- •Заповідна справа
- •1.1. Поняття і зміст заповідної справи
- •1.2. Предмет і методи дослідження заповідної справи
- •1.3. З історії заповідної справи
- •1.4. Заповідна справа за кордоном
- •1.5. Значення заповідної справи
- •2.1. Природні комплекси України: загальна характеристика
- •2.3. Лісостеп
- •2.4. Степ
- •2.5. Карпати
- •2.6. Крим
- •2.7. Сиваш (Гниле море)
- •2.8. Азовське море
- •2.9. Чорне море
- •2.10. Ліси України
- •2.11. Водно-болотні угіддя України
- •2.12. Ріки України
- •3.1. Заповідування.
- •3.2. Критерії відбору заповідних територій
- •3.3. Класифікація заповідного фонду України
- •3.4. Типи користування заповідними територіями
- •3.5. Охорона та контроль за дотриманням режиму на заповідних територіях
- •3.6. Загальна характеристика різних типів заповідних територій
- •4.1. Історія створення, мета і значення Червоної книги
- •4.2. Зелена книга
- •4.3. Міжнародна Червона книга
- •4.4. Червона книга України
2.7. Сиваш (Гниле море)
Сиваш – мілководна затока на заході Азовського моря, на півночі Криму і півдні Херсонської області. Від Азовського моря відокремлюється Арабатською стрілкою, сполучається з ним Генічеською протокою. Береги Сиваша дуже порізані дрібними затоками. Чонгарський півострів розділяє Сиваш на дві частини – Західний Сиваш і Східний Сиваш.Глибина Сиваша невелика, максимальна – 3,2 м. Площа Сиваша змінюється від 2400-2500 до 2700 км.Коливання рівня Сиваша пов’язані з нагонами води з Азовського моря, що обумовлені північними вітрами.Для Сиваша характерні так звані засухи – рівні ділянки з могутнім шаром відкладів. Дно Сиваша покрите шаром сірого і сіро-зеленого мулу. Товщина цього шару мулу в Західному Сиваші до 8-10 м, а у Східному – до 15 м.Живиться Сиваш переважно водами Азовського моря, одержуючи щорічно біля 12 млн. т солей. Протягом року Сиваш може давати до 44 млн. т солей і до 146 млн. т NaCl.Унаслідок інтенсивного випаровування води солоність Сиваша Західного становить 230-260 , тоді як Азовського моря – 11-14 .Серед солей найбільш розповсюджені хлористі сполуки натрію (до 80 ), магнію (до 10 ), сульфату магнію (до 7 ), бромистого магнію (0,23 ).Загальна кількість солей Сиваша становить біля 200 млн. т.Солі Сиваша є важливою сировиною для хімічної промисловості. Тут працюють бромовий і содовий заводи, завод по виробництву титану.Сиваш входить до складу Азово-Сиваського національного природного парку.На дні Сиваша зустрічаються своєрідні бездонні колодязі – чаклаки.Сиваш – це місце зимівлі багатьох видів перелітних птахів, а також місце їх відпочинку при весняних та осінніх перельотах.На Сиваші зустрічаються термальні джерела.Рекреаційні можливості Сиваша реалізуються дуже слабо.Специфічні флора і фауна Сиваша.Узбережжя Сиваша вкрите специфічною рослинністю (особливо тюльпанами).У 1993 році з метою збереження цього унікального природного комплексу було створено Азово-Сиваський національний парк (Херсонська область).Сиваш характеризується особливим населенням, яке відрізняється від життя в Азовському морі. Це зумовлено мілководними, дуже розчленованими лагунами, дуже інтенсивним випаруванням, тому вода, що потрапляє на схід через Генічеську протоку з Азовського моря, стає дуже солоною (рапою) з вмістом 150-200 г солі на 1 л води. У водах Сиваша часто зустрічається зяброногий рачок артемія (Artemia solina). Цей рачок у водах Сиваша не має природних ворогів і конкурентів, тому розмножується у великій кількості (до декількох десятків тисяч в 1 м).Окрім артемії, подібні умови солоності витримують личинки комарів виду Chirononuus salinerius та мухи-ефідри (Ephydra).З рослинних організмів типовими солелюбними видами є дуналілея (Dunaliella salina) та деякі інші одноклітинні жгутикові водорості, які слугують кормовою базою рачків і можуть викликати "цвітіння води".Ближче до Генічеської протоки з’являється все більше тварин та рослин, характерних для Азовського моря: скупчення кладофери (Cladophera sivaschensis), зарості зостери радеста (Potaneogeton pectinatus).Зустрічаються тут серцевидка, молюски, ракоподібні. У північно-східну зону Сиваша входить ряд видів бичків– трав’яний, цуцик, мартовик, деякі інші, а також кефалі, атерина, камбала-глосса (Platichthys flesus luscus), азовська камбала-калкан (Scophthalneus neacoticus torogus)
