Взаємозв'язок накопичення знань і глобалізації бізнесу

Сучасний процес міжнародної економічної інтеграції об'єктивно сам є продуктом інтеграції знань – і не просто знань, а суперсучасних і дуже динамічно оновлюваних знань. Ця система знань у все більшій мірі породжується міжнародною практикою бізнесу і глобальна по самій своїй природі. Це останнє зауваження виключно важливо, оскільки ефект глобалізації, тобто той факт, що ця система знань максимально ефективна саме на світовому полі бізнесу, якраз і визначає головну відмінну рису сучасності. Якщо піти дещо далі, то можна з упевненістю констатувати: неучасть фірми (тим більше країни) в міжнародному бізнесі сьогодні відразу і різко обмежує ефективність бізнесу (потенційну і реальну) з тієї очевидної причини, що не може використовувати не просто можливості міжнародного бізнесу, але, що набагато значиміше і вагоміше – глобального міжнародного бізнесу. При цьому сходження на кожну наступну сходинку має жорстко взаємозв'язані і постійно змінні місцями передумови і наслідки, а саме:

* тільки накопичення відповідної критичної маси знань і компетентності дозволяє фірмі перейти на наступний рівень глобальності в міжнародному бізнесі і відповідно потенційно одержати всі ефекти цього рівня;

* з другого ж боку, один з найбільш важливих ефектів цього (нового) рівня глобалізму – нове накопичення знань і компетентності для подальшого просування.

Основні риси міжнародного бізнесу

Аналіз міжнародного бізнесу в контексті проблем ефективного управління їм дозволяє виділити наступні його основні риси:

1. Одержання прибутку як мету ведення міжнародного бізнесу відрізняє від аналогічної характеристики національного бізнесу прагнення використовувати для економічно ефективного ведення ділових операцій переваги виходу за межі чисто національних меж.

2. Прагнучи реалізувати ці переваги (а спершу – знайти їх), підприємці прагнуть використовувати додаткові економічні можливості, витікаючі з:

- ресурсних особливостей зарубіжних ринків (маються на увазі ресурси будь-яких видів);

- розмірів зарубіжних ринків;

• правових особливостей інших країн;

• специфіки міждержавних політичних і економічних взаємин, регульованих відповідними формами міждержавної взаємодії.

3. Міжнародний бізнес істотно варіюється в першу чергу від рівня інтернаціоналізації. Свого роду вісь розвитку «чисто країнний бізнес – мулътинаціоналъний бізнес» якраз і включає етапи зростання цього рівня: від разових експортних постачань на зарубіжний ринок до розвиненої структури мультинаціональної корпорації, для якої НИОКР, виробництва і дистрибуція є сферами, що покривають всю земну кулю і що охоплюють десятки країн і сотні ринків.

4. При підвищенні рівня інтернаціоналізації міжнародного бізнесу, тим в більшій мірі йому доступний глобальний бізнес-сервіс, тобто абсолютно не залежний від національної приналежності і орієнтований тільки на економічну ефективність пакет різноманітних послуг: від наукових до фінансових і від транспортних до підбору інтернаціональних колективів, який дозволяє сьогодні максимально реалізувати можливості міждународності в бізнесі.

5. Є ряд неодмінних умов, які ставить міжнародний бізнес перед будь-якою фірмою, прагнучою серйозно увійти до нього, і найважливіше з них – урахування в бізнесі культурного чинника, тобто всієї сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній (або з нею) бізнес. Ця проблема гостра рівно настільки, наскільки різняться культури країни базування даної фірми і тієї або іншої країни її перебування. Витягання (або втрата) додаткового прибутку за рахунок культурного чинника залежать, природно, від організації, ситуаційних чинників і т.д.

6. Глобальний характер міжнародного бізнесу є його найважливіша визначальна межа сьогодні: він, по суті, охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, всесвітній фінансовий ринок, глобальну структуру технологічних нововведень і т.д. (і сам охоплюється ними). У міру просування від рівня до рівня інтернаціоналізації все більш зростає значення того, як ця якість виявляється в даному бізнесі або, точніше, як ефективність цього бізнесу визначається використанням глобалізації. А вже сама глобалізація органічно переплітає усередині себе ті п'ять характерних ознак, які відмічені вище (доступність і загальність; ступінчастість розвитку; технологічна глобалізація; фінансиаризація; дивергентно-конвергентна взаємодія національного і інтернаціонального).

7. Міжнародний бізнес як система професійних знань, що оновлюються і складно взаємодіючих, принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі – ще одна і, мабуть, найбільш важлива сучасна характеристика цієї категорії.

8. "Мультиповерхня" зіткнення з ринком і «екстрагування» кращих національних зразків дозволяє міжнародному бізнесу постійно вбирати все краще в світовій практиці.

9. Інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптивність – головна стратегічна зброя.

10. Принциповою відмінністю міжнародного бізнесу є можливість так званої зворотної оцінки країнної ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути абсолютно інакше розцінені міжнародною фірмою, оскільки саме ці тенденції і можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу.

11. На відміну від внутрішньокраїнної конкуренції міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави в боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах.

Роль БНК у сучасному міжнародному бізнесі

Багатонаціональні компанії (БНК, ТНК) – це компанії, що володіють або контролюють виробничі активи в двох або більше країнах шляхом здійснення прямих іноземних інвестицій або внаслідок створення стратегічного альянсу з іноземними фірмами.

У БНК існує два типи виробництва:

1) Багатонаціональне виробництво – у компанії існує окрема стратегія щодо кожної країни. Вона конкурує з місцевими підприємствами.

2) Глобальне виробництво – міжнародні компанії конкурують між собою в усьому світі.

Особливості БНК:

1. Міжнародна діяльність грає для БНК не менше, а часто і більш важливе значення, ніж внутрішні операції.

2. БНК мають у своєму розпорядженні широку промислову базу за рубежем.

3. БНК, як правило, займаються всіма доступними видами міжнародного бізнесу.

Зростання виробництва в БНК визначається трьома групами чинників, що підвищують конкурентноздатність ТНК (багатофакторний підхід Дж. Даннінга):

1. Переваги власності в порівнянні з іншими фірмами, а також переваги єдиного управління (економія на масштабі і на загальних постачаннях, полегшений доступ на світові ринки і.т.д.)

2. Переваги дислокації, пов'язані з розмірами ринку, заможністю чинниками виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичним ризиком.

3. Переваги інтерналізації, пов'язані з можливістю одержати більш високі і довгострокові прибутки за допомогою самостійної діяльності на закордонному ринку в порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів.

"У результаті усе більш ліберальної політики і технологічних досягнень і під тиском конкуренції глобалізація усе в більшій мірі формує сучасну світову економіку. Прямі іноземні інвестиції ТНК грають зараз найважливішу роль у сполученні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи - виробничого ядра глобальної світової економіки". (Доповідь ООН про іноземні інвестиції. World Investment Report 1995/ U. N. , 1995. P. 1.)