Показники якості

Це кількісний і якісний вираз їх властивостей. Показники якості поділяють на групи залежно від характерних властивостей (одиничні чи комплексні) або призначення (базові чи визначальні).

Одиничні показники призначені для вираження простих властивостей товарів (колір, форма, цілісність і т. ін).

Комплексні показники призначені для виразу складних властивостей товарів (так, загальний стан фарби є комплексним показником, який характеризується кольором, в'язкістю, однорідністю тощо).

Базові показники приймаються за основу при порівняльній характеристиці показників якості товарів (колір еталона; що відповідає певному виду фарби).

Визначальні показники мають вирішальне значення при оцінці якості товарів, що надходять на склад. До них відносять фізико-хімічні, механічні та інші показники.

Надійність — це здатність товарів зберігати своє функціональне призначення протягом заздалегідь визначених термінів складування. Ця властивість не може бути безмежною. Мова може йти тільки про певний ресурс надійності, що вимірюється певним відрізком часу, протягом якого вихідні властивості товару змінюються незначно, що дозволяє їх використовувати відповідно до призначення.

Для складованих товарів поняття надійності визначається таким показником, як збережуваність.

Збережуваність - це здатність товарів підтримувати вихідні кількісні та якісні характеристики без значних втрат протягом певного часу, якщо ж ці втрати відбуваються, то вони мають бути економічно виправданими.

Збережуваність товарів обумовлена їх структурою, будовою, хімічним складом і властивостями речовин, наявністю захисту від негативних зовнішніх впливів і залежить від умов і термінів зберігання.

• Підвищена увага при організації зберігання матеріальних запасів має приділятися їх безпечності. Стосовно діяльності складу безпечність збережуваних запасів визначається як їх стан, при якому ризик для життя, здоров'я людини та цілісності майна обмежений допустимим рівнем.

Планування складу

Планування складу має відповідати таким вимогам, як:

• виключення негативного впливу одних запасів на інші при їх зберіганні;

• застосування найбільш раціональних способів розміщення та укладання запасів;

• забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортного устаткування.

При виборі варіанта планування складських приміщень визначають найоптимальніше співвідношення між робочим об'ємом/площею складу, чисельністю обслуговуючого персоналу та рівнем механізації складських робіт. При цьому приймають до уваги такі характеристики матеріальних запасів, як фізичні властивості, об'єм і частота переміщення, частота відбору, швидкість реалізації.

Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, має становити 5 - 6% виробничої площі. При плануванні складу до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання матеріальних запасів.

Споруда може бути одноповерховою чи багатоповерховою. Пріоритетним напрямом є будівництво одноповерхових складів.

Розрахунок площі складу

Визначення загальної площі складу S_заг виконують за формулою:

де S_кор — корисна площа, безпосередньо зайнята під зберігання запасів;

S_пр/від - площа, відведена під приймання та відпускання запасів;

S_служб - службова площа, призначена для роботи працівників складу;

S_доп - допоміжна площа, зайнята проїздами і проходами.

Корисна площа складу (зберігання металів, металовиробів, інструменту, запасних частин і т. ін.) визначається за формулою:

де Z_max - максимальний запас складу, т;

k - коефіцієнт заповнення складського простору (2—3);

g - навантаження на 1 м² площі складу (допустиме значення складає 0,3 - 6,0т/м²).

Площа, відведена під приймання матеріальних запасів, визначається за формулою:

де Р - річне надходження запасів, т;

k - коефіцієнт нерівномірності надходження .запасів на склад (1,2-1,5);

t - час перебування запасів на приймальному майданчику (1 —2 дні);

g₁ - навантаження на 1 м² площі, т (приймається приблизно 0,25 — 0,5 т/м² від прийнятого навантаження на 1 м² корисної площі складу).

Площа відпускного майданчика визначається за тією ж формулою. Для невеликих за обсягом збережуваних матеріальних запасів складів приймальний і відпускний майданчики можуть бути об'єднані.

Службова площа складу визначається, виходячи з кількості працівників складу. При цьому вважають на такі норми :

• до 3 осіб — 5 м² /на 1 особу;

• від 3 до 5 осіб — 4 м²/на 1 особу;

• понад 5 осіб — 3,25 м²/на 1 особу

Допоміжна площа складу (розміри проходів і проїздів) виходить із габаритів складованих запасів, розмірів вантажопотоків, кількості та розміру підйомно-транспортних засобів. Вона визначається за формулою:

де B — максимальна ширина підйомно-транспортного засобу, м;

С - ширина транспортного зазору (між підйомно-транспортними засобами та між підйомно-транспортним засобом і складованим товаром) (0,15 - 0,20 м);

L — довжина проїзду, м.

У практиці складів ширина головного проїзду становить 1,5-4,5 м, а бічних проїздів - від 0,7 до 1,5 м.

Висота складів, як правило, складає 3,5 — 5,5 м. За необхідності задіяння на складі мостового крана висота може досягати 8 м.

Як правило, такі розрахунки мають приблизний характер і уточнюються при більш детальному відпрацюванні планування складу.