4. Багаторічний прогноз хвороб рослин

Розробляється багаторічний прогноз на декілька років (більше 2-х). Він дозволяє передбачити зміни ареалу хвороби, темпи її наростання і спалаху у майбутньому по роках у зв'язку із змінами у технологіях вирощування рослин, особливо обсягу і якості загальних агротехнічних і спеціальних заходів захисту, змінами у складі сортів та площ, на яких вони вирощуються, спеціалізації господарств, можливим завозом чи заносом інфекційного початку, циклічністю сонячної активності.

Багаторічний прогноз визначає загальну тенденцію динаміки хвороби у часі та просторі, дає відповідь на питання, чи проходить розвиток патологічного процесу в певному напрямку він має циклічний характер. Передбачення по роках названо часовим прогнозом. Для такої форми прогнозу важливо враховувати мінливість агресивності патогенів стійкості рослин до них, суттєві і тривалі зміни у технологіях вирощування культур та погодному режимі.

Територіальний (просторовий) багаторічний прогноз базується на обліку і аналізі розповсюдження, розвитку і шкодочинності хвороб, агрокліматичному обґрунтуванні їх ареалів. «Геопатологія», або «патогеографія» почала розвиток у 40-ві і продовжила у 70-ті роки минулого сторіччя, коли провідними фітопатологами були створені карти розповсюдження іржастих хвороб, кореневих гнилей пшениці, пероноспорозу соняшнику, кили капусти, чорного раку яблуні та ін. (всього 43 хвороби).

Територіальний прогноз важливий для хронічних хвороб, що мають повільну багаторічну динаміку, пов'язану із загальною культурою землеробства і кліматом. Більшість збудників таких хвороб належать до факультативних паразитів і накопичуються в рослинних рештках, грунті та такі, що мають одну генерацію за рік або уражують багаторічні органи (енфітотійні хвороби).

Суттєве значення територіальний прогноз та картування має і для сезонних високо динамічних хвороб, які спричиняють агресивні і вірулентні патогени з декількома генераціями, які найчастіше мають аерогенний або крапельний механізм розповсюдження, уражують однорічні органи і суттєво залежать від погодних та інших умов зовнішнього середовища (епіфітотійні хвороби).

Розробка прогнозу полягає у накопиченні та аналізі багаторічних даних за етапами:

• узагальнення даних про фактичне виявлення хвороби;

• визначення межі основного і потенційного ареалу хвороби і урахування агрокліматичних показників, що впливають на її розвиток;

• розрахунок вірогідності виникнення епіфітотій та визначення зон різної шкодочинності в межах ареалу хвороби.

5. Довгостроковий прогноз

Дана форма прогнозу розробляється на наступний рік (вегетаційний сезон) восени, або на початку вегетації на декілька фенофаз рослини чи генерацій патогена. Довгостроковий прогноз необхідний для планування видів та обсягів робіт із захисту рослин від хвороб. Основні фактори, що враховуються у поточному році: ступінь розповсюдження, розвитку і шкодочинність хвороби, накопичення і можливість збереження до наступного вегетаційного періоду або фенофази інфекційного початку, повнота і якість проведених профілактичних і винищувальних заходів, ступінь стійкості сортів та площі, які вони займають у певній зоні.

При обранні методів розробки довгострокового прогнозу керуються доступністю первинних даних, строком, на який необхідно розробити прогноз, його точністю, регіональними особливостями даної зони.

Кількість інфекційного початку та його патогенність може бути основою прогнозування хвороб, що зберігаються з насінням, садивним матеріалом, рослинними рештками у ґрунті (сажкові хвороби зернових культур, хвороби бульб картоплі, розсади овочевих культур, фузаріози, гельмінтоспоріози, альтернаріози, аскохітози, бактеріози та ін.).

Певна роль у патологічному процесі належить біотичним факторам. У прогнозі вірусних хвороб необхідно враховувати наявність комах—переносників вірусів, нематоди впливають на ураження рослин фузаріозами. Розвиток одних хвороб може створювати умови для розвитку інших.

Методи довгострокового прогнозу основані на зв'язку розвитку хвороб із кількістю генерацій патогена за певних екологічних умов попередніх періодів існування популяції збудника.

Умови погоди за попередні періоди мають вплив через зміни вірулентності збудника, накопичення і збереження інфекційного початку, а також через дію на сприйнятливість рослин як у поточному періоді, так і у наступному. Для різних хвороб та неоднакових природно-кліматичних зон використовують різні прогностичні фактори погоди. Кожен з елементів погоди має свій механізм та ступінь впливу на наступне виявлення хвороби, але більш повна залежність може бути від дії групи факторів.