
- •1. Поняття і предмет міжнародного права.
- •2. Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення.
- •3. Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія.
- •4. Поняття і види джерел міжнародного права.
- •5. Співвідношення національного і міжнародного права та імплементація норм міжнародного права.
- •6. Систематизація міжнародного права.
- •7. Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
- •9. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •13. Правосуб'єктність націй і народів.
- •10. Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права.
- •11. Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
- •16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
- •17. Загальні принципи міжнародного права.
- •18. Принципи суверенної рівності держав.
- •19. Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •21. Поняття і форми реалізації норм міжнародного права.
- •20. Принципи непорушності та недоторканості кордонів.
- •22. Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •23. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •24. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •28. Реалізація міжнародно-правової відповідальності.
- •26. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •25. Види міжнародних правопорушень.
- •27. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •29. Право міжнародних договорів і основні джерела.
- •30. Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів.
- •31. Поняття і види міжнародних договорів.
- •34. Дійсність і дія міжнародного договору.
- •33. Стадії укладання міжнародних договорів.
- •32. Форма і структура договору.
- •35. Припинення і призупинення дії міжнародного договору.
- •37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
- •36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
- •38. Застереження до договорів.
- •40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.
- •44. Генеральна Асамблея оон.
- •42. Членство у міжнародних організаціях.
- •43. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, цілі і принципи.
- •39. Правовий статус і повноваження депозитарія.
- •41. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •48. Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин.
- •45. Рада безпеки оон.
- •46. Міжнародний суд оон.
- •47. Спеціалізовані установи оон.
- •49. Дипломатичні представництва: порядок призначення, склад та функції.
- •55. Поняття і правовий статус населення.
- •50. Обов'язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв.
- •54. Класифікація прав людини.
- •51. Консульські установи та їх функції.
- •58. Види режиму іноземців.
- •52. Консульські привілеї та імунітети.
- •57. Правовий статус іноземців.
- •56. Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства.
- •53. Поняття прав людини, джерела та міжнародні стандарти в області прав людини.
- •62. Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки.
- •60. Право притулку і порядок надання притулку.
- •65. Державна територія: поняття, складові і їх статус.
- •66. Порядок зміни статусу державної території.
- •61. Правовий статус біженців.
- •63. Механізм захисту прав і свобод людини
- •68. Міжнародні ріки, канали та протоки.
- •64. Поняття, види і статус території.
- •69. Поняття, предмет, принципи джерела міжнародного морського права.
- •70. Внутрішні морські води та їх правовий режим.
- •67.Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів.
- •71. Територіальне море та його правовий режим.
- •75. Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •72. Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру.
- •74. Поняття та джерела права повітряного простору
- •76. Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •77. Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях.
- •78. Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі.
- •80. Правовий режим космічних об'єктів та космічний екіпажів.
- •81. Поняття та принципи міжнародного економічного права.
- •79. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •82. Джерела міжнародного економічного права.
- •84. Система і правові інститути міжнародного економічного права.
- •83. Міжнародні економічні організації.
- •85. Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86. Види злочинів міжнародного характеру.
- •87. Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю.
- •88. Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89. Переговори і консультації при розв'язанні міжнародних спорів.
- •90. Добрі послуги и Посередництво при вірішенні міжнародніх спорів.
