- •Анотація
- •Annotation
- •1. Аналітичний огляд
- •Огляд існуючих систем відеоспостереження
- •Аналоги систем динамічного спостереження
- •2. Вибір та обгрунтування вибраного напряму роботи
- •3. Проектно-розрахунковий розділ
- •3.1. Розробка схеми електричної структурної
- •3.2. Розробка схеми електричної принципової
- •4. Програмний розділ
- •4.1. Розробка алгоритму роботи і коду програми
- •Init: mov p1,#0; початковий стан двигунів
- •Vp: setb p1.4; включення підсвітки
- •Inc dv1 ;збільшення dv1
- •Inc dv2 ;збільшення dv2
- •4.2. Засоби програмування та відлагодження мікропроцесорів з архітектурою avr
- •5. Конструкторсько – техНологічний розділ
- •5.1. Компоновка елементів на друкованій платі
- •5.3. Розробка топології друкованої плати
- •5.4. Виготовлення друкованої плати
- •6. Економічна характеристика проектного виробу
- •6.1. Визначення комплексного показника якості
- •6.2. Розрахунок лімітної ціни нового виробу
- •6.3. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень
- •6.3.1. Умови економічної ефективності
- •6.3.2. Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою
- •6.4. Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації
- •6.5. Висновки
- •Висновки
- •Список літератури
5. Конструкторсько – техНологічний розділ
5.1. Компоновка елементів на друкованій платі
Під час розробки радіоелектронної апаратури етап проектування друкованих плат є одним з найбільш трудомістких.
Для початку робіт по розробці друкованої плати потрібна принципова електрична схема, перелік елементів, креслення або ескіз з бажаним розміщенням елементів (якщо є така необхідність). Для елементів, щоб виключити можливі помилки в розводці плати, необхідно мати креслення або ескізи елементів, цоколівку, креслення посадочного місця.
Конструювання друкованих плат здійснюється ручним, пів автоматизованим і автоматизованим методами.
При ручному методі розміщення навісних елементів і трасування друкованих провідників здійснюється вручну безпосередньо конструктором. Даний метод забезпечує оптимальний результат.
Пів автоматизований метод передбачає розміщення навісних елементів за допомогою ЕОМ при ручному трасуванні друкованих провідників, ручне розміщення навісних елементів при автоматизованому трасуванні друкованих провідників і автоматизованим перенесенням малюнка на носії. Метод забезпечує високу продуктивність праці.
Автоматичний метод передбачає кодування початкових даних, розміщення навісних елементів і трасування друкованих провідників за допомогою ЕОМ. При цьому допускається доопрацювання окремих з'єднань вручну. Метод забезпечує високу продуктивність праці.
Компоновка за допомогою ЕОМ здійснюється при допомозі спеціальних пpогpам. В ЕОМ необхідно ввести всі елементи схеми, їх pозміpи та поєднання, після чого здійснюється трасування плати. Після цього маємо можливість або відкоpеагувати отримані результати або вивести їх на пpинтеp чи графобудівник. Взагалі компоновка за допомогою ЕОМ являється найбільш простим та ефективним методом pозpобки друкованих плат.
При проектуванні друкованих плат застосовуються такі види компоновки: аналітична, аплікаційна, графічна, та компоновка за допомогою ЕОМ.
При виконанні дипломного проекту був викоpистан метод графічної компоновки в системі автоматизованого проектування (САПР) на базі програмних засобів ACCEL EDA.
Друкована плата може мати найрізноманітніші розміри, яки визначаються формою і розмірами того простору, який відводиться в електронному пристрої для друкованого монтажу.
Максимальний розмір друкованої плати, як одношарової так і багатошарової не може перевищувати 470 мм. Це обмеження визначається вимогами міцності і щільності монтажу: чим більше друкована плата, тим менше щільність монтажу. Для друкованих плат великих розмірів необхідні спеціальні заходи підвищення жорсткості (додаткові точки кріплення в пристрої, введення ребер).
Вибір матеріалу друкованої плати і спосіб її виготовлення здійснюється на етапі ескізного проекту з урахуванням вибраного класу друкованого монтажу.
Визначаємо габаритні розміри плати. Розрахунок необхідного типорозміру друкованої плати здійснюється з урахуванням наступних основних вимог:
а) визначається кількість корпусів радіоелементів (за їх фізичними розмірами);
б) визначається топологія розміщення корпусів на друкованої платі.
Визначимо розміри корпусів елементів, які будуть використані, знайдемо їх площі, отримані результаті помістимо в таблицю 5.1.
Таблиця 4.1
Розміри корпусів елементів.
