7.2. «Штовхаючі» і «тягнучі» системи управління запасами

З технологічної точки зору найпоширеніші в США, Японії і Європі логістичні системи можна підрозділити на «штовхаючі» - МРП (з декількома модифікаціями) і «тягнучі» - Канбан.

7.2.1. «Штовхаюча» система мрп (мrр)

У «штовхаючій» системі МРП плани виробництва продукції формуються відповідно до прогнозів ринкової кон'юнктури. Найбільш важливою функцією системи МРП є планування потреби в матеріалах. При цьому прогнозується рівень потреби, управління запасами, закупівлями й т.п. Використовується різноманітний математичний апарат теорії дослідження операцій. Розробляється індивідуальна стратегія поповнення й контролю запасів по позиціях номенклатури й контроль за швидкістю оборотності матеріалів і т.п.

Принцип функціонування «штовхаючої» системи спрощено можна представити так: переповнена попередня ділянка «проштовхує» частину продукції на наступну ділянку як би під напором, незалежно від того, чи є на наступній ділянці в цьому потреба.

Виробництво й придбання комплектуючих планується виходячи з потреб у кінцевому продукті. Брутто-потреба в закуповуваних частинах і напівфабрикатах переводиться в нетто-потребу, при цьому враховують:

• наявний запас;

• замовлені закуповувані частини (або вже заплановане виробництво напівфабрикатів);

• замовлення, призначений для попередньої серії продукції.

Нетто-потреба округляється в більшу сторону стосовно наведеного мінімуму запасів або розмірам партії товарів.

Коли нетто-потреба розраховується виходячи з попиту на кінцеву продукцію (наприклад, автомобілі), вона, у свою чергу, використовується для визначення потреби в запасних частинах і закуповуваних комплектуючих (обода, шини й т.п.). Спочатку розраховується брутто-, а потім і нетто-потреба. Аналогічно прораховуються всі рівні поштучного списку. Зборка кінцевої продукції з вироблених самостійно напівфабрикатів і комплектуючих закріплюється в списках.

Із цим списком звіряються при проведенні розрахунків виходячи із установленого часу поставок кінцевого продукту, визначають брутто-потребу (кількість і проміжок часу) у напівфабрикатах і закуповуваних комплектуючих. При цьому повинне бути відомо час на виробництво напівфабрикатів і час поставок закуповуваних комплектуючих.

Система, орієнтована в першу чергу на рішення завдань обліку й розрахунку потреби в сировині й матеріалах, не забезпечує досить повного набору даних про інші фактори виробничого процесу.

Крім того, здатність системи до саморегулювання мінімальна. Якщо в ході реалізації плану виникають непередбачені ситуації, то на них важко гнучко відреагувати. Ці й інші недоліки системи обумовили необхідність її вдосконалювання.

7.2.2. «Тягнучі» системи - Канбан і опт

В «тягнучій» системі Канбан принцип функціонування полягає в тім, що ділянки наступних етапів виробництва «витягають» необхідну їм продукцію з ділянок попередніх етапів.

Принципове розходження двох систем полягає в тому, що «штовхаюча» система передає продукцію наступним ділянкам незалежно від того, чи потрібна вона там; «тягнуча» же система забезпечує поставку строго в строк всіх виробів і комплектуючих відповідно до необхідності для даного обсягу й характеру виробленої продукції. Застосування «тягнучої» системи Канбан у Японії дозволило значно скоротити виробничі запаси на складах.

При роботі по системі Канбан підрозділ-виготовлювач не має закінченого плану й графіка. Воно твердо пов'язане не із загальним планом, а з конкретним замовленням підрозділу-споживача, оптимізують свою роботу в межах цього замовлення. Конкретний графік виробництва на декаду й місяць відсутній. Система функціонує за принципом прямого поповнення запасу, але при дуже невеликому розмірі серії запасу.

У системі Канбан виробництво комплектуючих прямо пов'язане з реальною потребою, підрозділ-виготовлювач має можливість діяти гнучко у відповідь на зміни кон'юнктури ринку.