Принципи проектування логістичної системи

Мета проектування логістичної системи промислового підприємства полягає у пошуку управлінських рішень щодо створення ефективної виробничої логістичної структури.

За цих умов загальний підхід до розробки логістичної системи промислового підприємства передбачає визначення ефективності взаємного функціонування всіх компонентів системи при реалізації певних політичних методів, до яких відносяться: 1. Визначення цілей і обмежень логістичної системи.

Виділяють п'ять основних процесів, які формують логістичні цілі:

- процеси, спрямовані на створення нової продукції;

- процеси відображення реальної і моделювання бажаної логістичної діяльності;

- процеси взаємодії із зовнішнім середовищем логістики; процеси управління реалізацією логістичних моделей;

- процеси розв'язання логістичних задач (чи виявлених логістичних ситуацій).

До переліку обмежень логістичної системи насамперед відносять:

- джерела, що обмежують виконання поставлених задач;

- сутність обмежень щодо формулювання цілі логістичної системи;

- потреби у розробці чи удосконаленні стандартів обслуговування споживачів;

- необхідний і достатній рівень контролю за матеріальним потоком та його впливом на виробничий процес;

- глибину планування логістичної діяльності.

2. Забзепзечення логістичної системи програмою якості.

Керування якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на досягнення цілей у сфері якості. Логістика передбачає реалізацію таких цілей у створенні на підприємстві умов, за яких можливо контролювати, регулювати якість виконання логістичних операцій, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко їх змінювати.

Загальний підхід до формування програми якості логістичної системи визначається, в першу чергу, наступними факторами:

а) організація роботи зі споживачами за системою «точно в строк». Оскільки така система не передбачає формування виробничих запасів, підприємство має впроваджувати жорсткий контроль якості вхідних матеріальних ресурсів, що повністю виключає ситуацію появлення на стадіях виробничого процесу деталей з дефектами;

б) постійне вдосконалення логістичних технологій, які вимагають підвищення якості логістичної системи;

в) потреба підприємства, яке реалізує програму якості, в її узгодженості з постачальниками та споживачами.

Збирання даних. Даний етап полягає у формуванні певної бази даних, виходячи із результатів, отриманих у процесі проведення логістичного аудиту стосовно продукції, що випускається; існуючих виробничих потужностей; постачальника; споживача; маркетингових каналів; конкурентів; чутливості логістичної системи до екологічних проблем; логістичного менеджменту.

Аналіз даних. Наданому етапі отримана інформація вивчається й аналізується. Таку обробку виконують як простими, так і досить складними методами.

При проектуванні логістичних систем застосовують інструментарій системного аналізу. Найбільш поширеним є структурне дослідження, в результаті якого визначаються первинні взаємозв'язки між елементами досліджуваної системи.

Структурне дослідження логістичної системи складається із таких етапів.

1. Визначення принципу структуризації.

Вважаючи, що зміст логістичної системи в період її розробки чи вдосконалення недостатньо визначений, її структуру будують за принципом декомпозиції (від верхнього рівня до нижнього). Так само визначають перелік понять, які описують стан об'єкта управління, та методи, що дозволяють поєднувати ці поняття в певні групи за принципом укрупнення понять (ситуаційне моделювання).

2. Визначення підстав і правил виділення рівнів структуризації.

При структуризації логістичних систем підстави для її здійснення визначають за ознакою безперервного життєвого циклу взаємопідпорядкованих функцій. Така структуризація передбачає виділення рівнів, що відповідають ланцюжку «цілі — завдання - етапи - задачі — заходи», на кожному рівні якого включаються елементи, що послідовно конкретизують зміст робіт, представлених на більш високому рівні. Ключова роль при проектуванні належить системі цілей, а організаційна система (заходи, ресурси тощо) є лише засобом реалізації.

3. Визначення складу елементів та їх зв'язків.

Структуризацію виконують послідовно у кілька кроків, за якими кожний елемент попереднього поділу стає подільним поняттям (об'єктом) у наступному кроці. Виходячи із зазначених вище підходів, Проектована логістична система підприємства на верхньому структурному рівні набуває вигляду.

Розглянемо послідовність побудови структури логістичної системи.

Етап 1. Формулюється генеральна мета: удосконалення логістичної системи.

Етап 2. Виконується конкретизація напрямів удосконалення. Наприклад, це може бути функціональне призначення напрямів удосконалення логістичної системи — організація, управління, контроль.

Етап 3. Виділення задач, що потребують рішення за кожним напрямом, наприклад:

- у сфері організації — комплекс задач із зменшення сукупних витрат на формування логістичних потоків;

- у сфері управління — задачі з удосконалення структури управління логістичною системою;

- у сфері контролю - встановлення відповідності фактичної логістичної діяльності підприємства та її результатів запланованим заходам.

Етап 4. Формулювання переліку об'єктів, які підлягають впливу при розв'язанні задач третього рівня (обсяг запасів, складування, транспортування і т. ін.).

Етап 5. Формулювання переліку заходів, необхідних для реалізації впливу на об'єкти (прогнозування попиту, оптимізація складського та транспортного господарства тощо).

Етап 6. Формулювання методів і засобів, що використовуються для виконання заходів (методи імітаційного моделювання, управління запасами, програмне забезпечення і т. ін.).

Реалізація проекту. Заключною стадією проектування логістичної системи підприємства є впровадженням проекту. Необхідно мати на увазі що даний етап може супроводжуватися появленням проблем у випадку планування, розробки та реалізації великих і витратних логістичних заходів. За цих умов одноетапний перегляд усієї логістичної системи - досить складна і ризикована справа, оскільки це руйнує існуючу і звичну для підприємства систему логістичної діяльності.