3.Розкриття родовища

Враховуючи те, що родовище залягає горизонтально, має 5 уступів і розробляється за допомогою автотранспорту, для будівельної промисловості. Для даних умов можливі такі способи розкриття:

1. Загальними зовнішніми траншеями – це коли одночасно розкривають однією зовнішньою траншеєю від 3 до 5 уступів.

Перевагами є малий об’єм робіт по проведенню траншей.

Недоліком – ускладнена організація транспорту.

2. Груповими зовнішніми траншеями, передбачає ведення відокремлених зовнішніх траншей по розкривним і видобувним уступам.

Переваги: розосереджені вантажопотоки пустої породи і корисної копалини і мають незалежний вихід на поверхню.

Недоліки: великий об’єм робіт по проведенню траншей.

3. Комбінований спосіб розкриття загальними внутрішніми траншеями з простою формою траси. Всі уступи розкривають однією загальною траншеєю з простою формою траси.

В порівнянні з груповими траншеями мають менший об’єм будівництва, але весь вантажопотік зосереджений в одній траншеї що ускладнює організацію транспорту. Ш ироко використовується на кар’єрах будівельних матеріалів.

Для розкриття даного родовища приймається комбінована схема розкриття. Розкривний уступ розкривають зовнішньою траншеєю, корисну копалину загальними внутрішніми траншеями з простою формою траси.

Корисна копалина розробляється 4-ма уступами висотою по 12м, розкривні породи 1-им уступом висотою 10м, тип транспорту КрАЗ-256Б та БелАЗ-7522, робоче обладнання екскаватор ЭО-6122а та ЭКГ-5А.

Кути укосів уступів приймаємо згідно Л-7 табол.12.:

для розкривних порід: стійкий кут укосу – 45º;

робочий кут укосу – 55º;

для корисних копалин: стійкий кут укосу – 75º (одинарний);

70º (подвоєний); робочий кут укосу – 80º.

4.Система розробки родовища.

4.1.Вибір раціональної системи розробки.

Система розробки – це певний порядок виконання в часі і просторі підготовчих, розкривних і видобувних робіт в межах кар’єру. Правильний вибір системи розробки забезпечує високу економічність і безпеку ведення гірничих робіт при використані раціональних заспасів корисних копалин.

Розкривні породи представлені рослинним шаром потужністю 0,7 м та суглинками потужністю 10 м. Корисна копалина – граніт, потужність пласта становить 48 м, міцність f=12.

Враховуюче те, що розкривні породи транспортуються у відвал автосамоскидами марки КрАЗ-256Б використовуємо транспортну систему розробки (ст. 226-231 Л-18).

4.2.Вибір устаткування для виймально-навантажувальних робіт, розрахунок його продуктивності та кількості.

Враховуючи фізико-механічні властивості порід які розробляються, об’єми гірничих робіт, прийняту систему розробки, на розкривних породах (суглинки), при змінній продуктивності 1250 м³/зм приймається екскаватор

ЭО-6122 з висотою черпання 10,2 м.

Для видобувних робіт, корисна копалина граніт f=12, змінна продуктивність 1500 м³/зм, тому приймаємо екскаватор ЭКГ-5А .

Зміна продуктивність обладнання при виробництві розкривних і видобувних робіт.

Визначаємо категорію порід по важкості екскавації, ст. 418 Л-4.

Розкривні породи по важкості екскавації відносяться до ІI категорії

Видобувні породи по важкості екскавації –V категорія.

Визначаємо продуктивність екскаватора на розкривних роботах

Визначаємо продуктивність екскаватора на видобутку.

Необхідна кількість обладнання для виробництва розкривних робіт.

де : V_зм- змінний об’єм розкривних робіт, м³/зм.

Q _е -змінна продуктивність прийнятого на розкривних роботах обладнання.

Приймається 1 екскаватор. При роботі на розкриті сезонно, резервне обладнання не передбачається.

Кількість робочих екскаваторів для виробництва видобувних робіт.

де: К_В- коефіцієнт використання робочого часу дробзаводу, табл. 52 Л-7.

К_нт- коефіцієнт нерівномірності подачі транспорту, §5.1.6. Л-7.

Приймається на видобувних роботах 1 екскаватор.

Кількість резервних екскаваторів на видобувних роботах.

де : N- кількість робочих днів в році.

а- кількість робочих днів для одного екскаватора.

К - міжремонтний цикл, маш.-год; табл. 16 Л-7.

m- кількість діб простоїв в ремонтах на протязі повного ремонтного циклу, табл. 16 Л-7.

t- кількість годин роботи екскаватора за добу, год.

Приймається 1 резервний екскаватор на видобувних роботах.

4.3.Визначення раціональних параметрів системи розробки.

З урахуванням фізико-механічних властивостей порід, раніше прийнятих рішень, технології розробки, прийнятого обладнання і правил техніки безпеки приймається:

Рослиний шар розробляють підуступом висотою 0,7м.

На розкривних породах висота уступу приймається 10 м.

На видобувних породах висота уступу приймається 12 м.

Кути укосів уступів приймаємо з урахуванням фізико-механічних властивостей розробляємих порід, тривалості стояння укосу, застосованого устаткування:

На розкривних робочий кут α_р=55⁰, стійкий кут укосу α_р^/ =45⁰

На видобувних робочий кут α_в= 80⁰, стійкий кут укосу α^/_в =75⁰, стійкий кут здвоєного уступу α^//_в=70⁰. (§ 4.2.2. Л-11).

Кількість уступів визначається з урахуванням висоти уступів та потужності розкривних порід і корисних копалин.

На розкривних один уступ.

На видобувних чотири уступи.

Ширину робочих площадок визначаємо з урахуванням фізико-механічних властивостей породи, прийнятої технології виймально-навантажувальних робіт, робочих розмірів обладнання, габаритів транспорту, безпечних зазорів.

Р озрахунок ширини робочої площадки при розробці м’яких порід механічною лопатою з нижнім навантаженням в транспорт.

Ш_РП=А+П_О+П_П+П^/_О+С [м].

де: А – ширина екскаваторної заходки, м

П_О – безпечний зазор між нижньою бровкою уступу та обочиною автодороги, м (табл. 11.2. Л-11).

П_П – ширина проїжджої частини автодороги, залежить від марки автомобіля, м (табл. 11.2 Л-11).

П^/_О – ширина полоси для обочини, кювету захисного валу, м

С– ширина призми можливого обрушення уступу

С=Н*(ctgα-ctgβ) [м].

С=12*(ctg75º-ctg80º)=1,1 м. приймаємо 2 м.

де: Н – висота уступу, розташованого нижче площадки, для якої ведеться розрахунок, м.

α, β – кути укосу відповідно робочий і стійкий для уступу котрий розташований під площадкою.

Ш_РП=7,8+1,5+8+4,5+2=23,8 м

Ширина робочої площадки в скельних породах при підготовці їх до виймання за допомогою буровибухових робіт.

Ш^В_РП= Б+П_О+П_П+П^/_О+С м.

де: Б – максимальна ширини розвалу породи після підривання,

Б=3,5*Н, Н_р=1,07*Н - при А=1,5Н

Б=3,5*12=42м; Н_р=1,7*12=12,8м

Ш^В_РП=42+1,5+10+4,5+2=60м