Сполучні тканини зі спеціальними функціями
Жирова тканина утворена клітинами — ліпоцитами (адипоцитами). Вони здатні накопичувати у своїй цитоплазмі резервний жир, необхідний для енергоутворення та метаболізму води. Клітини формують скупчення у пухкій сполучній тканині або утворюють жирову тканину. Зріла жирова клітина містить одну велику краплю жиру, яка розтягує всю клітину, так що цитоплазма лише тонким шаром оточує клітинний вміст. У немовлят в ділянці спини, бічних ділянках тулуба міститься так званий бурий жир. Його клітини багаті на мітохондрії, тому мають дещо незвичний колір. Основна функція цієї жирової тканини – це теплопродукція, завдяки інтенсивним окисним процесам.
Рис. 6. Особливості морфології жирової тканини
Пігментна тканина — представлена пігментними клітинами, які можуть бути присутні не лише у пухкій сполучній тканині, а й у складі епідермісу, райдужної оболонки ока. Ці клітини називають меланоцитами, вони можуть синтезувати або поглинати пігмент меланін.
Рис. 7. Специфічні клітини пігментної тканини (меланофори у шкірі пуголовка)
Тверді сполучні тканини
До твердих сполучних тканин належать кісткова та хрящова тканини. Кісткова тканина, а також тканини зубів (дентин та емаль) завдяки своїй організації та хімічному складу є особливо міцними, і можуть витримувати значні механічні навантаження, вплив агресивного середовища. Хрящова тканина є пружною та еластичною. У скелеті дорослої людини переважає кісткова тканина, хрящова тканина утворює лише між хребцеві диски, носову перегородку та вушні раковини. В той же час у дітей, особливо раннього та молодшого віку, частка хряща у скелеті досить висока. Хрящові проміжки у кістках, так звані точки росту, чутливі до впливу гіпофізарного гормону соматотропну (гормон росту) забезпечують ріст кісток у довжину. До 20-21 року триває процес окостеніння скелету, тобто заміни хряща повноцінною кістковою тканиною. Тому у цей період дуже важливо стежити за формуванням правильної постави, адже компоненти скелету можуть деформуватись (хребет, грудна клітка, стопа). Крім того, слід уникати дефіциту кальцію, фосфору, вітаміну Д та тваринних білків у харчовому раціоні, оскільки за їх недостачі порушується нормальне утворення твердих сполучних тканин.
2.1. Кісткова тканина та її морфо-фізіологічні особливості
Кісткова тканина — це особливий тип сполучної тканини з твердою міжклітинною речовиною. Вона формує кістки скелета. Кісткова тканина, як і всі інші види сполучної тканини, складається з клітинних елементів і міжклітинної речовини.
Міжклітинна речовина кісткової тканини утворена основною речовини, у якій розташовуються осеїнові або осеоколагенові волокна (надають пружності) і неорганічні солі (надають твердості). Волокна й основна речовина між ними просочені солями кальцію, фосфору, магнію.
Клітини кісткової тканини — остеоцити, остеобласти й остеокласти знаходяться в спеціальних порожнинах міжклітинної речовини (лакунах), що з'єднані найтоншими кістковими каналами.
Остеоцити є основними клітинами кісткової тканини. Вони формують остеони — канали, через які у тканини кістки проходять судини для постачання поживних речовин.
Остеобласти утворюють кісткову тканину, виділяючи міжклітинну речовину, з часом вони перетворюються в остеоцити. Остеобласти зустрічаються тільки в зоні росту і регенерації кістки.
Остеокласти виділяють ферменти, здатні розчиняти кісткову речовину. Вони беруть активну участь у руйнуванні кістки.
Рис. 8. Схема організації остеона (за Brans)
1 — остеоцити; 2 — міжклітинний матрикс; 3 — Гаверсів канал.
(а)
(б)
Рис. 9. Кісткова тканина, утворена остеомами (а,б)