20.10. Німецький “новий порядок” (Карта)

Протягом одного року територія України була окупована. Згідно з планом “Ост” загарбники встановили так званий “новий порядок”. Україну поділили на нові адміністративно-територіальні одиниці:

• “Дистрикт Галичина”,·який підпорядковувався генерал-губернатору. До його складу увійшли Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області;

• “Рейхскомісаріат Україна”, який очолив рейхскомісар Е. Кох. До його складу увійшли Правобережна Україна, більша частина Лівобережної та південні райони;

• “Прифронтова зона”, яка підпорядковувалася військовій адміністрації.·До його складу увійшли східні райони України аж до узбережжя Азовського моря й Кримський півострів;

• “Трансністрія”, яка керувалася румунською владою.·До його складу увійшли території Одеської, Чернівецької, південних районів Вінницької та Миколаївської областей.

• “Підкарпатська територія”, яка керувалася угорською владою. До його складу увійшли землі Закарпаття з центром у місті Ужгород.

Особливістю німецького “нового порядку” став терор. На окупованих територіях було створено 180 концтаборів та 50 гетто, у яких знищено мільйони жителів України. Найбільше людей загинуло у Бабиному Яру в Києві (понад 150 тис.), у Дробицькому Яру в Харкові (30 тис.), у Доманівці й Богданівці на Одещині (понад 50 тис.). Порушуючи міжнародні конвенції, загарбники знищували військовополонених: в Янівському таборі (Львів) – 200 тис. осіб, у Славутському – 150 тис., Дарницькому (Київ) – 68 тис., Сирецькому (Київ) – 25 тис., Хорольському (Полтавська обл.) – 53 тис., в Уманській Ямі – 50 тис. осіб. За наказами німецьких комендантів усе населення України мусило здати місцевій владі запаси продуктів, одягу, цінні речі. На окупованих територіях була запроваджена комендантська година.

Щоб запобігти опору, німці запровадили систему колективної відповідальності за акт терору чи саботажу. Розстрілу підлягали 50 % від загальної кількості заручників. За часи гітлерівської окупації на всій території України нацисти здійснювали політику “Юденфрай” (“Чистий від євреїв”). У результаті Холокосту єврейська громада України втратила за приблизними оцінками 1,8 млн. осіб. За опір окупантам разом з населенням спалювали цілі села. Загалом за існування “нового порядку” було спалено 320 сіл.

Також “новий порядок” передбачав онімечення місцевого українського населення. Була відновлена тільки початкова освіта. Учні повинні були вміти рахувати в межах 500. З географії знання школярів обмежувалися фразою: “Столиця рейху – Берлін”.

До березня 1943 р. з України в Німеччину вивезено 5950 тис. т. пшениці, 1372 тис. т. картоплі, 2120 тис. голів худоби, 49 тис. т. масла, 220 тис. т. цукру, 400 тис. голів свиней, 406 тис. голів овець. Нацисти грабували культурні цінності України. З Софійського собору в Києві було вивезено фрески ХІІ ст., з Успенського собору Києво-Печерської лаври – дзвони.

На загарбаних українських землях фашисти застосовували примусову працю на виробництві, зберігали сталінську колгоспну систему й навіть намагалися підтримати стаханівський рух. Серед інших заходів окупаційної влади була примусова мобілізація робочої сили до Німеччини, з України до Третього рейху вивезли близько 2,5 млн. осіб.

Нацистський “новий порядок” в Україні викликав загальне обурення народу, сприяючи наростанню Руху Опору.