Міжнародний менеджмент Тема №1

ТЕМА № 1. Міжнародний бізнес і міжнародний менеджмент

ПЛАН

1. Міжнародний бізнес: суть, розвиток, характерні риси

2. Міжнародний менеджмент: суть, структура та особливості

Література

1. Родченко В.В. Международный менеджмент. Учебное пособие. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.

2. Панченко С.Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КДЕУ, 1996. – 78 с.

3. Международный менеджмент / Под ред. Пивоварова С.Э., Тарасевича Л.С., Майзеля А.И. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.: ил. – (Серия "Учебники для вузов").

4. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – 4-е вид. – К.: Знання-Прес, 2003. – 406 с.

ВСТУП

Центральне завдання першої теми – виявлення сутності двох базисних категорій: «міжнародний бізнес» і «міжнародний менеджмент».

Зовні це виглядає абсолютно природно: якщо йдеться про управління, то немає нічого очевиднішого, ніж розглянути суть керованої системи, яка і задає основні вимоги до системи, що управляє.

Корінь проблеми лежить якраз у внутрішній, зовні не такій очевидній конструкції, а саме: чи має взагалі серйозне право на існування сама категорія «міжнародний менеджмент» або ж тут цілком годиться звичайна, тобто країнна (національна), модель менеджменту? Відповідь на це питання типу: «Адже є ж цей курс в сотнях вузів за кордоном; по ньому написані десятки книг!» навряд чи можна визнати переконливим аргументом для серйозного дослідника або практика-управлінця. А єдиний спосіб зробити відповідь переконливою – це йти від розуміння специфіки саме керованої системи, тобто від міжнародного бізнесу.

Якщо є достатньо істотні відмінності національного і міжнародного бізнесу, то тоді (і лише тоді) можна говорити про неповну придатність національної моделі менеджменту до міжнародного бізнесу і відповідно про необхідність появи нової категорії, визначеної як міжнародний менеджмент, вивчати її специфіку і т.д.

1. Міжнародний бізнес: суть, розвиток, характерні риси Що таке міжнародний бізнес

На рубежі XX-XXI вв. міжнародний бізнес став всеосяжним і всепроникним. Тому дати цьому складному явищу світової економіки однозначне визначення, мабуть, практично неможливо. Тому нижче приводиться так зване конструктивне визначення, тобто набір тих характерних рис, якими категорія «міжнародний бізнес» може достатньо повно описуватися:

1. Оскільки йдеться про ділові операції, то міжнародний бізнес, як і національний, має головною своєю метою одержання прибутку.

2. Не дивлячись на те що є немало прикладів міжнародного бізнесу, в яких партнерами виступають, з одного боку, приватна фірма, а з іншою – якась урядова установа іншої країни, все ж таки характернішим слід вважати або міжфірмові операції такого роду, або внутрішньофірмові – у тому випадку, коли різні підрозділи фірми розташовані у ряді країн і ці підрозділи взаємодіють між собою (найбільш типові в цьому випадку так звані мультинаціональні корпорації). Іншими словами, міжнародний бізнес – це в першу чергу ділова взаємодія приватних фірм або їх підрозділів, що знаходяться в різних країнах.

Все вищесказане відноситься до бізнесу як такого, але необхідна відповідь на головне питання: що примушує бізнес ставати міжнародним, що зумовлює доцільність, корисність, а нерідко і необхідність виходу фірми за межі власної країни?

3. Основою міжнародного бізнесу є можливість одержання вигод саме з переваг міжкраїнних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій, або надання послуг спільно фірмами двох країн – третьої і т.д. забезпечують залученим в бізнес сторонам більші переваги, ніж вони б мали, ведучи справу тільки в своїх країнах. Це – ключовий момент не тільки в розумінні природи і специфіки власне міжнародного бізнесу, але і в поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту як такого.

Дійсно, адже власне рішення про початок міжнародних операцій і є (нехай навіть чисто формально) той перший крок, який у результаті приводить до перетворення фірмового менеджменту із країнного в міжнародний (ми в даному випадку не торкаємося питання про те, наскільки “міжднародність” охопить все або тільки окремі сторони фірмового менеджменту). Таким чином, вже в цій початковій точці видно діалектичну єдність двох категорій, аналіз яких і є центральним завданням першої теми.