- •Анотація
- •Annotation
- •1. Аналітичний огляд
- •Огляд існуючих систем відеоспостереження
- •Аналоги систем динамічного спостереження
- •2. Вибір та обгрунтування вибраного напряму роботи
- •3. Проектно-розрахунковий розділ
- •3.1. Розробка схеми електричної структурної
- •3.2. Розробка схеми електричної принципової
- •4. Програмний розділ
- •4.1. Розробка алгоритму роботи і коду програми
- •Init: mov p1,#0; початковий стан двигунів
- •Vp: setb p1.4; включення підсвітки
- •Inc dv1 ;збільшення dv1
- •Inc dv2 ;збільшення dv2
- •4.2. Засоби програмування та відлагодження мікропроцесорів з архітектурою avr
- •5. Конструкторсько – техНологічний розділ
- •5.1. Компоновка елементів на друкованій платі
- •5.3. Розробка топології друкованої плати
- •5.4. Виготовлення друкованої плати
- •6. Економічна характеристика проектного виробу
- •6.1. Визначення комплексного показника якості
- •6.2. Розрахунок лімітної ціни нового виробу
- •6.3. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень
- •6.3.1. Умови економічної ефективності
- •6.3.2. Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою
- •6.4. Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації
- •6.5. Висновки
- •Висновки
- •Список літератури
6.2. Розрахунок лімітної ціни нового виробу
На стадії розробки техніко-економічного обґрунтування і видачі технічного завдання на проектування (коли закладаються основні параметри продукції, які визначають рівень її якості) і призначені для контролю якості проектування, встановлюється лімітна ціна проектного виробу. За допомогою лімітних цін проектувальникам нової техніки виставляються визначені економічні вимоги, які стають на заваді розробки і виготовленню малоефективних видів продукції, що примушує шукати економічні і технічні цілеспрямовані варіанти конструкцій і їхніх елементів. Таким чином, лімітна ціна є одним з критеріїв при оцінці ефективності проектних рішень, які дозволяють застерегти розробку і виготовлення неефективної продукції.
Лімітна ціна - це максимальна оптова ціна розробленого приладу, яка з одного боку, відповідає визначеним техніко-економічним параметрам проектованого приладу і відображає покращення його споживчих факторів у порівняні з аналогом, а з іншого – зацікавлює користувача цього приладу в його використанні. Однією з умов економічної ефективності розробленого виробу є співвідношення:
Цр<Цл (6.4)
де Цр - розрахункова оптова ціна розробленого виробу;
Цл - лімітна ціна спроектованого виробу.
Лімітна ціна розробленого приладу визначається за формулою
Цл=Сп мах + Пн (6.5)
де Сп мах - максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу,
Пн - нормативний прибуток (до 40% повної собівартості, величина узгоджується з викладачем )
Максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу визначається за формулою:
Сп мах=0,85 * Спа * Пя, (6.6)
де 0,85 - прийнятий на рівні нормативу коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції;
Спа - повна собівартість аналогу;
Пя - комплексний показник якості розробленого приладу.
Для нашого прикладу, виходячи з собівартості пристрою - аналогу,
Спа = 1200 грн. , розраховуємо Сп мах:
Сп мах = 0,85 * 1200 * 1,2405 = 1265,31 грн.
Враховуючи нормативну прибутковість на рівні 40%, визначаємо лімітну ціну:
Цл = 1265,31+ 0,4 * 1265,31 = 1771,43 грн.
6.3. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень
6.3.1. Умови економічної ефективності
Критерієм економічної ефективності нових пристроїв є економія суспільної праці. Це положення використовується у формулі для визначення сумарного економічного ефекту від впровадження приладу та ін.
Е=Ев+Ее, (6.7)
де Ев - економічний ефект в умовах виробництва, тис.грн.;
Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби камери, тис. грн.
Економічний ефект, отриманий у процесі виробництва, оцінюють шляхом порівняння оптових цін аналога і спроектованого пристрою (собівартість спроектованого пристрою визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).
З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога і спроектованого пристрою в конкретних умовах його експлуатації.
Загальну умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю:
Е > 0
Оскільки показник Е являє собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:
1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.
2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче.
Другою необхідною умовою є:
tок < tок н
Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;
tок =|Ев|/Ее.р (6.8)
tок.н - нормативний термін окупності, встановлений для тої галузі, де буде використовуватись новий виріб, років;
Ее.р - річний економічний ефект в умовах експлуатації, тис.грн.
3. Ев>0; Ее<0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0. Формально цей варіант є ефективним, але по суті означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат, тому цей випадок - неефективний.
3.1. Ев>0; Ее=0, тоді Е>0. Це співвідношення, як частковий випадок варіанту 3 слід розглядати як прийнятний, оскільки він означає зниження собівартості проектованого пристрою без зміни рівня його якості у порівнянні з аналоговим (тобто завдання на проектування є запровадження виробництво пристрою замість більш дорогої закупівлі).
4. Співвідношення Ев і Ее, що призводить до результату Е < 0, вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади - засоби пізнання і прилади - засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращення умов праці).
Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:
Ев = Ц1 - Ц2, (6.9)
де Ц1, Ц2 – оптова ціна відповідно аналога і спроектованого приладу, грн.
Ц2 = СП2(1+ РР2 / 100), (6.10)
де СП2- повна собівартість спроектованого приладу, грн.
РР2- рентабельність нового приладу по відношенню до собівартості, % (може бути прийнята у межах 30%).
