Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабораторні 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
223.89 Кб
Скачать

Загальні відомості.

Температура крихкості - це температура, при якій бітум переходить із в'язкопружного в крихкий стан. Із температурою крихкості пов'язана деформативність плівки бітуму при понижених мінусових температурах, тобто визначає темперпатура крихкості визначає тріщиностійкість матеріалу. Така температура є важливою при вирішенні питання про застосування бітуму в різних регіонах.

Чим нижча температура крихкості бітуму, тим більш деформативний він у зимовий час.

Температуру крихкості бітуму визначають на приладі Фрааса, який є пристроєм для згинання пластини з нанесеним на неї шаром бітуму. Він складається з двох концентричних трубок із теплоізоляційного матеріалу та механізму для переміщення внутрішньої трубки відносно зовнішньої.

Температура спалаху є технологічним показником і свідчить про температуру, при якій бітум може спалахнути. Всі основні технологічні процеси підготовки бітумних в'яжучих та приготування матеріалів на їх основі виконуються при високих температурах. Тому необхідно знати мінімальну критичну температуру - температуру спалаху - щоб уникнути небезпеки.

Температурою спалаху називають температуру, при якій газоподібні продукти, що виділяються з бітуму при нагріванні, утворюють суміш з повітрям, яка спалахує на короткий час при контакті з відкритим вогнем.

Температура спалаху свідчить про пожаронебезпечні умови роботи з бітумом, його вогнестійкість. Її визначають за допомогою приладу Бренкеля, який складається з штативу, на якому закріплено термометр та піщану баню із залізним тигелем діаметром (64±1) мм, висотою (47±1) мм, з товщиною стінок 1 мм. Тигель підігрівається газовою або спиртовою горілкою.

Лабораторна робота № 8.

8.1 Визначення температури крихкості бітуму за стандартом.

Мета роботи: визначити температуру крихкості бітуму та зробити висновок

про відповідність вимогам стандарту.

Обладнання: прилад Фрааса, термометр, хлористий кальцій, стальні пластини.

Х І Д Р О Б О Т И.

1. На три чисті сухі пластини відважують по ( 0.4 ± 0.1)г бітуму.

2. Обережно підігрівають знизу пластини так, щоб бітум розтікся по пластині

тонкою плівкою по всій поверхні. Час розплавлення та розподілу бітуму

складає 6 – 8 хвилин.

3. Швидким рухом палаючого сірника видаляють із поверхні бітуму повітряні

бульбашки.

4. Охолоджують пластини з бітумом при кімнатній температурі на протязі 30

хвилин.

5. Вставляють пластини в захвати згинаючого пристрою так, щоб бітумний шар

був розташований назовні. Початкова температура в приладі повинна бути не

нижче 15°С.

6. За допомогою охолоджуючого реагенту знижують температуру до 0°С зі

швидкістю 1°С за хвилину.

7. Продовжуючи зниження температури, починають згинати та розгинати плас-

тину з рівномірною швидкістю на протязі 20 – 24 секунд. Згинання та роз-

гинання проводять на початку кожної хвилини. Найбільший прогин пластин

повинен досягати ( 3.4 ± 0.2 ) мм.

Перша тріщина свідчить про досягнення крихкого стану.

8. З двома іншими пластинами проводять аналогічні випробування. Дані випро-

бування заносять у таблицю:

Марка

бітуму

Температура крихкості, ° С

Середнє значен-

ня крихкості, °С

1-а пластина

2-а пластина

3-я пластина

Висновок: