1.3. Рельєф грунтові умови

Територія ДП “Лубенський лісгосп” розташована на Придніпровській низовині і по характеру рельєфу являє собою понижену рівнину з загальним південно-західним нахилом. По умовній лінії Пирятин - Лубни - Хорол фізико-географічна Лівобережно-Дніпровська лісостепова провінція розділяється на дві області: Північнополтавську підвищену на палеогеновому плато і Північнодніпровську терасову низовинну водно-льодовикового походження.

1.4. Грунтово гідрологічні умови

Найбільш розповсюдженим типом грунтів в держлісфонді ДП “Лубенський лісгосп” є чорноземні суглинисті свіжі. За ступенем вологості більшість грунтів відноситься до категорії свіжих – 84.8% земель вкритих лісовою рослинністю; питома вага інших становить: сухі – 0.9%, вологі – 6.0%, сирі – 6.5%, мокрі – 3.2%. Грунтово-лісотипологічне обстеження земель держлісфонду не проводилось.

Типи і види грунтів наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3.

Типи і види грунтів на території ДП “Лубенський лісгосп”

НАЗВА ГРУНТУ	ПЛОЩА, ГА	% ЗАЙНЯТОЇ ПЛОЩІ
1	2	3
Сірі і темно-сірі лісові суглинисті	2979,9	21,6
Чорноземні суглинисті і супіщані різного ступеню змитості	5325,3	38,6
Дерново-підзолисті глинисто-піщані	2055,6	14,9
Сірі лісові супіщані	524,2	3,8
Лучно-болотні суглинисті	524,8	3,8
Торфянисто-болотні	441,5	3,2
Дерново-слабопідзолисті піщані	427,7	3,1
Лучно-болотні піщані	372,5	2,7
Заплавно-лучні суглинисті	289,7	2,1
1	2	3
Лучні слабоопідзолені суглинисті і супіщані	262,1	1,9
Чорноземновидні глеюваті супіщані	179,3	1,3
Заплавно-лучні	165,6	1,2
Інші типи і види грунтів	248,3	1,8

Сірі і темно-сірі опідзолені суглинисті грунти на лесовидних суглинках формуються по схилах балок з крутизною близько 10⁰, середня потужність верхнього гумусово-елювіального горизонту 3 см. Глибина закипання 110-130 см. Гумусу - 2.6%. На цих грунтах зростають дубово-грабові насадження, осика, ясен.

Чорноземи малогумусні вилужені суглинисті на лесових породах сформувались в умовах рівнинних водороздільних просторів. За структурою гумусового профілю його потужність і вміст гумусу мало відрізняється від типових чорноземів Лісостепу, опусканням карбонатів, що містяться в грунтовому профілі, на значну глибину. Потужність гумусового горизонту коливається від 30 до 75 см, з вмістом в верхньому горизонті до 5% гумусу .

Дернові слабопідзолисті грунти формуються на борових і однолесових терасах під впливом деревної і трав’янистої рослинності, основа їх - піщані алювіальні і древньоалювіальні відклади дуже бідного мінералогічного субстрату. Потужність гумусового профілю коливається від 12 до 40 см, оглеєння починається з 46 см. Наявність гумусу у верхньому горизонті від 0.3 до 4%.

Лучні грунти формуються в гідроморфних умовах і як правило в низових сезонно або постійно перезволожених місцях, які періодично затоплюються поверхневими делювіальними або аллювіальними паводковими водами і майже завжди підтоплюються грунтовими водами. Такими місцями є заплави річок і днища балок. Слабка дренованність їх викликає суцільну заболоченість грунтовими водами, останні часто засолені, ступінь мінералізації їх не висока. Розповсюдженні в Хорольскому, Оржицькому, Калайдинцівському і Приміському лісництвах. У заплавах річок Приміського і Хорольського лісництв на фоні солонцюватих лукових грунтів зустрічаються солонець дрібний, сильно солодений з потужністю елювіального горизонту 13-15 см. Механічний склад середньосуглинистий. Грунти відрізняються виключно поганими водно-фізичними властивостями: невисокою набухаємістю при зволоженні та глибоутворенням при висиханні, що призводить до загибелі насаджень.

Ерозійні процеси різних ступенів інтенсивності в зв’язку з кліматичними і грунтовими умовами в зоні діяльності ДП “Лубенський лісгосп” мають місце на всій території. Найбільш характерними є площинна і лінійна водна ерозія. На території безпосередньо лісгоспу водна ерозія розповсюджена у Калайдинцівському лісництві та на прийнятих від інших користувачів ділянках. Це пов’язано з тим, що територія лісництва являє собою сильнохвилясту, пересічену балками та ярами поверхню. Тому в цих умовах лісові насадження мають надзвичайно важливе значення, так як деревно-чагарникова рослинність здатна зменшити або взагалі призупинити змив родючого шару грунту і утворення різних промоїн, ярів, балок.

Територія лісгоспу розташована в басейнах річок Сула, Удай, Хорол, Оржиця, Сліпорід, Чумгак які в свою чергу, відносяться до басейну Дніпра. Ступінь дренованості району розташування ДП “Лубенський лісгосп” гідрографічною сіткою в цілому слід вважати високою. Рівень грунтових вод коливається в межах від 0.5 до 60 м.

Характеристика річок, що протікають по території лісгоспу приводиться в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Характеристика річок, що протікають по території Лубенського лісгоспу

Назва річки	Куди впадає річка	Загальна протяжність км	Швидкість течії, м/с	Ширина, м	Середня глибина м	Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, м
						згідно нормати-вів	фак-тична
1	2	3	4	5	6	7	8
Сула	Дніпро	363	0.5	30	1-2	не виділяються в зв’язку з тим, що ліси віднесено до категорій захисності лісів І групи з більш суворим режимом лісокористування
Оржиця	Сула	117	0.2	10	0.7
Сліпорід		83	0.2	5	до 0.5
Удай		327	0.3	20-25	2-3
Войниха		29	0.1	до 5	до 0.5
Хорол	Псьол	308	0.2	20	0.8
Чумгак	Оржиця	75	0.1	5	до 0.5

За вологістю більша частина грунтів відноситься до категорії свіжих. На долю грунтів з надмірним зволоженням припадає 9.7% площі земель вкритих лісовою рослинністю. Болота займають площу 1597.3 га.

Гідролісомеліоративні роботи на території лісгоспу не проводилися і не плануються.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника.

2.1. Технічне завдання

Технічне завдання

на розробку організаційно-господарського плану постійного лісового розсадника Костопільського лісового господарства

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень.

Посівне відділення:

• Дуб звичайний – 608 тис.шт.;

• Ялина європейська – 800тис.шт.;

Шкільне відділення:

• Горобина звичайна 50тис.шт.;

• Вишня 38 тис.шт.;

Маточна плантація:

• Тополя 80тис.шт.

2. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесень добрив.

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.