
- •1 Загальна частина
- •1.1 Теоретичні основи обліку підзвітних коштів.
- •1.1.1 Сутність розрахунків з підзвітними особами та завдання їх обліку.
- •1.2 Відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами.
- •1.2.1 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами.
- •2 Розрахункова частина
- •2.1 Складання Наказу про організацію бухгалтерського обліку
- •2.2 Складання Наказу про облікову політику підприємства
- •2.3 Складання Журналу реєстрації господарських операцій
- •2.4 Складання схеми бухгалтерських рахунків
- •2.5 Складання оборотно-сальдової відомості підприємства
- •2.6 Складання фінансової звітності підприємства
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.4 Складання схеми бухгалтерських рахунків
Оскільки об’єкт бухгалтерського обліку характеризується певним станом, тобто наявністю на певний момент часу засобів, коштів і джерел, то перш за все на рахунку фіксують цей стан, що називається початковим залишком, або
початковим сальдо.
Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів і їх джерел. При цьому збільшення об’єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення – на протилежній. Маючи інформацію про початкове сольдо об’єкту, обліку та зміни протягом звітного періоду, визначають сольдо на кінець звітного періоду. Накопичена інформація про рух об’єкту, обліку, відображено за дебетом і кредитом, називається оборотом.
Підсумки записів за дебетом рахунку називають дебетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунку – кредитовим оборотом.
Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгалтерські рахунки поділяють на активні і пасивні.
Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу(„Основні засоби”, „Нематеріальні активи”, „Виробничі запаси”, „Товари”, „Каса”, „Рахунки в банках”, „Розрахунки з покупцями та замовниками” тощо).
Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу („Статутний капітал”, „Резервний капітал”, „Нерозподілені прибутки”, „Довгострокові позики”, „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, „Розрахунки з оплати праці” тощо).
При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі статей балансу. Оскільки господарські засоби які розміщені у лівій стороні балансу – активні, то і сальдо активних рахунків записують зліва в дебеті рахунку. Так як джерела господарських засобів відображають у балансі з правої сторони, то і сальдо упасивних рахунках записують справа у кредиті рахунку. Отже активні рахунки мають залишок (сальдо) завжди дебетовий (оскільки не можна витратити більше ніж є в наявності і надійшло); пасивні рахунки – тільки кредитовий (оскільки джерела засобів обмежуються наявними господарськими засобами ), що засвідчує тісний взаємозв’язок між балансом і рахунками.
Можна сказати, що баланс складають за даними рахунків. При чому сума
всіх дебетових залишків (сальдо) активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно, сума всіх кредитових залишків (сальдо) пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел засобів і дорівнює підсумку балансу.
У пасивних рахунках для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця необхідно до початкового кредитового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.
2.5 Складання оборотно-сальдової відомості підприємства
Оборотно-сальдова відомість — це фінансовий документ, в якому відображені бухгалтерські залишки по різних рахунках обліку на перше число року, кварталу або місяця. У ньому також відображаються залишки по бухрахунків на момент закінчення облікового періоду та поточні обороти (це прихід і витрата) за певні часові проміжки.
У залежності від звітного періоду оборотно-сальдова відомість може бути помісячного, поквартальною або зведеної річної.