Стратегія розвитку політичної системи України

З огляду на реалії й особливості суспільного життя в Україні, становлення та розвиток політичної системи характеризуватимуть такі параметри:

—розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору для самоуправління суспільства на всіх рівнях його соціаль­но-політичної організації;

— побудова демократичної, соціальної, право­вої держави з ефективно діючим парламентом, професій­ним висококваліфікованим урядом, незалежними судо­вими органами;

— формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їх самодіяльних орга­нізацій, політичних партій, рухів, профспілок, коопера­тивів, асоціацій;

— розвиток політичної свідомості та політичної куль­тури суспільства й особистості як на загальнодержавно­му, так і на побутовому рівні;

— забезпечення необхідних умов для вільного розви­тку нації загалом і кожного етносу, формування та підвищення національної свідомості й самосвідомості, національної культури;

— удосконалення діяльності ЗМІ, підвищення їх ролі в регулюванні політичних відносин, управлінні суспільс­твом, формуванні політичної свідомості та політичної культури суспільства і кожного громадянина;

— своєчасне самооновлення політичної системи з ура­хуванням внутрішнього та міжнародного становища України. Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетво­реннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.

Висновок

Політична система України має ряд недоліків, які існують в кожному суспільстві. Основна причина недосконалості по­літичної системи України в тому, що політичні сили керуються у своїй дія­льності не правовими нормами, а групо­вими інтересами. Політична система лише частково забезпечує реа­лізацію своїх функцій, оскільки її інсти­тути не зазнали повної трансформації у сучасну плюралістичну політичну систему.

Також істотним недоліком політичної систе­ми України є недорозвиненість форм по­літичної конкуренції і конструктивної співпраці внаслідок збереження рециди­вів тоталітарної політичної культури, не­зрілих елементів громадянського суспіль­ства, мафіозних каналів розподілу ресур­сів на базі державного монополізму в економіці і державного протекціонізму в політиці.

Очевидно, що політична система, яка склалася в Україні неспроможна забезпечити ні стабільне функціонування державної влади, ні цілеспрямоване ефективне розв'язання завдань демократичної модернізації суспільства,через безвідповідальність основних політичних суб'єктів, не може бути ефективною за визначенням.

Самостійна політична система сучасної України молода, фак­тично не має досить ефективних традицій і досвіду самостійного функціонування, і ще поки не здатна забезпечити зрос­тання рівня і якості добробуту всіх основних верств населення. Розв'язати названі та ін­ші проблеми по­літичної системи можливо, лише зміню­ючи чинну Конституцію України.