Відпуск запасів у виробництво та їх переміщення

Видання виробничих запасів зі складу в цехи, на ділянки безпосередньо для виготовлення продукції розглядається як відпуск їх у виробництво.

Запаси відпускаються у виробництво за вагою, об'ємом чи кількістю відповідно до встановлених на підприємстві нормативів і обсягів виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво, як правило, має здійснюватися на підставі встановлених лімітів.

Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітнозабірними картками за формами № М-8,№ М-9, № М-28 і № М-28а.

Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами за формою № М-11.

Переміщення запасів з одного складу в інший оформляється накладною-вимогою чи лімітно-забірними картками.

Відпуск запасів на сторону

Відпуск виробничих запасів оформляється на підставі договорів і нарядів за наявності письмового дозволу керівника підприємства шляхом виписки накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 чи накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою № М-20.

При використанні автотранспорту (власного чи орендованого) для перевезення відпущених запасів натомість накладної-вимоги чи накладної виписується товарно-транспортна накладна за формою № 1 -ТН.

Проведення інвентаризації наявних складських запасів

Під інвентаризацією розуміють облік наявних складських запасів і перевірку стану їх зберігання. Основне призначення інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності об'єктів, перевірці правил їх утримання, а також реальної вартості. На підставі результатів інвентаризації розробляються пропозиції з удосконалення зберігання товарів.

Існує декілька методів інвентаризації. Вибір методу інвентаризації залежить від характеру та специфіки поставлених задач.

Метод повної (суцільної) інвентаризації полягає в обліку всіх наявних запасів, що зберігаються на складі підприємства. Це трудомістка та високовитратна операція, що здійснюється, як правило, не більше двох разів на рік.

Прискорена інвентаризація здійснюється для кожної групи товарів. Підрахунок кількості товарів виконують на конкретну дату на підставі , даних про частоту обігу товарів. Задача такого методу інвентаризації полягає у визначенні загальної кількості наявних запасів однієї чи декількох груп товарів.

Порівняльна інвентаризація базується на визначенні кількості конкретної групи товарів на початок і кінець встановленого періоду часу порівняно з даними замовлення на поставку.

Безперервна інвентаризація застосовується у випадках необхідності постійного обліку товарів протягом усього циклу їх зберігання. За таких умов фіксуються всі зміни в стані наявних запасів.

Часткова інвентаризація передбачає переоблік товарів періодично, у встановлені інтервали часу, за окремими групами товарів. Вона виконується в кілька прийомів і охоплює всю сукупність наявних запасів. Як правило часткова інвентаризація передує повній інвентаризації, що проводиться в кінці року.

Проста інвентаризація є найбільш точною. За цим методом переоблік і перевірка стану наявних запасів здійснюється вручну. Це досить витратний метод, що використовується переважно як метод повної ревізії. Він дозволяє визначити точність інших методів і має виконуватися періодично, незалежно від того, який метод обраний на підприємстві за основу.

Інвентаризація запасів оформляється за такими документами:

1. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей за формою №1-21.

2. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання за формою Інв-5.

3. Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що знаходяться в дорозі, здійснюють за формою Інв-6.