- •Лабораторної роботи № 18 Визначення тонкості помелу цементу згідно стандарту.
- •Визначення тонкості помелу цементу згідно стандарту.
- •Лабораторної роботи № 19 Визначення нормальної густоти цементного тіста згідно стандарту.
- •Визначення нормальної густоти цементного
- •Лабораторної роботи № 20. Визначення термінів тужавіння цементного тіста згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Визначення термінів тужавіння цементного тіста згідно стандарту.
- •Лабораторної роботи № 21. Визначення рівномірності зміни об'єму згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Визначення рівномірності зміни об’єму цементу згідно стандарту.
- •Стандартна міцність цементу різних марок.
- •Визначення границі міцності під час стиску і згину зразків-балочок, виготовлених з цементних розчинів згідно стандарту.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторної роботи № 24 Визначення рухливості і жорсткості бетонної
- •Загальні відомості.
- •25.1 Визначення середньої щільності бетонної суміші.
- •25.2 Виготовлення зразків для визначення міцності бетону за стандартом.
- •26.1 Визначення коефіцієнта виходу бетонної суміші.
- •26.2 Визначення витрати матеріалів на заміс бетонозмішувача.
- •26.3 Визначення робочого ( польового ) складу бетону на заміс
- •Загальні відомості.
- •Лабораторної роботи № 28 Приготування зразків з грунтів, які укріплені одним з мінеральних в'яжучих згідно стандарту.
- •Лабораторна робота № 28. Приготування зразків з грунтів, які укріплені
- •Загальні відомості.
- •Визначення границі міцності міцності укріпленого грунту мінеральними в’яжучими під час стиску і згину згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 30 Укріплення грунтів органічними в'яжучими матеріалами.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 1.
- •1.1.Визначення істинної ( дійсної ) густини гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •1.2.Визначення середньої густини вихідної гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •1.3.Визначення пористості.
- •1.4.Визначення водопоглинання вихідної гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •2.1. Визначення вмісту в піску пиловидних, глинистих частинок відмулюванням.
- •2.2. Визначення зернового складу і модуля крупності піску згідно стандарту.
- •Лабораторна робота № 3.
- •3.1.Визначення насипної густину піску в стандартному неущільненому стані.
- •Визначення істинної густини піску при допомозі приладу Ле-Шательє.
- •4.1. Визначення вологості щебеню ( гравію )
- •4.2. Визначення зернового складу щебеню.
- •Загальні відомості.
- •5.1. Визначення вмісту в щебені зерен пластинчастих і голкуватих частин.
- •5.2. Визначення вмісту в щебені зерен слабких порід.
- •Лабораторної роботи № 7. Визначення температури розм'якшення бітуму за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 11. Розрахунок складу асфальтобетонної суміші, яка укладається в гарячому стані.
- •Лабораторної роботи № 12. Приготування зразків з асфальтобетонної суміші за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 13. Визначення середньої щільності асфальтобетону за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 15. Визначення границі міцності під час стиску асфальтобетонних зразків за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 16. Визначення коефіцієнту водостійкості асфальтобетону за стандартом..
- •Лабораторної роботи № 17. Відбір зразків з покриття.
- •Лабораторна робота № 6.
- •6.1. Визначення глибини проникнення голки в бітум за стандартом.
- •6.2. Визначення розтяжності бітуму за стандартом.
- •Технічні вимоги до дорожніх бітумів.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 7.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 8.
- •8.1 Визначення температури крихкості бітуму за стандартом.
- •8.2. Визначення температури спалаху бітуму за стандартом.
- •Загальні відомості.
Лабораторної роботи № 21. Визначення рівномірності зміни об'єму згідно стандарту.
Розглянуто на засіднні циклової
комісії будівництва доріг та ор-
ганізації перевезень
Протокол №___ від_____ 2012 р.
Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.
Надвірна
2012 р.
Загальні відомості.
Зміна об'єму цементу при твердінні спричиняється такими факторами:
тепловиділенням, зумовленим хімічними реакціями, які протікають при твердінні цементу;
зміною температури навколишнього середовища;
висиханням на повітрі ( усадка ) чи поглинанням води при зберіганні в ній ( набухання ).
Нерівномірність зміни об’єму зумовлена надлишком у цементі вільного оксиду кальцію - СаО , оксиду магнію - МgО та гіпсу - СаSО4·2Н2О.
Для виявлення нерівномірності зміни об’єму, викликаної надлишком СаО
( вміст СаО не повинен перевищувати 1 % ), зразки випробовують кип'ятінням у воді, а при вмісті МgО більше 5 % - в автоклаві. При надлишку гіпсу випробування ( нестандарті ) проводять у холодній воді.
