1.5. Поєднання формального і неформального аспектів

в розробці рішень.

Керівники в своїй діяльності при прийнятті рішень досить часто покладаються на власний досвід, інтуїцію і почуття. Відомий спеціаліст по маркетингу Енкельман говорив, що: ”в конфлікті почуття і розуму завжди перемагає почуття”. В даному контексті почуття, що базується на конкретних уявах про об’єкт управління, виражає відношення до рішення, що приймається. Залишатись незалежним від почуттів заважає внутрішнє середовище і особисті якості. Крім того, для прийняття раціональних рішень потрібно в досконалості володіти математичним апаратом і проводити математичні моделювання розвитку об’єкта.

Формальна (математизована) теорія прийняття рішень в рамках нормативного підходу аналізує, як повинні прийматися рішення, при яких умовах вони будуть найбільш раціональними.

З вищевказаного виходить, що менеджер повинен володіти різносторонніми теоретичними знаннями (теорії менеджменту, теорії організації, психології, соціології, інформатики, математики, інших наук) і практичними навичками, досвідом розробки управлінських рішень, щоб забезпечити їх високу якість і ефективність. А математичний апарат, формалізовані структури теорії прийняття рішень і сучасні інформаційні технології будуть сприяти цьому.

Чим більше кількісного визначення вивчаємого явища, тим більша частка формальної сторони при розробці і прийняті рішень. І навпаки, чим менше визначено явище, гірша кількісна уява про нього, тим більше доля творчості людей. Хоча на любому рівні кількісного опису подій реалізація творчого потенціалу людини обов’язкова.

Співвідношення формального і неформального аспектів розробки управлінських рішень досить динамічне. Воно обумовлене як розвитком математичного апарату і технічних засобів, так і формалізацією психофізичних процесів людської поведінки.

З розвитком науково-технічної революції область формального в розробці рішень розширюється, про що свідчить створення штучного інтелекту на базі електронно обчислювальних машин із швидкодією в сотні мільйонів операцій в секунду.

За твердженням фахівців, психологія стоїть на порозі нового етапу розвитку - створення математичного апарату для опису психічних явищ і пов'язаної з ними людської поведінки. І це вельми важливе, оскільки психологічні (неформальні) аспекти - складова частина процесу розробки рішень, що не враховується нормативними моделями. Але це в перспективі, а зараз застосуванням математичних методів на основі формалізації завдання є досить складним процесом.

По-перше, дуже непросто точно побудувати модель досліджуваного об'єкта за обраним критерієм.

По-друге, навіть точне математичне вирішення завдання, може, як правило, не враховувати можливі наслідки самих оптимальних рішень соціального, екологічного, ергономічного і т.п. характеру. Тому дуже часто керівнику приходиться інтуїтивно передбачати подальший розвиток подій, що можуть наступити в результаті реалізації прийнятого рішення.

По-третє, сама сутність управлінської діяльності, базою якої є прийняття рішень, носить неформальний, творчий характер.

Викладені вище судження, а також ряд інших особливостей діяльності керівника, вказують на необхідність акцентування уваги розроблювачів рішення саме на неформальні аспекти цього процесу. З цією метою є доцільним навести перелік питань, що у деякій мірі можуть сприяти правильній і свідомій спрямованості думок на даному етапі роботи.

1. Що виграє фірма (менеджер) при цьому прийнятому рішенні?

Варіанті рішення (гроші, час, стійкість, впевненість і т.д.)?

2. Чи існує взагалі потреба в якому-небудь рішенні?

3. Чи буде якесь рішення краще іншого?

4. Чи досить у менеджера інформації, щоб прийняти оптимальне рішення?

5. Що втратить менеджер при такім рішенні (гроші, час, престиж)?

6. Які нові завдання постануть перед менеджером?

7. Які нові обов'язки з'являться в менеджера?

8. Яка нова ситуація може виникнути?

9. Які позитивні і негативні побічні дії цього рішення можуть виникнути найближчим часом і у віддаленій перспективі?

10. Чи принесе користь (чи шкоду) іншим дане рішення?

11. Чи вимагає ефективне виконання завдання згоди підлеглих з рішенням менеджера?

12. Чи погодяться підлеглі з прийнятим менеджером рішенням?

13. Чи виникнуть в результаті даного рішення нові проблеми?

14. Чи не веде прийняте рішення до конфлікту між підлеглими, постачальниками, власниками й іншими учасниками бізнесу?

15. Чи будуть потрібні нові рішення слідом за прийнятим вибором?

16. Які можуть бути наслідки ухвалення рішення? Його реалізації?

По можливості відповіді варто сформулювати кількісно. Треба брати до уваги (враховувати кількісно) наслідки аварій, зривів планів, ризик, що зв'язаний з даним рішенням. Бажано, наприклад, хоча б орієнтовно враховувати і несприятливі ринкові, правові, технологічні, техногенні, сезонні та інші умови, ймовірність виникнення яких і їхніх наслідків можуть виявитися дуже відчутними для компанії.

З'ясувати наслідки рішення означає, по суті, зробити деякий прогноз майбутньої ситуації. Іноді вдається математичними методами оцінити тенденцію розвитку, кількісно описати протікання деякого процесу в майбутньому, але це не завжди буває коректним.