗ=0,2*2=0,4
Приймаємо 1 резервний станок.
Розрахункові параметри свердловинних зарядів
Таблиця №1
-
найменування
Одиниці вимірювання
показники
Wп
м
6,5
Ну
м
12,0
q
кг/м3
0,84
Wб
м
4,0
dс
м
0,25
а
м
6,5
в
м
6,0
V
м3
507
Q
кг
426
lпер
м
2,7
lс
м
14,7
lзар
м
8,7
lзаб
м
6,0
Розрахункові параметри масового вибуху
Таблиця №2
-
найменування
Одиниці вимірювання
показники
Vбл
м3
30000
Qзаг
кг
25560
Nс
шт
60
n
рядів
3
A
м
18,5
Lбл
м
135
Б
м
42
V’
м3/м
34,5
Нроз
м
12,8
Витрати засобів підривання на масовий вибух
Таблиця №3
-
найменування
Одиниці вимірювання
показники
Lс ДШ
м
12,4
∑Lс ДШ
м
744
LДШ
м
1304
Nрп
шт.
3
NЕД
шт.
1
Nтш
шт
60