5.2.5. Метод особистої аналогії.

При вирішені проблеми деколи здійснюється заміна досліджуваного об’єкту, закони функціонування якого відомі, на аналогічний об’єкт з вже відомими властивостями.

За звичай використовуються «прямі аналогії», «суб’єктивні аналогії», «символічні і фантастичні аналогії». Для керівників необхідні особисті аналогії, коли об’єкту дослідження приписується свої почуття, емоції, цілі, функції і т.д. Це дає можливість так би мовити «злитися» з об’єктом, «відчути», осмислити і випробувати його мінуси і плюси на собі. В основу методу покладено заміщення досліджуваного об’єкту (процесу) іншим (собою).

Метод дозволяє:

- розвивати уяву, фантазію – образне мислення, і на цій основі отримувати оригінальні вирішення проблем;

- «досліджувати» об’єкти, що вивчаються, не залучуючи засобів і ресурсів.

Дякуючи використанню методу можна отримати тільки ідею вирішення проблеми.

5.2.6. Метод номінальної групи.

Цей метод використовується для знаходження найкращих варіантів вирішення проблем.

Умови і вимоги:

- залучаються експерти, які добре вирішують проблеми, але до того разом не працювали;

- учасники в процесі сумісної роботи можуть генерувати власні ідеї, але в подальшому, з врахуванням позиції колег, можуть їх преглядати;

- склад групи – не більше 12-15 чол. (мінімум – 6-8 чол.);

- експерти не повинні бути пов’язані службовими відносинами;

- тривалість роботи групи – 5 год. (з врахуванням освоєння методу);

- висловлювання ідеї сприймається не тільки на базі особистого відношення до них, але і з врахуванням обстановки в групі;

- проходить взаємне підживлення експертів, в результаті чого ідея, так би мовити відділяється від авторів.

Етапи роботи групи.

Ведучий:

- зачитує ретельно сформульоване завдання експертам.

Експерти в письмовому вигляді пропонують ідеї рішення. Процедура триває 20 хв;

- пропонується учасникам назвати по одній ідеї і записати їх на дошці (вивести на монітор комп’ютера). Кожен експерт називає одну ідею. По колу перераховуються ідеї, при цьому виключаються коментарі до них і їх оцінки. Проходить індивідуальний аналіз кожної ідеї всіма учасниками;

- зачитує першу ідею і пропонує кожному висловити свою думку по одному з чотирьох варіантів:

- залишити ідею в списку;

- уточнити ідею, переформулювати, скоротити і т.д.;

- об’єднати з іншою ідеєю;

- викреслити (при повній згоді всіх членів групи).

Обговорення ідей повинно проходити швидко, без повторів і дискусій. Це, з однієї сторони, поглиблює і розширює самі ідеї, а з другої – навчає учасників. Індивідуальні знання і досвід стають груповими. В підсумку експерти залишають 12 - 15 ідей.

Проходить голосування і ранжування. Кожному експерту видають 8 карточок (6 карточок, якщо група складається з 6-8 чол.) і пропонують відібрати 8 найбільш важливих ідей. Карточки ранжуються: найважливіша отримує цифру 8, а найменш важлива – 1. З залишившихся шести ідей найбільш важливій присвоюється ранг 7, найменш важливій – 2 і т.д.

Оцінка здійснюється таємно, що підсилює об’єктивність підходів до визначення приорітетів, але поскільки раніше експерти були ознайомлені з думкою інших (на третьому етапі), це сприяє уніфікації позиції учасників. Дальше підраховують голоси і підводять підсумки.