Випробування полягає у візуальній оцінці змін лицьового боку цементних коржиків після кип’ятіння їх у бачку з водою. Рівномірність зміни об’єму цементу, про що свідчить відсутність тріщин та значних дефектів коржиків, забезпечує високу якість будівельних робіт без появи деформацій.
Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 21.
Визначення рівномірності зміни об’єму цементу згідно стандарту.
Мета роботи: визначити відповідність цементу вимогам стандарту по відно-
шенню рівномірності зміни об’єму.
Обладнання: сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми, лопатка для
ручного перемішування тіста, скляний мірний цилідр, вага, при-
лад Віка з пестиком, бачок для кип’ятіння, ванна з гідравлічним
затвором, портландцемент.
Х І Д Р О Б О Т И.
Для проведення випробувань на рівномірність зміни об'єму готують тісто нормальної густоти.
Дві наважки масою 75 г. кожна, виготовлені у вигляді кульок, кладуть на скляну пластинку протерту мастилом. Постукують пластинкою по твердій поверхні до утворення із кульок коржиків даметром 7..8 см. та товщиною в середині близько 1 см.
Коржики загладжують змоченим у воді ножем від зовнішніх країв до центру до утворення гострих країв та гладкої заокругленої поверхні.
Готові коржики зберігають протягом 24 годин у ванні з гідравлічним затвором.
Потім цементні коржики виймають з ванни, знімають з пластинок і розташовують на сітці у бачку з водою. Рівень води у бачку повинен перекривати коржики на 4..6 см. протягом всього часу кип’ятіння.
Воду в бачку доводять до кипіння на протязі 30 – 45 хвилин. Кипіння підтримують на протязі 3 годин.
Після закінчення кип'ятіння коржики охолоджують разом з бачком і водою. Витягають коржики та проводять зовнішній огляд зразу після вилучення з води.
Цемент відповідає вимогам стандарту по відношенню рівномірності зміни об'єму, якщо на коржиках відсутні радіальні, які доходять до країв тріщини, або сітки дрібних тріщин, які видно неозброєним оком чи в лупу, а також немає яких-небудь викривлень і збільшення об’єму коржиків.
Дані випробувань заносять у таблицю:
Показники |
Результати |
Норми згідно ДСТУ Б.В. 2.7 - 46 - 96 |
|
1 |
2 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
Вид цементу |
|
|
|
Наважка цементного тіста нормальної густоти, г. |
|
|
|
Діаметр коржика, мм. |
|
|
|
Оцінка поверхні до кип'ятіння |
|
|
|
Оцінка поверхні після кип'ятіння |
|
|
|
Висновки відносно відповіднос- ності вимогам стандарту. |
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Методичні вказівки до
ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 22
Визначення границі міцності під час стиску і згину
зразків-балочок, виготовлених з цементних розчинів
згідно стандарту.
Розглянуто на засіднні циклової
комісії будівництва доріг та ор-
ганізації перевезень
Протокол №___ від_____ 2012 р.
Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк
Надвірна
2012р
Загальні відомості.
Міцність будівельного матеріалу - це здатність чинити опір деформуванню та руйнуванню від дії напружень, які виникають від зовнішніх навантажень. Вона характеризується границями міцності при стиску, при згині та інше.
Границі міцності при стиску та при згині визначаються на зразках – балочках розміром 4×4×16 см, виготовлених із цементно-піщаної розчинної суміші стандартної консистенції, складу 1 : 3.
Активність портландцементу - це значення границі міцності при стиску та при згині таких зразків, визначених на 28 добу твердіння у вологих умовах при температурі 20±2о С.
Марка портландцементу - це округлене до найближчого стандартного значення активності ( границі міцності при стиску зразків на 28 добу твердіння) портландцементу.
Для визначення марки портландцементу, необхідно фактичне значення активності округлити до найменшого показника стандартних марок портландцементу ( 300 , 400 , 500 , 550, 600 ). Наприклад, якщо активність 37 Мпа, то цемент відносять до марки 300. Згідно з ДСТУ БВ 2.7 – 46 цементи поділяються на 5 типів: цементи І і ІІ типів випускають марок 300, 400, 500, 550, 600, а ІІІ, ІV і V типів - марок 300, 400, 500. Стандартна міцність цементу різних марок ( міцність на стиск у віці 28 діб ), а також їх рання міцність ( у віці двох або семи діб ) мають відповідати вимогам стандарту
.
