6. Короткостроковий прогноз хвороб рослин

Короткостроковий прогноз — це передбачення строків окремих заражень, розвитку окремих генерацій та виявлення хвороби для визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Він базується на врахуванні впливу умов зовнішнього середовища на протязі поточного періоду та тих, що можуть бути у найближчий час, на інтенсивність патологічного процесу. Розробка короткострокового прогнозу має такі етапи:

1. Фенологічні спостереження за відповідними сільськогосподарськими культурами або іншими рослинами.

2. Облік наявності, запасу та стану інфекційного початку, аналізи заспореності повітря і рослин.

3. Метеорологічні спостереження для визначення строків зараження (особливо першого) на основі даних про наявність інфекційного початку, гідротермічного режиму та фенофази рослини.

4. Визначення часу виявлення хвороби, поява її симптомів або утворення спороношення на основі строків зараження та ходу температур поточного періоду.

5. Сигналізація про проведення захисних заходів.

На протязі вегетації сприйнятливість рослин до хвороб не залишається постійною. Одні патогени уражують на початку вегетації, інші — у другій її половині, інколи — під час усього періоду розвитку рослини. З іншого боку, довжина періоду, під час якого збудники хвороби можуть розмножуватися і уражати рослини, також має пряме відношення до можливості виникнення епіфітотій; чим коротше такий період, тим загроза епіфітотії менша. При цьому раннє первинне ураження, виявлення і розвиток хвороби збільшують вірогідність масового ураження рослин.

Кількість інфекційного початку можна суттєво зменшити за рахунок максимального обмеження первинних інфекцій. Це змішує розвиток хвороби на більш пізні строки і тим самим зменшує її шкодочинність.

Критичним періодом ураження можна вважати той етап розвитку рослини, на протязі якого обмеження інфекції є вирішальним фактором у попередженні можливої епіфітотії.

Знаючи сприйнятливі фенофази рослин і критичні періоди розвитку хвороб, необхідно проводити моніторинг стану інфекційного початку, погодних умов і рослини, що дозволяє визначати точні строки проведення захисту рослин.

Існує залежність визрівання та розповсюдження інфекційного початку від умов вегетаційного періоду, природно-кліматичної зони, агротехніки, сортових особливостей, тому необхідно визначати початок та динаміку розповсюдження патогенів. Для багатьох хвороб важливо знати, коли інфекція стає активною і може заражати рослини. Це відноситься до патогенів, первинна інфекція яких здійснюється аскоспорами — парша яблуні, червона плямистість сливи, кокомікоз кісточкових тощо.

Спостереження та аналізи починають ще до початку вегетації і припиняють, коли з'являються зрілі аскоспори і починається їх виліт. Можливість зараження пов'язують із наявністю органів рослини, які можуть бути зараженими, та умовами зовнішнього середовища.

Найбільше практичне значення для короткострокового прогнозу є врахування особливостей поточних погодних умов. При оптимальному для патогенів гідротермічному режимі значно зростає швидкість і частота інфекцій, інтенсивність ураження.

Наступні після первинного зараження, вторинні інфекції, виникають після утворення на заражених рослинах нових поколінь спороношення. Для максимального обмеження вторинних інфекцій необхідно своєчасно провести обприскування рослин фунгіцидами до моменту зараження. Короткостроковий прогноз таких заражень можливий, коли відома залежність між утворенням генерацій патогена (тривалість інфекційного та інкубаційного періодів) та умовами зовнішнього середовища.