2.8 Методи збирання соціальної інформації в колективі

Соціальні дослідження проводяться в організаціях з мстою підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку персоналу, задоволення потреб працівників, формування позитивних внутрішньо колективних стосунків.

Соціологічне дослідження - це аналіз соціальних явищ і процесів за допомогою спеціальних методів, який дозволяє систематизувати інформацію стосовно конкретної проблемної ситуації, яка склалася в колективі, зробити обґрунтовані висновки і прийняти управлінське рішення щодо вирішення цієї проблемної ситуації.

Перед безпосереднім проведенням соціологічного дослідження розробляється його програма, в якій чітко формулюється проблема; визначаються потреба в проведенні дослідження, цілі дослідження, методи проведення дослідження, тип необхідної інформації та джерела ' її отримання, методи збирання даних, розробляється форма для збирання даних і розраховується обсяг вибірки.

Інформація, яка використовується а соціологічному дослідженні, може бути вторинною і первинною.

Вторинна інформація являє собою дані, зібрані раніше з метою, яка часто відрізняється від мети теперішнього дослідження, з планових і звітних документів організації, заяв І скарг працівників, з публікацій в періодичних друкованих виданнях, з ЮТЕИМЕТ тощо.

Первинну інформацію отримують в результаті спеціально проведених для вирішення конкретної проблеми опитувань, спостережень, експериментів.

Опитування - це отримання відповідей на питання, які підготовані заздалегідь.

Різновидами опитування є:

- анкетування - опитування за допомогою спеціального документа (анкети), в якому відповіді респондента на поставлені питання фіксуються в письмовій формі.

- інтерв'ю - опитування шляхом безпосереднього спілкування інтерв'юера і респондента;

- експертне опитування (анкетування або інтерв'ю), в якому респондентами є експерти (спеціалісти з конкретних питань);

- соціометричне опитування за допомогою соціометричної картки, яке використовується для вивчення внутрішньо - і міжколективних зв'язків і дає можливість кількісної оцінки міжособистих стосунків в малій групі шляхом виявлення взаємних симпатій та антипатій.

Метод спостережень полягає в безпосередньому сприйнятті та реєстрації подій, що відбуваються, дослідником (спостерігачем). Цей метод використовується, в основному, для отримання описової інформації і не розкриває причин того, що відбувається.

Експеримент - найскладніший метод збирання інформації в соціологічних дослідженнях. Він полягає в отриманні інформації про об'єкт дослідження в процесі впливу на об'єкт заданих факторів, які можна контролювати, виявленні на основі цього змін в стані об'єкта і причинно-слідчих зв'язків.

2.9 Громадські організації, стосунки з профспілками

Соціальний захист громадян України і, зокрема, працівників будь-якої організації, забезпечує система соціальних інститутів.

Соціальний захист - це комплекс законодавчих, соціально-економічних і морально-психологічних гарантій, засобів І заходів, завдяки яким створюються рівні для членів суспільства умови, які перешкоджають несприятливому впливу середовища на людину, створюють гідну і соціально прийнятну якість ЇЇ життя.

Система соціальних інститутів включає:

- трудове законодавство;

- державні та недержавні страхові компанії;

- спеціалізовані державні та недержавні фонди;

- громадські організації.

Громадські організації - це добровільні об'єднання громадян, які сприяють розвитку активності їх членів, задоволенню їх потреб та інтересів.

До громадських організацій відносяться:

- професійні спілки;

- політичні партії;

- творчі спілки;

- спортивні спілки;

- благочинні організації;

- інші.

Професійні спілки - це масові, добровільні, неприбуткові громадські організації, які об'єднують працівників, пов'язаних спільними інтересами відповідно до виду професійної трудової діяльності.

Професійні спілки в своїй діяльності не залежать від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, політичних партій, інших громадських-організацій.

Професійні спілки призначені для:

- представлення і захисту прав працівників в області праці, побуту, культури І навчання;

- турботи про поліпшення охорони праці членів трудового колективу і навколишнього середовища;

- турботи про охорону здоров'я і відпочинок працівників організації;

- розвитку фізкультури і спорту в межах організації;

- надання Інформації працівникам з питань охорони праці,

соціального страхування, культурно-побутового обслуговування тощо;

- організація та проведення в разі необхідності демонстрацій, мітингів, страйків та інших масових заходів.

Уповноважені представники профспілки обов'язково приймають участь в укладенні колективного договору між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом.

В колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

- зміни в організації керівництва і праці;

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- встановлення форм і систем заробітної плати;

- умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

- умови і охорона праці;

- перенавчання, умови звільнення працівників;

- забезпечення житлово-побутового, культурного і медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;

- участь трудового колективу в формуванні, розподілі та використанні прибутку організації;

- гарантії діяльності профспілки або інших громадських організацій трудящих.