
- •Контрольні запитання з курсу «історія україни»
- •Давньоруська Київська держава та її місце в історичній долі українського народу.
- •Утвердження християнства на Русі. Культура Київської Русі.
- •Галицько-Волинська держава ‒ спадкоємиця державницьких і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •Литовсько-Руська держава.
- •Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Становище українських земель.
- •Виникнення козацтва. Запорозька Січ та її місце в історії українського народу.
- •Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
- •Причини, рушійні сили, періодизація української національної революції XVII століття.
- •Розгортання національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького (лютий 1648 – серпень 1657 рр.).
- •Іван Мазепа ‒ видатний державний та політичний діяч України.
- •Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
- •Створення і початок діяльності Української Центральної Ради.
- •Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка (зунр).
- •Форсована індустріалізація в Україні.
- •Насильницька колективізація та її наслідки для України.
- •Голодомор 1932‒1933 років в Україні та його соціально-демографічні наслідки.
Створення і початок діяльності Української Центральної Ради.
Ответ: орган, який згуртував українські національно-демократичні сили, — Центральна Рада. Це громадське об'єднання спочатку було створене 7 березня 1917 р. у Києві з ініціативи ряду політичних, громадських, наукових організацій. Головою Ради обрали визначного історика і громадського діяча М. С. Грушевського. Серед партій провідну роль у Центральній Раді відігравали Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) і Українська партія есерів (УПСР). У більшості Рад робітничих і солдатських депутатів переважали меншовики та есери.
Періодизація діяльності Центральної Ради: 1. Становлення УЦР, формування її складу, боротьба за демократизацію й українізацію, співробітництво з Тимчасовим урядом, кристалізація ідеї автономії України в складі Росії (березень — початок червня 1917 p.). 2. Поглиблення процесу державного будівництва в Україні на засадах автономно-федеративного принципу, легітимізація автономії в умовах досягнення тимчасового компромісу з Тимчасовим урядом (кінець червня — початок жовтня 1917 p.). 3. Боротьба за владу з центральним більшовицьким урядом (жовтень 1917 р. — січень 1918 p.). 4. Існування формально самостійної Української Народної Республіки під протекторатом Німеччини й Австро-Угорщини (березень — 28 квітня 1918 p.).
Проголошення автономії України в 1917 році і події навколо неї.
Ответ: З 6 по 8 квітня 1917 р. в Києві відбувся Український національний конгрес, на якому були присутні 1500 делегатів від всіх регіонів України, а також гості з Петрограду, Москви, Криму і Кубані. Конгрес ще раз підтвердив вимогу про надання Україні широкої національно-територіальної автономії.
10 червня проголосила свій 1-й Універсал. У цьому документі прозвучали такі слова: "Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи із державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам влаштовувати своє життя". Фактично це означало проголошення автономії України.
Жовтневі події 1917 року в Києві. Проголошення Української Народної Республіки.
Ответ: Жовтне́ві події у Києві (26 жовтня — 31 жовтня 1917) — збройна боротьба за владу у Києві після падіння Тимчасового уряду внаслідок жовтневого перевороту, що закінчилася перемогою Центральної Ради.
Телеграфні повідомлення про більшовицьку кий переворот у Петрограді почали надходити до Києва з другої половини дня 25 жовтня. Але заклики київських більшовиків на спільному засіданні виконкомів рад робітничих і солдатських депутатів підняти повстання й захопити владу не мали успіху
28 жовтня до Києва прибула з фронту підтримка штабові КВО: козача дивізія та загони чехословаків. Командування округу вважало, що в нього достатньо сил, щоб перехопити ініціативу й завдати удару найрадикальніше налаштованим елементам — більшовикам. Оточивши о 18-й год. Марийський палац, частини штабу КВО заарештували утворений напередодні більшовицький ревком.
1 листопада Генеральний секретаріат призначив на посаду командувача військ КВО підполковника Павленка. Того самого дня припинився страйк робітників Києва. Значна частина червоногвардійців міста перейшла до загонів вільного козацтва. Хоча більшовицький ВРК існував і далі, він не претендував на владу. 1 листопада Л.Пятаков надіслав Раді народних комісарів телеграму, в якій повідомлялося:„Дружними зусиллями більшовицьких і українських солдатів та озброєних червоногвардійців штаб змушений здатися».
ІУ Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР.
Незалежність і суверенітет УНР були проголошені Українською Центральною Радою в IV Універсалі.Лейтмотивом цього документа була теза: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державоюукраїнського народу». Українська Центральна Рада закликала всіх громадян республіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та іншими нападниками».
Основними передумовами проголошення незалежності УНР були:
- віковічні прагнення українського народу до свободи і незалежності;
- традиції національно-визвольної боротьби;
- довготривала антиукраїнська політика імперського центру;
- руйнівні наслідки Першої світової війни для України;
(24) січня 1918р., коли більшовицькі війська, які рвалися до столиці України, знаходилися уже на підступах до Києва, Мала Рада прийняла ІV Універсал. Остаточний текст було розроблено на основі проектів Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, М. Шаповала.
Можна визначити такі основні положення IV Універсалу:
а) у зовнішньополітичній сфері:
б) в аграрній сфері:
в) у сфері промисловості:
г) у військовій сфері:
д) у сфері фінансів:
е) у сфері міжнаціональних відносин: