- •Заповідна справа
- •1.1. Поняття і зміст заповідної справи
- •1.2. Предмет і методи дослідження заповідної справи
- •1.3. З історії заповідної справи
- •1.4. Заповідна справа за кордоном
- •1.5. Значення заповідної справи
- •2.1. Природні комплекси України: загальна характеристика
- •2.3. Лісостеп
- •2.4. Степ
- •2.5. Карпати
- •2.6. Крим
- •2.7. Сиваш (Гниле море)
- •2.8. Азовське море
- •2.9. Чорне море
- •2.10. Ліси України
- •2.11. Водно-болотні угіддя України
- •2.12. Ріки України
- •3.1. Заповідування.
- •3.2. Критерії відбору заповідних територій
- •3.3. Класифікація заповідного фонду України
- •3.4. Типи користування заповідними територіями
- •3.5. Охорона та контроль за дотриманням режиму на заповідних територіях
- •3.6. Загальна характеристика різних типів заповідних територій
- •4.1. Історія створення, мета і значення Червоної книги
- •4.2. Зелена книга
- •4.3. Міжнародна Червона книга
- •4.4. Червона книга України
4.2. Зелена книга
Зелені книги – нова форма науково обґрунтованої охорони рослинних угруповань.
Відомо, що Червоні книги включають рідкі таксони рослинного і тваринного світів. Але екологами встановлено, що життєздатність біологічних видів можна забезпечити лише при охороні всіх угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, з якими ці угруповання пов’язані екологічно і філоценологічно. Тому задачу збереження рослинного світу і підтримки природного філоценогенетичного процесу у природі необхідно вирішувати у єдиному плані охорони генофонду і фітоценофонду, тобто генетичного і фітоценотичного різноманіття природних екосистем.
У природоохоронній літературі питання про необхідність видання поруч із Червоними книгами Зелених книг порушили українські ботаніки. Ними встановлені критерії виділення ценозів, які потребують охорони, охарактеризовані рідкі, зникаючі і типові синтаксони різного рангу, приведені мотиви і категорії їх охорони, поширення і видовий склад.
Зелена книга України буде сприяти розширенню сітки природно-заповідного фонду країни.Флора України налічує понад 25 тисяч видів, у тому числі: судинних рослин –понад 4,5 тисяч видів, мохоподібних – 800 видів, водоростей – 4 тисячі видів, лишайників – 1000 видів, грибів – понад 15 тисяч видів. Все це різноманіття вивчається, його стан відображається в Зеленій книзі.
4.3. Міжнародна Червона книга
Міжнародна Червона книга опублікована у 1966 році (перший та другий томи), а у 1974 році – третій та четвертий томи. До неї було внесено 248 видів та 48 підвидів ссавців, 287 видів птахів, 119 видів та підвидів гадів, 36 видів та підвидів земноводних. Перший том містив інформацію про рідкісні рослини.На кінець 1979 року в Міжнародній Червоній книзі нараховувалося 687 видів та 207 підвидів хребетних тварин.
Червона книга виділяла п’ять категорій тварин і рослин, які занесені до неї:
1) зникаючі;
2) рідкісні;
3) ті, що зменшуються;
4) невизначені та недостатньо вивчені;
5) ті, що відновлюються.
Держава, на території якої знаходяться занесені до міжнародної Червоної книги тварини і рослини, несе моральну відповідальність за їх збереження і порятунок.Нині до Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів занесено 226 видів та 79 підвидів ссавців, 181 вид та 77 підвидів птахів, 77 видів та 21 підвид рептилій, 35 видів та 5 підвидів амфібій, 168 видів та 25 підвидів прісноводних риб тощо.
4.4. Червона книга України
Червона книга України заснована у 1976 році, а вперше вийшла у 1980 році.До її першого видання було занесено 151 вид рослин, 85 видів і підвидів тварин: 29 видів ссавців, 28 видів птахів, 6 видів гадів, 4 види земноводних, 18 видів комах.
Тільки на ділянці русла Південного Бугу від міста Нова Одеса до Миколаєва зустрічаються рослини: водяний горіх плаваючий, еремогона головчаста, сельвінія плаваюча, які занесені до Червоної книги України.
Червона книга повинна перевидаватись не рідше, ніж через 10 років.Види, кількість яких внаслідок вжитих заходів збільшилась, можуть бути вилучені з наступного видання Червоної книги.У жовтні 1992 року Верховна Рада України з метою збереження і відтворення біологічного різноманіття, охорони рідкісних і таких, які перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин затвердила "Положення про Червону книгу України".
Червона книга України – це основний державний документ, що містить узагальнені відомості про сучасний стан видів рослин і тварин України, які перебувають під загрозою зникнення, про заходи їх збереження та науково обґрунтоване відтворення. Це – науковий довідник.
Готує перевидання Червоної книги і контролює виконання передбачених нею заходів Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.У квітні 1994 року вийшов у світ перший том Червоної книги України другого видання.До Червоної книги України заносять тварин і рослин, які є в Україні і внесені до Червоного списку МСОП, а також до Європейського Червоного списку.Червона книга України включає 382 види тварин (зокрема бабаки, степовий орел, дикі кролі, гадюка степова, сліпак піщаний, орлан білохвостий тощо); 542 види рослин (скіфський тюльпан, степова ковила, конвалії, типчак тощо) і грибів.
Червона книга України – результат напруженої праці великої кількості вчених, наукових колективів, науково-дослідних інститутів, ВНЗ, державних установ, окремих людей.Експертизи й узагальнення пропозицій щодо занесення видів тварин і рослин до Червоної книги та визначення їх відповідних категорій здійснюється Національною комісією з питань Червоної книги України, персональний склад якої затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Рішення про занесення видів тварин і рослин до Червоної книги приймає Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
Відомості у Червоній книзі про кожен вид (підвид) розміщено у систематичному
порядку за загальноприйнятою класифікацією:
0 – зниклі;
І – зникаючі;
ІІ – вразливі;
ІІІ – рідкісні;
ІV– невизначені;
V – недостатньо відомі;
VІ– відновлені.
У Червоній книзі подаються біологічні особливості занесених видів, заходи щодо їх охорони, рекомендації з оптимізації збереження і розмноження, картосхеми і фотографії (рисунки) представників видів тощо.Ми зобов’язані зберігати природу, але існувати без експлуатації її ми не можемо. Нині, щоб забезпечити раціональне використання природи на планеті, необхідний мир. Вирішити глобальні екологічні проблеми силами однієї держави неможливо.
У 1971 році прийнята Міжнародна конвенція МСОП у Рамсарі (Іран) про охорону водно-болотних угідь (оптимальне життєве середовище для водоплавних птахів). До таких угідь відносяться Полісся і територія Чорноморського біосферного заповідника України. У 1972 році МСОП підготувала конвенцію про обмеження торгівлі рідкісними видами тварин та рослин. Хоча це не стосується тих, які розводяться чи вирощуються у неволі, на ділянках розплідників, спеціальних фермах тощо. У 1973 році на Міжнародній конференції в США цю конвенцію підписали 80 країн.
У 1973 році в Осло (Норвегія) прийнята конвенція про заходи вивчення й охорони білого ведмедя.
Друге видання Червоної книги України здійснено у 1996 році. У цьому виданні рослинний світ був представлений 541 видом:
1) судинні рослини – 439 видів;
2) мохоподібні – 28 видів;
3) водорості – 17 видів;
4) лишайники – 27 видів;
5) гриби – 30 видів.
