- •Лабораторної роботи № 18 Визначення тонкості помелу цементу згідно стандарту.
- •Визначення тонкості помелу цементу згідно стандарту.
- •Лабораторної роботи № 19 Визначення нормальної густоти цементного тіста згідно стандарту.
- •Визначення нормальної густоти цементного
- •Лабораторної роботи № 20. Визначення термінів тужавіння цементного тіста згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Визначення термінів тужавіння цементного тіста згідно стандарту.
- •Лабораторної роботи № 21. Визначення рівномірності зміни об'єму згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Визначення рівномірності зміни об’єму цементу згідно стандарту.
- •Стандартна міцність цементу різних марок.
- •Визначення границі міцності під час стиску і згину зразків-балочок, виготовлених з цементних розчинів згідно стандарту.
- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторної роботи № 24 Визначення рухливості і жорсткості бетонної
- •Загальні відомості.
- •25.1 Визначення середньої щільності бетонної суміші.
- •25.2 Виготовлення зразків для визначення міцності бетону за стандартом.
- •26.1 Визначення коефіцієнта виходу бетонної суміші.
- •26.2 Визначення витрати матеріалів на заміс бетонозмішувача.
- •26.3 Визначення робочого ( польового ) складу бетону на заміс
- •Загальні відомості.
- •Лабораторної роботи № 28 Приготування зразків з грунтів, які укріплені одним з мінеральних в'яжучих згідно стандарту.
- •Лабораторна робота № 28. Приготування зразків з грунтів, які укріплені
- •Загальні відомості.
- •Визначення границі міцності міцності укріпленого грунту мінеральними в’яжучими під час стиску і згину згідно стандарту.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 30 Укріплення грунтів органічними в'яжучими матеріалами.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 1.
- •1.1.Визначення істинної ( дійсної ) густини гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •1.2.Визначення середньої густини вихідної гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •1.3.Визначення пористості.
- •1.4.Визначення водопоглинання вихідної гірської породи і зерен щебеню або гравію за стандартом.
- •2.1. Визначення вмісту в піску пиловидних, глинистих частинок відмулюванням.
- •2.2. Визначення зернового складу і модуля крупності піску згідно стандарту.
- •Лабораторна робота № 3.
- •3.1.Визначення насипної густину піску в стандартному неущільненому стані.
- •Визначення істинної густини піску при допомозі приладу Ле-Шательє.
- •4.1. Визначення вологості щебеню ( гравію )
- •4.2. Визначення зернового складу щебеню.
- •Загальні відомості.
- •5.1. Визначення вмісту в щебені зерен пластинчастих і голкуватих частин.
- •5.2. Визначення вмісту в щебені зерен слабких порід.
- •Лабораторної роботи № 7. Визначення температури розм'якшення бітуму за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 11. Розрахунок складу асфальтобетонної суміші, яка укладається в гарячому стані.
- •Лабораторної роботи № 12. Приготування зразків з асфальтобетонної суміші за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 13. Визначення середньої щільності асфальтобетону за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 15. Визначення границі міцності під час стиску асфальтобетонних зразків за стандартом.
- •Лабораторної роботи № 16. Визначення коефіцієнту водостійкості асфальтобетону за стандартом..
- •Лабораторної роботи № 17. Відбір зразків з покриття.
- •Лабораторна робота № 6.
- •6.1. Визначення глибини проникнення голки в бітум за стандартом.
- •6.2. Визначення розтяжності бітуму за стандартом.
- •Технічні вимоги до дорожніх бітумів.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 7.
- •Загальні відомості.
- •Лабораторна робота № 8.
- •8.1 Визначення температури крихкості бітуму за стандартом.
- •8.2. Визначення температури спалаху бітуму за стандартом.
- •Загальні відомості.
Загальні відомості.
Метод пластичної деформації грунтується на утискуванні до поверхні бетону сталевої кульки або іншого штампа шляхом удару або статичного тиску. Показник твердості бетону визначають вимірюванням розмірів відбитків
( ямки ) на поверхні бетону після удару. Міцність бетону установлюється з допомогою тарувальної кривої, одержаної за результатами паралельних випробувань зразків на міцність та твердість. Різновидом методу пластичної деформації є одночасне визначення діаметру відбитку, який утворився при ударі сталевої кульки еталонного молотка на поверхні бетону і на поверхні еталонного сталевого стержня. За непряму характеристику міцності бетону приймають відношення
dб / d е ,
де: dб - діаметр відбитка на бетоні;
dе - діаметр відбитка на еталонному сталевому стержні.
Відношення цих діаметрів являється показником твердості, а це і є міцність бетону.
Значне розповсюдження одержав метод контролю міцності бетону, який передбачає використання ручного еталонного молотка конструкції Кашкарова К.П. Цей метод усуває несталість сили удару. Конструкція молотка забезпечує одночасне нанесення удару по бетоні та по сталевому стержню з еталонною твердістю. При зміні енергії удару одночасно змінюються діаметри відбитків на бетоні та на сталевому стержні. Похибка визначення міцності бетону молотком Кашкарова К.П. складає 15 – 20 %..
Молоток Кашкарова К.П. складається :
головки;
корпусу;
пружини;
стакана ;
індикатора ( кульки діаметром 15.9 мм );
круглого сталевого еталонного стержня діаметром 10 - 12 мм і дов-
жиною 100 – 150 мм.
Лабораторна робота № 27.
Визначення міцності бетону склерометричним ( ударним )
методом за допомогою стандартного молотка конструкції
К.П.Кашкарова.
Мета роботи : визначення показника твердості ( міцності ) бетону шляхом
вимірювання розмірів відбитка на поверхні бетону після
удару.
Обладнання : еталонний молоток конструкції К.П.Кашкарова, звичайний моло-
ток,кутова лінійка або штангенциркуль, зразки бетону.
Х І Д Р О Б О Т И .
Для випробування у виробі або конструкції вибирають 12 - 20 характер-
них ділянок, на які будуть наноситися удари.
Краї ділянок повинні бути віддалені від країв конструкції не менше як
на 5 см. Ділянки слід вибирати як у найбільш так і у найменш пошко-
джених місцях. Площа кожної ділянки повинна бути не менше 30 –50 см2,
щоб на ній розмістилися 5 - 10 ямок від ударів.
Перед випробуванням ділянки зачищають шліфувальними камінцями або наждачним папером.
Не рекомендується проводити випробування зразу після розпалубки конструкції, а потрібно витримати бетон у повітряно сухому стані не менше 48 годин.
Не можна робити випробування конструкції під час дощу. В усіх випадках вологість бетону при випробуванні повинна бути ближче до вологості, при якій проводилися випробування для побудови тарувальнтх кривих.
Наносять декілька ударів так, щоб віддаль між центрами ударів була не менше 30 мм. Після кожного удару еталонний стержень переміщують у прорізі молотка. Кулька при цьому утворює відбитки ( ямки ) на еталонному стальному стержні та на поверхні бетону.
Вимірюють розміри відбитка ( ямки ) з допомогою кутової лінійки, штан-
генциркуля або вимірювальної лупи з похибко не більне 0.1 мм.
Діаметр відбитка має бути у межах :
на бетоні 0.3 - 0.7 діаметра кульки;
на сталевому еталонному стержні не менше 2.5 мм.
Дані вимірювання заносять у таблицю:
№ пп |
dб , мм |
dе , мм |
R, кгс /см2 |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
4. |
|
|
|
Визначають міцність бетону по тарувальній залежності « відношення dб / dе
міцність бетону на стиск» для кожного удару.
визначають середню міцність бетону на стиск.
Висновок :
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Методичні вказівки до
