1. Мовні бар'єри

Першою і природною перешкодою для ефективної комунікації в міжнародній фірмі є чисто мовні бар'єри. Практика міжнародного бізнесу виробила декілька основних рецептів вирішення цієї проблеми, і першим серед них слід визнати спілкування на головній мові міжнародних комунікацій – англійському. Знання англійського в об'ємі, достатньому для серйозних ділових контактів, – абсолютна і неодмінна вимога для будь-якого міжнародного менеджера в сучасних умовах.

Що стосується конкретних національних мов, то надмірно говорити про виняткову корисність для бізнесу оволодіння ними, і досвід багатьох мульти-национальных корпорацій чітко доводить це. Більш того, для всіх без виключення націй той факт, що менеджер володіє їх мовою, – вельми утішна характеристика професіонала, а якщо говорити про країни Сходу і Півдня, то тут це сприймається з особливим відчуттям, оскільки в колоніальних умовах значення рідної мови принижувалося і "генетична пам'ять" багатьох народів, відповідно, оцінює його знання іноземцем як знак особливої пошани. То ж відноситься і до мов, особливо важких для вивчення, наприклад, для європейця. Видатний бізнесмен Харві Маккей наводить цікавий приклад того, як знайомство з китайською мовою відкрило йому цікаві можливості для його бізнесу.

2. Невербальне спілкування

Свого роду доповненням мовної проблеми служить проблема невербального спілкування, тобто оцінки і обліку того, що може бути назване спілкуванням без слів (жести, пози, форми вітань, різного роду ритуали і т. д.). Саме хороше знайомство міжнародного менеджера з тонкощами невербального, спілкування – свого роду лакмусовий папірець, по якому можна оцінити глибину проникнення в тонкості національної культури. Але, що ще важливіше (за даними Мехребієна) тільки 7% основній інформації в ході спілкування передається словами, а 55% сприймається через вираз обличчя, пози, жести, 38% – через інтонації і модуляції голосу. Не вчасно вставлена в розмову пауза, безневинний (з погляду своєї культури) жест, неадекватно сприймані співбесідником з іншої культури, – все це може не тільки спотворити враження реально сказаного, але і викликати жорстко негативну особисту реакцію співбесідника, просто тому що "…Ми сприймаємо людей іншої культури через призму наший власної культури".

3. Сприйняття

На особливому місці у ряді даних проблем стоїть сприйняття. (Немає сумніву в тому, що) негативний досвід, придбаний раніше в спілкуванні з тією або іншою особою, накладатиме істотний відбиток на те, як ми сприймаємо і інтерпретуємо інформацію, що отримується від нього взагалі, це добре відомо будь-якому менеджерові. Але наскільки сильніше можуть в цьому сенсі діяти уявлення, переконання і традиції національно-культурного характеру, тим більше, коли вони взаємодіють з аналогічними константами інших, часто істотно відмінних культур! Прояв в ході ділової бесіди якнайглибшої пошани до старших за віком буде природним і необхідним в рамках східної і ісламської культур, але представник західної культури може сприйняти це як ознака відсталості партнера, його бажання зберегти немолодий персонал на ними посадах, що в його уявленні є свого роду гальмом прогресу. У свою чергу, інформація про високий рівень освіти молодих менеджерів як одному з основних достоїнств західного партнера може бути неадекватно сприйнята його партнерами з східної або африканської культури, які звернуть головну увагу на брак життєвого досвіду.

Прагнення зробити ділову бесіду максимально приємною для партнера, наповнити її тонкими компліментами, виключити з неї всі гострі моменти (навіть у збиток діловитості) буде дуже природним для бізнесмена з Близького Сходу, але може бути розцінено як прикра втрата часу його американським партнером.