Назва корпусу елемента |
Розмір, мм |
Кількість елементів |
Площа одного елемента, мм2 |
Площа корпусів однакових елементів, мм2 |
С2-23 0,125 |
10х2,5 |
25 |
25 |
625 |
СП4-1 |
12,8х12,8 |
1 |
163,84 |
163,84 |
КМ-6 |
5х3 |
1 |
15 |
15 |
К50-35 |
5х5 |
1 |
25 |
25 |
К140УД17 |
10х7,5 |
2 |
75 |
150 |
PIC16F887 |
56х17,24 |
1 |
965,44 |
965,44 |
КЦ407А |
7,5х28 |
2 |
210 |
420 |
АЛС307 |
2,5х2,5 |
1 |
6,25 |
6,25 |
CA56-21SRWA |
50,3х19 |
1 |
955,7 |
955,7 |
КР142ЕН12А |
10,7х3 |
1 |
32,1 |
32,1 |
КТ502 |
5,2х5,2 |
4 |
27,04 |
27,04 |
XS |
5х5 |
10 |
25 |
250 |
Отвори кріплення |
7,5х7,5 |
3 |
56,25 |
168,75 |
MPLS-5 |
36х7,08 |
1 |
254,88 |
254,88 |
Всього |
4059 |
|||
Згідно отриманих даних знайдемо сумарну площу корпусів елементів на ДП, помножимо її на коефіцієнт 1,5 – 1,8.
SДРУК.ПЛ. = Ssum К (5.1)
SДРУК.ПЛ. = 4059 1,8 = 7306,2 мм2
Співвідношення лінійних розмірів сторін печатної плати повинно бути не більше за 3:1.
Приймаємо розміри плати 8мм 90мм, де SДРУК.ПЛ. = 7200, що відповідає умові.
При виборі типу друкованої плати для електронного цифрового вимірювача частоти обертів потрібно враховувати техніко-економічні показники Наявність мікросхем затрудняє розводку Виходячи з міркувань технологічного процесу вибираємо двосторонню друковану плату
Матеріал друкованої плати вибирається згідно ГОСТ 23751-79 та технічних вимог В якості матеріалу друкованої плати вибираємо склотекстоліт фольгований марки СФ-2-35-15 який застосовується для двосторонніх друкованих плат
Для даного пристрою оптимальним варіантом буде вибір 2-го класу точності друкованої плати, найменші значення геометричних розмірів друкованої плати для даного класу точності приведено в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Найменші значення для ІІ класу точності.
Назва елемента друкованого монтажу |
II клас, мм |
Ширина провідника |
0,25 |
Відстань між провідниками, контактними площадками, провідником і контактною площадкою, провідником і металізованим отвором |
0,250 |
Відстань від краю просвердленого отвору до краю контактної площадки |
0,35 |
Максимальне відхилення відстані центрами монтажних отворів, не більше |
0,1 |
Визначення діаметрів отворів контактних площадок здійснюється за формулою
d=dвив+(0204) (5.2)
dвив – діаметри виводів радіоелементів
В даному приладі елементи мають наступні діаметри виводів 0,44; 0,48; 05; 06; 12 Визначаємо діаметри отворів
d1=044+03=0,74 0,8 мм
d2= 0,48+03=0,78 0,8 мм
d3=05+03=0,8 мм
d4=06+02=0,8 мм
d5=12+03=1,5 мм
Діаметр контактних площадок визначаються відповідно до діаметру отворів. Розміри контактних площадок приведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Розміри контактних площадок.
-
Діаметр виводу радіоелемента
Діаметр отворів
Діаметр контактних площадок
0,44
0,8
2,0
0,48
0,8
2,0
0,5
0,8
2,0
0,6
0,8
2,0
1,2
1,5
3,0
На друкованій платі розміщуємо такі елементи:
резистори R1-R26;
конденсатори С1, С2;
транзистори VT1-VT4;
мікросхеми DD1, DA1, DA2, DA3;
матриця світлодіодна HG1;
діоди VD1-VD3;
роз’єм ХР1;
Габаритні розміри елементів схеми контролера керування поворотним механізмом відеокамери з світлодіодним дисплеєм наведені на ескізах рис.5.1…рис.5.14.
Рис.5.1. Резистори С2-23
Тип |
Розміри (мм) |
||||
H |
D |
L |
d |
A |
|
С2-23 0,125 |
6,0 |
2,3 |
28 |
0,6 |
10 |
Рис.5.2. Резистор СП4-1
Рис.5.3.
Т
ранзистор
КТ502
Рис.5.5 Конденсатор К50-35 |
Рис. 5.4. Конденсатор КМ-6 |
.
.
Рис. 5.6 Роз’єм MPLS-5.
Рис. 5.7. Матриця світлодіодна CA56-21SRWA.
Рис.5.8. Мікросхема КP142EH12A.
Рис.5.9. Діод КЦ407А.
Рис. 5.10. Діод АЛС407
Рис.4.1.11 Мікросхема К140УД17.
Рис.5.12. Мікросхема AT89S52
