Загальні відомості.

Метод пластичної деформації грунтується на утискуванні до поверхні бетону сталевої кульки або іншого штампа шляхом удару або статичного тиску. Показник твердості бетону визначають вимірюванням розмірів відбитків

( ямки ) на поверхні бетону після удару. Міцність бетону установлюється з допомогою тарувальної кривої, одержаної за результатами паралельних випробувань зразків на міцність та твердість. Різновидом методу пластичної деформації є одночасне визначення діаметру відбитку, який утворився при ударі сталевої кульки еталонного молотка на поверхні бетону і на поверхні еталонного сталевого стержня. За непряму характеристику міцності бетону приймають відношення

d_б / d _е ,

де: d_б - діаметр відбитка на бетоні;

d_е - діаметр відбитка на еталонному сталевому стержні.

Відношення цих діаметрів являється показником твердості, а це і є міцність бетону.

Значне розповсюдження одержав метод контролю міцності бетону, який передбачає використання ручного еталонного молотка конструкції Кашкарова К.П. Цей метод усуває несталість сили удару. Конструкція молотка забезпечує одночасне нанесення удару по бетоні та по сталевому стержню з еталонною твердістю. При зміні енергії удару одночасно змінюються діаметри відбитків на бетоні та на сталевому стержні. Похибка визначення міцності бетону молотком Кашкарова К.П. складає 15 – 20 %..

Молоток Кашкарова К.П. складається :

• головки;

• корпусу;

• пружини;

• стакана ;

• індикатора ( кульки діаметром 15.9 мм );

• круглого сталевого еталонного стержня діаметром 10 - 12 мм і дов-

жиною 100 – 150 мм.

Лабораторна робота № 27.

Визначення міцності бетону склерометричним ( ударним )

методом за допомогою стандартного молотка конструкції

К.П.Кашкарова.

Мета роботи : визначення показника твердості ( міцності ) бетону шляхом

вимірювання розмірів відбитка на поверхні бетону після

удару.

Обладнання : еталонний молоток конструкції К.П.Кашкарова, звичайний моло-

ток,кутова лінійка або штангенциркуль, зразки бетону.

Х І Д Р О Б О Т И .

1. Для випробування у виробі або конструкції вибирають 12 - 20 характер-

них ділянок, на які будуть наноситися удари.

Краї ділянок повинні бути віддалені від країв конструкції не менше як

на 5 см. Ділянки слід вибирати як у найбільш так і у найменш пошко-

джених місцях. Площа кожної ділянки повинна бути не менше 30 –50 см²,

щоб на ній розмістилися 5 - 10 ямок від ударів.

2. Перед випробуванням ділянки зачищають шліфувальними камінцями або наждачним папером.

Не рекомендується проводити випробування зразу після розпалубки конструкції, а потрібно витримати бетон у повітряно сухому стані не менше 48 годин.

Не можна робити випробування конструкції під час дощу. В усіх випадках вологість бетону при випробуванні повинна бути ближче до вологості, при якій проводилися випробування для побудови тарувальнтх кривих.

3. Наносять декілька ударів так, щоб віддаль між центрами ударів була не менше 30 мм. Після кожного удару еталонний стержень переміщують у прорізі молотка. Кулька при цьому утворює відбитки ( ямки ) на еталонному стальному стержні та на поверхні бетону.

4. Вимірюють розміри відбитка ( ямки ) з допомогою кутової лінійки, штан-

генциркуля або вимірювальної лупи з похибко не більне 0.1 мм.

Діаметр відбитка має бути у межах :

• на бетоні 0.3 - 0.7 діаметра кульки;

• на сталевому еталонному стержні не менше 2.5 мм.

Дані вимірювання заносять у таблицю:

№ пп	dб , мм	dе , мм	R, кгс /см2
1.
2.
3.
4.

5. Визначають міцність бетону по тарувальній залежності « відношення d_б / d_е

міцність бетону на стиск» для кожного удару.

6. визначають середню міцність бетону на стиск.

Висновок :

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Методичні вказівки до