2. Передумови, причини та етапи становлення логістики.

Основна ідея логістичного підходу полягає, насамперед, у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь підсилення значущості діяльності з управління матеріальним потоком.

Концепція логістики визначається як система поглядів на вдосконалення господарської діяльності підприємства через раціоналізацію управління матеріальними потоками.

Її розглядають з позицій наступних теоретичних положень.

1. Товар проходить ряд послідовних кроків, що додають йому вартості, в результаті чого товар з'являється в потрібному міст й потрібний час у відповідній кількості і формі.

2. Рух матеріальних ресурсів з первинного джерела, тобто від виробника сировини, до кінцевого споживача розглядається як єдиний матеріальний потік, який характеризується сукупністю таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування, зберігання і т. ін.

3. Логістика інтегрує розподіл, виробництво і постачання з мстою синхронізації ритмів і потоків.

Сутність концепції логістики розкривається через розробку і впровадження логістичної системи— системи управління матеріальним потоком.

Логістична система - це організаційно-управлінський механізм, який реалізує сукупність логістичних функцій, взаємопов'язаних за структурою в їх динаміці та спрямованих на досягнення конкретної логістичної мети.

Логістична система визначається своєю динамічністю і складністю, вона розвивається в часі, змінює склад своїх елементів та їх взаємозв'язків за умови збереження своєї функції. Необхідно відзначити, що в структурі діяльності промислового підприємства один і той же результат може бути досягнутий з використанням різних систем, а одні і ті ж елементи можуть групуватися в різні системи залежно від їх цільового призначення.

Мета логістичної системи полягає в нормуванні її елементів (параметрів), віднесених до певного часового моменту.

Ця мета направляє і регулює логістичну діяльність підприємства. Логістична система утворюється за умов узгодженості всіх систем руху і зберігання матеріальних та інформаційних потоків. Як правило, вона складається із кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Суб'єктами логістичної системи є промислові та торгові підприємства, сукупність виробничих і інфраструктурних елементів, а також зв'язків на різних рівнях.

Формують логістичну систему певні елементи, які розглянемо нижче.

Закупівля — елемент, який забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему підприємства.

Запаси — елемент, що забезпечує реагування логістичної системи підприємства на зміни попиту та регулює її функціонування.

Запаси виконують роль буфера між матеріально-технічним забезпеченням, транспортом, виробництвом і збутом. Вони дозволяють оптимізувати функціонування всієї системи.

Складування - елемент, що забезпечує стабільність вихідних властивостей запасів чи їх зміну з мінімальними витратами.

Даний елемент логістики являє собою досить складну підсистему, до якої входять складське господарство конкретних підприємств, складські комплекси регіонального господарства для оптової торгівлі, склади для роздрібної торгівлі.

Транспортування - елемент, що забезпечує переміщення запасів у межах логістичної системи з мінімальними витратами.

Даний елемент охоплює не тільки транспортні засоби, але й усю матеріально-технічну базу, що забезпечує виконання транспортно-переміщувальних процесів між виробником і клієнтом.

Інформація - елемент, що забезпечує циркуляцію в логістичній системі та між нею і зовнішнім середовищем сукупності повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій.

Її розглядають як дві тісно взаємопов'язані підсистеми:

• інформаційну;

• контролювальну.

Інформаційна підсистема забезпечує інформаційний зв'язок між іншими елементами логістичної системи: прийняттям, обробкою і передачею замовлень, вимогами до відвантаження і транспортування продукції тощо.

Контролювальна підсистема забезпечує відповідне виконання логістичних операцій і функцій.

Кадри - елемент, що забезпечує управління трудовими ресурсами промислового підприємства.

Це певним чином організований персонал підприємства, який управляє діяльністю логістичних підсистем, займається виконанням логістичних операцій і здійснює розв'язання логістичних задач для досягнення логістичних цілей.

Збут — елемент, що забезпечує передачу прав власності на товар від його виробника до його споживача (покупця).

Виробництво — елемент, що займається обслуговуванням виробництва.

Він формує логістичні підсистеми, що безпосередньо обслуговують виробництво, головним завданням яких є згладжування невідповідності попиту і наявності запасів всередині логістичної системи.

При створенні макро- і мікрологістичних систем особлива увага приділяється формуванню логістичних ланцюгів.

Логістичний ланцюг — це лінійно упорядкована множина конкретизованих суб'єктів( виробників, посередників, організацій, фізичних осіб тощо), які здійснюють логістичні операції з доведення матеріального потоку від однієї логістичної ланки до іншої.

Тобто логістичним вважається ланцюг, за яким рухається товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача. Його ланки — це постачальники сировини та матеріалів, склади, виробництво продукції, збутова структура, споживачі і т. ін.

У логістичних ланцюгах виділяють такі складові:

• зовнішня логістика ( промисловість);

• внутрішня логістика (внутрішньовиробнича);

• збут продукції;

• сервісне обслуговування.