
- •Курсовий проект (робота)
- •Розділ і загальна характеристика доказів у цивільному процесі україни. 1.1. Поняття і види доказів у цивільному процесі
- •1.2. Засади доказів у цивільному процесі.
- •Розділ іі пояснення сторін як засіб доказування.
- •2.1. Процесуальний порядок дослідження пояснень сторін.
- •2.2. Заперечення як вид пояснень сторі у цивільному процесі
- •Висновки
- •Сисок використаних джерел Законодавчі та інші нормативно – правові акти:
- •Література
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
Курсовий проект (робота)
з цивільного процесуального права
на тему: «Пояснення сторін у цивільному процесі України»
Студента (ки) 4-го курсу 293 групи
напряму підготовки «Правознавство»
Ковалишин П. Р.
Керівник: старший викладач кафедри цивільного права та процесу
Ратушна Б.П.
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Львів – 2013 рік
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................3-5 Розділ І. Загальна характеристика доказів у цивільному процесі України. 1.1. Поняття і види доказів у цивільному процесі..............................................5-12
1.2. Засади доказів у цивільному процесі..........................................................13-21
Розділ ІІ. Пояснення сторін як засіб доказування.
2.1. Процесуальний порядок дослідження пояснень сторін............................22-30
2.2. Заперечення як вид пояснень сторі у цивільному процесі........................31-33
Висновки..............................................................................................34-36
Список використаних джерел......................................................................37-38
ВСТУП
Здобуття Україною незалежності та демократизація суспільства викликали необхідність реформування законодавства і приведення його у відповідність до потреб часу та міжнародних стандартів, які властиві країнам розвиненої демократії. Поряд із позитивними політичними, економічними та соціальними змінами, демократичний режим характеризується реальними гарантіями захисту прав, свобод та інтересів у разі їх порушення, оспорювання чи невизнання в суді.
Змагальність судового процесу як одна з основних конституційних засад судочинства - це важливий показник демократичності правосуддя, бо його реалізація й ефективність передбачає послідовне проведення в життя передусім рівності сторін, створення реальної можливості для ефективного відстоювання кожній стороні процесу своїх прав та законних інтересів. Розгляд і вирішення справ у судах України здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Водночас кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких, наприклад, подано позов, за винятком тих, які не мають відповідної процесуальної дієздатності.
Слід зазначити, що пояснення сторін, а також їх представників як доказів мають специфіку порівняно з іншими доказами (в т.ч. і показаннями свідків), оскільки вони подаються суду особами, заінтересованими у вирішенні справи. Дана обставина викликала різні погляди у науковців на це питання.
Пояснення сторін і третіх осіб - це повідомлення суду відомих їм відомостей про факти, що мають значення для справи. Цей засіб доказування особливо цінний для суду, тому що сторони і треті особи краще інших учасників знають обставини справи, оскільки вони є учасниками допроцесуальних відносин. Однак при оцінці їх пояснень суд повинен враховувати, що вони особисто зацікавлені у справі (позивач, відповідач, третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) чи у результаті справи (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Таким чином вище зазначене зумовлює актуальність дослідження теми курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є чинне цивільне-процесуальне законодавство України.
Предмет дослідження – пояснення сторін у цивільному процесі України.
Методологічну і методичну основу дослідження становлять сучасні теорії
цивільного процесу. Означе проблеми відображені у публікаціях Д.Д. Луспеника, М. Треушнікова, С.Я. Фурси, К.М. Штефан, та ряду інших авторів.
Метою курсової роботи є висвітлення проблеми пояснення сторін та третіх осіб як доказів в цивільному процесі.
Для досягнення поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання:
- вивчити загальні засади доказів в цивільному процесі;
- дослідити основні проблеми інституту доказів в цивільному процесі;
- охарактеризувати доказ як основну засаду змагальності сторін в судовому процесі;
- проаналізувати пояснення сторін як докази в цивільному процесі;
- визначити процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін та третіх осіб.
Дослідження здійснене на основі системного підходу з використанням таких методів: структурного аналізу, порівняльного, історичного, прогнозування.
Для розв’язання поставлених завдань, використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.
Структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують чотири підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 38 сторінок, списку використаних джерел складає 2 сторінки (23 найменувань).