5.3. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, діяльність виконавчих груп

У виконавчому провадженні, як і в судовому процесі, нерідко існує множинність сторін – у провадженні бере участь декілька боржників або стягувачів. При цьому кожен із них виступає у виконавчому провадженні самостійно.

Множинність боржників не створює у виконавчому провадженні будь-яких особливостей процедури примусового виконання рішень, натомість наявність декількох стягувачів має своїм наслідком переведення сукупності виконавчих проваджень у особливий юридичний статус – зведене виконавче провадження. Значимість зведеного виконавчого провадження як самостійного правового інституту, засвідчує питома вага виконавчих документів, які входять на сьогодні в Україні у зведені виконавчі провадження – 68 % всіх виконавчих документів.

Зокрема, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того ж боржника, вони об’єднуються державним виконавцем у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, всієї суми виконавчого збору і можливих витрат на проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням.

Таким чином, первинним процесуальним документом, що підтверджує наявність декількох виконавчих документів щодо одного боржника, є постанова про об’єднання у зведене виконавче провадження, яка виноситься державним виконавцем за наявності у відділі ДВС хоча б двох виконавчих проваджень відносно одного боржника. Але в подальшому, якщо кількість стягувачів відносно одного боржника зростатиме, державний виконавець має виносити постанову про приєднання до зведеного виконавчого провадження. На практиці державні виконавці нерідко виносять нову постанову про об’єднання у зведене виконавче провадження з кожним новим надходженням виконавчих документів, однак подібна практика є хибною, оскільки юридичний факт створення зведеного виконавчого провадження може мати місце лише один раз, тим більше, що постійне винесення постанов про об’єднання викличе парадоксальну ситуацію, коли постанова про накладення арешту на майно боржника, яке провадиться у загальному розмірі боргу за всіма виконавчими документами, буде датована раніше, ніж дата постанови про об’єднання у зведене виконавче провадження.

Приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження здійснюється протягом трьох днів із моменту закінчення строку, наданого державним виконавцем боржникові для добровільного виконання рішення суду (іншого органу). Розподілення між сукупністю стягувачів грошових коштів, стягнутих державним виконавцем із боржника, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», пропорційно належній кожному стягувачеві сумі, із урахуванням календарних строків надходження виконавчого документа до виконання.

Встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, яка класифікується за характером сум, що підлягають стягненню, хоча й переслідує певні задачі соціального характеру, але все ж таки суперечить принципам рівності всіх суб’єктів права (у т.ч. сторін виконавчого провадження) перед законом та судом, проголошеним статтями 24, 36 Конституції України, ст. 42 ГПК України та ст. 103 ЦПК України.

Найбільш справедливим та відповідним до принципу рівності суб’єктів перед законом був би такий спосіб розподілення коштів між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням, коли при розподілі коштів брався до уваги лише принцип календарного надходження виконавчого документа до органу ДВС.

Разом із тим, нинішня процедура виконавчого провадження за зведеним виконавчим провадженням створює ситуацію, коли поступове погашення боргів по відшкодуванню підприємствами-боржниками збитків, заподіяних здоров’ю громадян, та виплати заробітної плати (які мають тенденцію накопичуватись) призводить до того, що накази господарських судів про стягнення коштів на користь суб’єктів господарювання не виконуються роками, через те, що ці виплати законом віднесено до п’ятої черги задоволення вимог стягувачів.

Процесуальний строк виконання зведеного виконавчого провадження практично не може бути порушений державним виконавцем, оскільки з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документу, шестимісячний термін примусового виконання переривається та починається знову.

Після виконання окремого виконавчого документа (який входить у зведене виконавче провадження) виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження відповідною постановою державного виконавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Коли ж виконавчі провадження щодо одного й того ж боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, то вони об’єднуються у зведене виконавче провадження за наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції (у межах області, міст Києва та Севастополя) та за наказом Міністра юстиції України (у межах держави) за їх власною ініціативою або за поданням начальників підпорядкованих вище вказаним органам відділів.

Із метою належної організації здійснення виконавчих дій за означеним виконавчим провадженням, у наказі про об’єднання визначається відділ, який веде таке зведене виконавче провадження та координує діяльність інших відділів із його здійснення. Із державних виконавців цих відділів утворюється виконавча група, керівником якої визначається начальник відділу, якому доручено вести зведене виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження із інших відділів надсилаються копії виконавчих і процесуальних документів із виконання. Із моменту утворення такої групи до її керівника переходить право вирішення питань здійснення цього зведеного виконавчого провадження, відповідно до Закону. До складу виконавчих груп можуть включатися державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.

Виконавчі групи можуть утворюватись при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, підрозділах примусового виконання рішень відділів ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах ДВС.

Правовими підставами для створення виконавчої групи є такі обставини:

а) обставини, які ускладнюють виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, зокрема якщо за різними виконавчими провадженнями, відкритими в одному або кількох органах ДВС, боржник одночасно є стягувачем, якщо створення виконавчої групи сприятиме забезпеченню своєчасного і повного виконання рішення тощо;

2) виконання зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того ж боржника відкрито в кількох органах ДВС, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо.

