
- •Контрольні запитання з курсу «історія україни»
- •Давньоруська Київська держава та її місце в історичній долі українського народу.
- •Утвердження християнства на Русі. Культура Київської Русі.
- •Галицько-Волинська держава ‒ спадкоємиця державницьких і соціокультурних традицій Київської Русі.
- •Литовсько-Руська держава.
- •Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Становище українських земель.
- •Виникнення козацтва. Запорозька Січ та її місце в історії українського народу.
- •Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
- •Причини, рушійні сили, періодизація української національної революції XVII століття.
- •Розгортання національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького (лютий 1648 – серпень 1657 рр.).
- •Іван Мазепа ‒ видатний державний та політичний діяч України.
- •Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
- •Створення і початок діяльності Української Центральної Ради.
- •Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •Західноукраїнська Народна Республіка (зунр).
- •Форсована індустріалізація в Україні.
- •Насильницька колективізація та її наслідки для України.
- •Голодомор 1932‒1933 років в Україні та його соціально-демографічні наслідки.
Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
Ответ: Кири́ло-Мефо́діївське товариство (Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.
Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «весни народів»[1].
Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль серед них відігравали М.Костомаров,Т.Шевченко, Г.Андрузький, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш. Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України[1].
Реформи 1860‒1870-х років та їх наслідки для економічного розвитку Наддніпрянської України
Західноукраїнські землі у складі Габсбурзької монархії в XIX столітті.
Українські політичні партії та громадські організації наприкінці XIX ‒ на початку XX століття.
Україна під час Першої світової війни.
Ответ: Світова війна велася між Троїстим, згодом Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція).
У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія, США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.
Західна і Наддніпрянська Україна опинилися по різні боки фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до протилежних блоків. Українці, мобілізовані в армії цих країн, вимушені були битися один проти одного. У російській армії нараховувалося 3,5 млн. українців, в австрійській - 250 тис.
Лютнева демократична революція 1917 року і піднесення національно-визвольного руху.
Ответ: Одним із наслідків Першої світової війни стала перемога Лютневої демократичної революції 1917р. в Росії, якою було покладено край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Революція розпочалася 23 лютого (8 березня н. ст.), коли соціалістичні партії організували в Петрограді демонстрацію. У наступні дні страйки і демонстрації стали масовими. До страйкарів-робітників приєднався 160-тисячпий гарнізон російської столиці. Заворушення почалися в тилових гарнізонах і на фронті. 2 (15) березня цар Микола П зрікся влади.
Склалися сприятливі умови для піднесення національно-визвольного руху пригноблених народів. Ніхто в Росії не прийняв з такою радістю й ентузіазмом Лютневу революцію, як українці. І це цілком зрозуміло. Адже царизм щодо українського народу застосовував усі форми утиску, експлуатації, обмеження політичних і національних прав.
Розвиток і активізація національного руху в Україні викликали потребу створення українських політичних партій. На початку 70-х рр. ХІХ ст. центром національно-визвольного руху став Київ, Але з часом українські наддніпрянські діячі звернули свої погляди на Галичину, де в умовах конституційного режиму Угорщини були ширші можливості для національного руху. На початку 70-х р. заходами і коштами наддніпрянських українців у Львові було засноване наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка. З Києва приїздить до Львова тоді ще молодий професор Грушевський і починає видавати свою багатотомну історію України.