- •Розділ 1. Суть управлінських рішень
- •1. Процес управління і управлінські рішення.
- •1.1. Суть, аспекти, функції і значення управлінських рішень.
- •1.2. Роль людського фактору в прийнятті рішень.
- •1.3. Інформаційне забезпечення рішень та інформаційна безпека.
- •1.4. Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень.
- •1.4.1. Загальні закони керування людиною.
- •1.4.2. Закон інерційності людських систем.
- •1.4.3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем.
- •1.4.4. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.
- •1.5. Поєднання формального і неформального аспектів
- •2. Типологія управлінських рішень.
- •2.1. Класифікація рішень.
- •2.2. Типологія рішень.
- •3. Умови і фактори якості управлінських рішень.
- •3.1. Властивості якісних рішень.
- •3.2. Умови і фактори якісних рішень.
- •3.3. Організаційно-психологічні передумови якості рішень.
- •Розділ 2. Технологія і методи розробки та прийняття управлінських рішень
- •4. Технологія розробки управлінських рішень.
- •4.1. Етапи прийняття і реалізації управлінського рішення.
- •4.2. Аналіз прийняття рішень різними школами управління.
- •4.3. Проблеми і їх рішення.
- •4.4. Завдання виявлення проблем.
- •4.5. Методи виділення проблем керування.
- •4.6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка.
- •4.7. Графічне зображення проблемної ситуації.
- •5. Евристичні методи обґрунтування і прийняття рішень.
- •5.1. Суть методів обґрунтування і прийняття управлінських рішень, їх класифікація.
- •5.2. Евристичні методи прийняття рішень.
- •5.2.1. Метод «мозкового штурму».
- •5.2.2. Метод ключових питань.
- •5.2.3. Метод вільних асоціацій.
- •5.2.4. Метод інверсії.
- •5.2.5. Метод особистої аналогії.
- •5.2.6. Метод номінальної групи.
- •5.2.7. Метод синектики.
- •5.2.8. Метод 635.
- •5.2.9. Метод Делфі.
- •5.2.10. Очікування натхнення.
- •5.2.11. Метод Меттчета.
- •5.2.12. Метод ліквідації безвихідних ситуацій.
5.2.3. Метод вільних асоціацій.
Відмічено, що на етапі генерування ідей при використанні нових асоціацій підвищується результативність творчої діяльності за рахунок народження нових ідей. В процесі зародження асоціацій встановлюються неординарні зв’язки між елементами вирішуваної проблеми і існуючим досвідом особистостей, що залучені до колективної роботи. Метод враховує особливості діяльності мозгу людини, що виробляє нові ідеї при виникненні нових асоціативних зв’язків.
Так, якщо члени групи пропонують слово, поняття, то воно може стати базисом для встановлення асоціативних зв’язків.
Наприклад, в деяких людей слово, почуте випадково, чиїсь образ, картина, мелодія породжують ідею, що сприяє вирішенню проблеми.
Так, видавцю одного журналу потрібно було зменшити його собівартість. Довго роздумуючи, він намагався знайти економічне рішення. Випадково взявши орфографічний словник, він звернув увагу на слово «папір», і зразу виникло запитання: «Чи замітить покупець і підписчик, що папір буде більш дешевший?». Зафіксувавши увагу на слові «газета», видавець подумав: «А чому не надрукувати хоча б один номер журналу на газетному папері?». Слово «картон» асоціювалось в нього з питанням: «Може і обложку зробити з більш дешевшого картону?» і т.д. Видавець взяв ручку і почав виписувати слова, що дали цілу програму дій.
Наведемо рекомендації по використанні методу.
Рекомендації для керівника:
- не спішити вирішувати проблему, а постаратися неодноразово її преформулювати, подивитися на нею з іншої сторони;
- запропонувати слово, поняття, постаратися «викликати» якийсь образ, який може стати стимулом для створення несподіваних вільних асоціацій, що сприятимуть виникненню ідеї вирішення проблеми;
- на початкових етапах генерування ідей на основі утворення асоціацій критика заборонена;
- зміна слів, понять, картин, що утворюють асоціацію, повинна проходити швидко.
Рекомендації для членів групи (апарату управління):
- висказувати, демонструвати все, що прямо чи посередньо викликає виникнення асоціацій, ідей;
- необхідно фіксувати любі ідеї, які зароджуються у колег;
- після напрацювання ідеї слід систематизувати і класифікувати;
- за допомогою критичного аналізу вибираються найбільш суттєві ідеї.
5.2.4. Метод інверсії.
При пошуку ідеї рішення проблем часто можна знайти, зміну напрямку пошуку на протилежний, протиріччя вже укладеним традиційним поглядам, продиктоване логікою і здоровим глуздом. Нерідко в ситуаціях, в яких логічні прийоми, процедури мислення є безплідними, оптимальною є протилежна альтернатива рішення.
Класичний приклад інверсії – винахід ракети К. Ціолковським. Він вирішив, що придумав пушку, але пушку що літає, з тонкими стінками і яка випускає замість ядер гази.
Метод базується на принципі дуалізму (подвійності), діалектичної єдності і оптимального використання протилежних (прямих і зворотніх) процедур творчого мислення, діалектичного підходу до аналізу об’єкту дослідження.
Приведемо рекомендації по використанню методу.
Рекомендації для керівника:
- спонукати членів групи до неоднократного пере формулювання проблеми з метою її осмислення;
- поряд з прямою задачею висувати зворотні;
- добиватися діалектики аналізу і синтезу суджень;
- пропонувати членам групи в процесі рішення проблеми використовувати протилежні процедури.
Рекомендації для членів групи:
- пам’ятати, що інверсія – пошук ідей в напрямках, протилежних традиційним поглядам, переконанням, здоровому глузду, формальній логіці;
- починати вирішувати задачу зі спроби її переформолювання;
- до всякої ідеї шукати контр ідею;
- рішаючи задачі, старатися використовувати протилежні процедури, засоби.
Метод дозволяє:
- розвивати діалектику мислення;
- шукати вихід з безвихідних ситуацій;
- відшукувати оригінальні рішення різного рівня труднощів.
Використання методу потребує розвинутих творчих здібностей, базових знань, вмінь і навиків.
