Розділ 1. Стереотип в суспільстві

1.1.Поняття стереотип.

Стереотип (від грецьк. "stereotype": stereos - твердий, міцний і typos - форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп [1, с. 45].

Різні автори по-різному визначають поняття стереотипу. У довідковому посібнику Б. Берельсона і Г. Стейнера "Людська поведінка. Зведення наукових даних" стереотип визначається як "ворожа установка по відношенню до етнічної групи або її членів як таких". У підручнику соціальної психології Д. Креча, Р. Крачфілда і Е. Баллачі стереотип визначається як "несприятлива установка до об'єкту, яка має тенденцію бути вкрай стереотипізованою, емоційно зарядженою і нелегко піддається зміні під впливом протилежної інформації". У "Словнику по суспільних науках", випущеному ЮНЕСКО, можна прочитати:

"Стереотип - це негативна, несприятлива установка до групи або її індивідуальних членів; вона характеризується стереотипними переконаннями; установка витікає більше з внутрішніх процесів свого носія, ніж з фактичної перевірки властивостей групи, про яку йде мова".

Доцільно розглянути поняття «стереотип» в співвідношенні з близькими за значенням категоріями установки, упередження і забобону. Р.Солдатова включає ці поняття в ряд міжетнічних настановних утворень, які «містять емоційно-оцінювальне відношення до різних етнічних груп і характеризують рівень готовності до відповідних поведінкових реакцій в міжетнічному спілкуванні» [15, с. 142]. Етнічний стереотип, на думку ученої, це «в першу чергу, «культурне» утворення, природне і неминуче до тих пір, поки існуватимуть народи і етнічні групи». У свою чергу, упередження і забобон - це більш «соціальні» установки: їх формування в значній мірі залежить від конкретної суспільно-історичної ситуації». Упередження характеризується негативним емоційним зарядом і «відповідає таким формам поведінки як уникнення спілкування або ухилення від міжетнічних контактів в певних сферах життєдіяльності». Забобон в свою чергу відрізняє велика концентрація негативних емоцій, «надмірне вихваляння досягнень і якостей своєї нації у поєднанні із зарозумілим відношенням і неприязню до інших народів». Забобон в реальній поведінці вже не обмежується стратегією уникнення, а виявляється в конкретних вчинках дискримінуючого характеру [15, с. 144]. І. Кон розглядає установку як «певний напрям особистості, стан готовності, тенденцію до певної діяльності, здатної задовольнити якісь потреби людини» [6, с. 28]. Таким чином установка є як би певною точкою зору або призмою, через яку людина розглядає світ і події, що відбуваються в ньому. Як відзначає С. Рижова, «установки формують стиль відношення людини до ситуацій з яскраво вираженим етнічним контекстом і створюють психологічну базу для відповідної поведінки в етнонапруженій ситуації» [14, с. 35].

Згідно І. Кону, установка пов'язана з певною системою очікувань і еталонів, порівняно з якими ми розглядаємо будь-яке явище. Стереотип у свою чергу, є вже сформованим виявом тієї або іншої соціальної установки по відношенню до певного явища. І. Кон розглядає стереотип як «невід'ємний елемент буденної свідомості» що допомагає індивідові «орієнтуватися в житті» і «направляє його поведінку» [6, с. 25]. Неминучість стереотипізації І. Кон пояснює універсальністю схильності людей розглядати явища чужої культури крізь призму культурних традицій і цінностей свого власного народу (явище етноцентризму). Сам по собі етноцентризм не небезпечний; проблема виникає тоді, коли реальні або уявні відмінності між людьми зводяться в абсолют і перетворюються на негативну або навіть ворожу установку по відношенню до іншого народу, яку Кон визначає як етнічне упередження. Стереотипи і упередження автор відносить не стільки до явищ психологічних, скільки соціальних: «Щоб зрозуміти природу етнічних упереджень, потрібно вивчати не стільки упереджену людину, скільки суспільство, що породжує його» [6, с. 29].

Таким чином, стереотипи - емоційно забарвлені образи, передавальні значення, що склалися в свідомості людей, які поєднують в собі елементи опису, оцінки і розпорядження. Разом з тим, стереотип - це не просто образ, але “стандартизований”, спрощений образ якого-небудь явища дійсності, це схема, що лише фіксує деякі риси явища, що іноді не існують, приписувані йому суб'єктивно. Об'єктним результатом стереотипізації є спрощене, схематичне, іноді близьке до дійсного знання, іноді спотворене, уявлення дійсності, яке виступає як своєрідний психологічний бар'єр на шляху до його подальшого пізнання [20, с. 66].

Стереотипи приймаються людьми за знання, проте фактично містять в собі лише неповний і односторонній опис якогось факту дійсності. Цей опис, як правило, поєднується з сильними емоційними відношеннями (симпатія або антипатія, ухвалення або неприйняття), і зі встановленим традицією або звичаєм розпорядженням поведінки і оцінки подібного факту дійсності.

Стереотипи зазвичай некритично засвоюються людиною під впливом її соціального оточення.

Явище стереотипізації, не дивлячись на всі недоліки, зберігається, тому що воно позбавляє людину від необхідності творчо переробляти всі враження від оточуючого людину фізичного і соціального середовища.

Без стереотипізації людям довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, кожну ситуацію, неначебто вони не мали ніякого життєвого досвіду.