5.2. Евристичні методи прийняття рішень.

Еврестичні методи базуються на принципах (вимогах і правилах), що визначають стратегію і тактику керівників при вирішені слабо визначених і невизначених проблем. Такі методи реалізуються шляхом обробки думок професіоналів. Вони стимулюють творче мислення в процесі прийняття рішення, дозволяють генерувати нові ідеї, використання яких дає можливість підвищувати ефективність вирішення управлінських завдвнь.

Особливістю еврестичних методів є відсутність строгих математичних доказів оптимальності отриманих рішень. Загальною спрямованістю еврестичних процедур є використання людини як «вимірювального приладу» для одержання кількісних оцінок досліджуваних процесів. Попри вразливість з погляду об’єктивності, ці методи мають досить значне поширення, що пояснюється значним поширенням явища відсутності достовірної інформації.

Існує кілька різновидів евристичних методів. Розглянемо деякі з них.

5.2.1. Метод «мозкового штурму».

Є ситуації, коли керівнику важко знайти варіант рішення. В такому випадку можна використати метод «мозкового штурму». Він дозволяє виявити і співставити індивідуальні судження, спектр ідей по вирішенню проблеми, а потім прийняти рішення.

Прямий «мозковий штурм» - метод колективного генерування ідей по вирішенню творчих задач. Його мета – відбір ідей.

Правила для учасників:

- учасники сідають за стіл лицем один до одного;

- забороняються суперечки, критика, оцінка того, що говориться;

- час виступу для учасника – 1-2хв.;

- вислуховуються всі ідеї, навіть самі абсурдні;

- кількість ідей важліваша за їх якість.

Рекомендації:

- ідеї слід зустрічати схвально;

- необхідно вірити в розв’язання проблеми;

- дозволяється задавати питання, які розвивають ідею;

- слід прагнути до вирішення висунутої проблеми;

- всі учасники рівноправні;

- не потрібно думати про наслідки сказаного;

- групі не ставиться конкретне завдання, а характеризується проблема в цілому;

- небажані переглядування, перешіптування, жести, що відволікають увагу від вирішення проблеми.

Керівник повинен:

- направляти хід дискусії, задавати стимулюючі питання;

-підказувати, використовувати жарти, репліки, щоб створити неформальну обстановку.

Обмеження і умови:

- кількість учасників – 4-15;

- бажано б, щоб учасники були різного рівня щодо освіти і спеціалізації;

- необхідно зберігати баланс активності, темпераменту;

- час роботи – від 15 хв. до 1 год.

Ідеї відбирають спеціалісти – експерти, що здійснюють оцінки в два етапи. Спочатку відбираються найбільш оригінальні і раціональні ідеї, а потім оптимальні, з врахуванням задач і мети їх вирішення.

Зворотній «мозковий штурм» передбачає не генерацію нових ідей, а критику вже існуючих.

Правила для учасників:

- критикується, обговорюється і оцінюється кожна ідея за критеріями: відповідності початковим вимогам, можливості її реалізації чи відсутність такої, реалізації за затратами, використання в іншій сфері;

- критика висловлюється лаконічно, позитивно. Ідеї, які потребують тривалого часу для обговорення, розглядаються пізніше;

- виступати кожному можна багато разів, але краще по колу;

- тривалість виступу – 15-20 хв.;

- бажано проводити дискусії в першій половині дня, в спокійних обставинах.

Зворотній «мозковий штурм»може бути проведений відразу після прямого, коли після колективного генерування ідей формуються контр ідеї. При цьому проводиться:

- систематизація і класифікація ідей і групування за признаками, що висвітлюють загальні підходи до вирішення проблеми;

- оцінка ідей на реалізуємість і пошук перешкод для цього;

- оцінка критичних зауважень і відбір ідеї і контр ідеї, що витримали критику.

Доцільно всіх учасників розділити на групи:

- генераторів ідей (коли проводиться прямий «мозковий штурм»);

- аналіз проблемної ситуації і оцінка ідей;

- генераторів контрідей.

Цей метод базується на принципах:

- співпраці в процесі пошуку рішення;

- довірі до творчих можливостей і здібностей один одного;

- оптимального поєднання інтуєтивного і логічного (заборона критики, критичного аналізу ідей приводить до тормозіння лівої півкулі мозку і стимулювання правої півкулі).

Переваги методу:

- можливість використання всіх спеціалістів, що є в апараті упраління;

- вдосконалення соціально-психологічних внітрішньогрупових процесів.

Недоліки методу:

- дозволяє найти ідею в загальному виді, не гарантуючи чіткої її розробки;

- не можна використовувати при вирішені проблем, які потребують складних розрахунків;

- потребує високої підготовки керівника, що володіє навиками організації розумовотехнічних, психотехнічних процесів у групі;

- не завжди вдається перебороти інерцію мислення.