Керівник зацікавленого відділу ДВС, який має намір ініціювати створення виконавчої групи для оптимізації процесу примусового виконання зведеного виконавчого провадження, має внести подання про утворення виконавчої групи керівнику вищого рівня. Це подання розглядається відповідною посадовою особою у триденний термін із часу його отримання і повинно містити:

– інформацію щодо виконавчого провадження (номер, дата відкриття, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування органу, який виніс рішення, найменування та реквізити сторін, характер стягнення тощо), щодо зведеного виконавчого провадження (дата об’єднання проваджень у зведене, найменування та реквізити боржника, кількість об’єд­наних у ньому виконавчих документів, суми та характер стягнень тощо);

– пропозиції щодо складу виконавчої групи;

– пропозиції щодо вирішення питання про покладення на керівника групи прав та повноважень, установлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС;

– пропозиції щодо органу державної виконавчої служби, при якому пропонується утворити виконавчу групу з виконання відповідного виконавчого провадження;

– у разі необхідності, інші відомості щодо матеріалів виконавчого провадження.

Посадова особа, яка приймає рішення про утворення виконавчої групи, виносить про це вмотивовану постанову. У постанові зазначаються обставини, які обумовили утворення виконавчої групи, визначаються склад групи та її керівник. У разі необхідності, за наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника виконавчої групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС.

При утворенні виконавчої групи з державних виконавців кількох органів ДВС керівником виконавчої групи призначається державний виконавець органу ДВС вищого рівня (регіонального, республіканського), а при утворенні виконавчої групи з державних виконавців одного органу ДВС керівником виконавчої групи призначається один із членів виконавчої групи. Керівник виконавчої групи для забезпечення примусового виконання виконавчого провадження здійснює такі повноваження:

1) планує та координує роботу виконавчої групи шляхом складання плану заходів щодо виконання виконавчого провадження, здійснює контроль за ходом його виконання;

2) визначає пріоритетні напрямки подальшого виконання;

3) розподіляє обов’язки щодо виконання виконавчого провадження між членами виконавчої групи;

4) визначає рахунки органів ДВС, на які необхідно зараховувати кошти виконавчого провадження та виконавчого збору, стягнутого з боржника;

5) отримує матеріали виконавчого провадження або їх копії та інші необхідні документи;

6) видає розпорядження та доручення, які є обов’язковими для виконання членами виконавчої групи;

7) у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів ДВС для затвердження документів використовує печатки органів ДВС, державні виконавці яких входять до складу виконавчої групи;

8) розглядає звернення сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;

9) направляє начальнику, якому він безпосередньо підпорядкований, подання щодо вирішення питання про виплату винагороди державним виконавцям виконавчої групи;

10) за наявності підстав вносить пропозиції керівнику відповідного центрального органу ДВС або регіонального органу ДВС щодо державних виконавців виконавчої групи або інших посадових осіб органів ДВС про заохочення за успіхи в роботі або накладення стягнення за допущені порушення;

11) у разі необхідності вносить пропозиції щодо зміни кадрового складу виконавчої групи;

12) наділений іншими правами та обов’язками, установленими для державного виконавця Законом;

13) несе персональну відповідальність перед керівництвом відповідного органу ДВС за виконання покладених на нього повноважень.

Члени виконавчої групи при здійсненні виконавчих дій за виконавчим провадженням:

– підпорядковуються безпосередньому керівнику виконавчої групи та виконують у встановлений строк його розпорядження та доручення;

– взаємодіють між собою, узгоджують із керівником виконавчої групи напрями проведення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого провадження;

– здійснюють необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання виконавчого провадження;

– наділені іншими правами та обов’язками, установленими для державного виконавця Законом.

Повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника Департаменту ДВС Міністерства юстиції України або керівника відділу примусового виконання рішень, розповсюджуються на територію, на яку поширюється юрисдикція України.

Повноваження виконавчої групи, створеної за рішенням керівника регіонального органу ДВС або керівника підрозділу примусового виконання рішень, розповсюджуються на територію відповідно Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Повноваження виконавчої групи, утвореної за рішенням керівника територіального органу ДВС, розповсюджуються на територію відповідного району, міста (міст обласного значення), району в місті.

Державні виконавці виконавчої групи, створеної за рішенням керівника регіонального органу ДВС, керівника відділу примусового виконання рішень або керівника територіального органу ДВС, проводять виконавчі дії на території інших адміністративно-територіальних одиниць у загальному порядку, визначеному ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідні територіальні та регіональні органи ДВС сприяють роботі виконавчої групи, яка вчиняє виконавчі дії на їх території.

Процесуальні документи видаються державними виконавцями, що входять до виконавчої групи, за погодженням або на виконання розпоряджень та доручень керівника виконавчої групи. Відповідні документи, у разі необхідності, затверджуються печатками органів ДВС, державні виконавці яких входять до складу виконавчої групи.