12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
Міжнародна організація - постійне об’єднання держав. За характером членства вони поділ-ся на урядові і неурядові. Між. урядова орг-ція – об’єднання суверенних держав, основане на міждержавному договорі на постійній основі, яка має постійні органи, наділена галузевою між. правосуб’єктністю і діє відповідно до приписів і норм МП. Між-ні неміжурядові орг-ції не засновані на між
державному договорі, в ній офіційно не представлені держави і володіють спеціальною правосуб’єктністю. Їхні члени-союзи, асоціації, громадські об’єднання (Міжпарламентський союз). Між-ні орг-ції бувають універ-го хар-ру(ООН), регіонального хар-ру(Рада Європи), субрегіонального хар-ру (орг-ція Чорноморського економічного співробітництвава). Лише міжнародні міжурядові орг-ції відносяться до суб’єктів МП. Неурядові орг-ції цією якістю не володіють. Основою правосуб’єктності між-ої міжурядової орг-ції
є відповідний установчий документ, який наділяє її правом брати участь в між-х відносинах і приймати рішення від імені організації в цілому, а не від імені держав-членів, укладати між. договори з державами та іншими міжурядовими орг-ми, визнавати держави, уряди шляхом прийняття до складу між-х орг-цій, співробітничати з ін. суб’єктами МП, набувати рухоме і нерухоме майно, бути стороною у судовому розслідуванні. Правосуб’єктність між-х міжурядових орг-цій носить, на відміну від держав, функціональний х-р, оскільки вона обмежена цілями і завданнями, які визначені установчим документом.
14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
Принципи МП - система основоположних норм, що регулюють відносини між його суб’єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого і правозастосовного процесів і дійсності ін. між-пр. норм. Принципи важливі і обов’язкові для всіх суб’єктів МП. Функції принципів МП:
- зміцнення системи МП і міжнародних відносин;
- закріплення основних прав, законних інтересів, обов’язків суб’єктів МП;
- заповнення прогалин в МП.
Основні принципи - основний і системоутворюючий факт нормативної системи. Вони мають перевагу перед всіма ін. нормами права. Осн. Пр-пи мають універсальний характер. Всі учасники МП мають дотримуватись цих пр-пів. Пр-пи - фундамент МП. Пр-пи базуються на тому, що:
1.Пр-пи є загальновизнаними всіма суб’єктами МП; 2.Пр-пи мають переваги на всіма ін. нормами МП; 3.Поруш-ня пр-пів кваліфікується серйозніше ніж порушення всіх ін. норм МП;4. Принципи - єдина система.
Всі пр-пи взаємопов’язані і порушення 1 пр-пу тягне порушення інших Пр-пів. Джерела, що містять осн. Пр-пи:1.Статут ООН;2.Декларація про пр-пи МП 1970р.;3.Заключний акт НБСЄ 1975р.(Хельсинський акт). Статут і Декларація вир-ть такі пр-пи: 1.Незастосування сили або загрози силою; 2.мирне вирішення між-х спорів; 3.невтручання у внутр. Справи держав; 4.пр-п співр-ва; 5.пр-п рівноправ’я визначення народів; 6.пр-п суверенної рівністі держав; 7.пр-п добросовісного виконання зобовэязань. Хельсенський акт визнав ще 3 пр-пи: 8. Пр-п теритр-ної цілісності держав; 9.пр-п поваги прав людини;10.пр-п непорушності кордонів. Останній не є універсальним, є регіональним.
15. Класифікація принципів міжнародного права.
Є чимало класифікацій основних принципів міжнародного права за різними критеріями. Наприклад, за ступенем важливості відносин, що захищаються принципами вони поділяються на (а) такі, що забезпечують загальнолюдські цінності, знищення яких призведе до знищення самої цивілізації: поваги прав та основних свобод людини, співробітництва держав у сфері охорони дон» кілля; б) пов'язані з інтересами держав — невтручання у внутрішні справи, незастосування сили або загрози силою, загальне і повне роззброєння тощо); за формою закріплення — (а) писані принципи — принципи територіальної цілісності, непорушності кордонів; б) звичаєві принципи — принцип співробітництва держав з охорони довкілля); і т.д. Проте, поки не вироблені взаємовизнані критерії формулювання основних принципів, доцільніше керуватися в їхній класифікації міжнародно-правовими актами. А вони дають підстави поділяти всі основні принципи на: І) універсальні; 2) регіональні (наприклад, непорушності державних кордонів, який є обов’язковим тільки Європи); 3) локальні чи партикулярні (наприклад, Принципи співробітництва СРСР і Франції 1972 р.; Основи взаємовідносин СРСР і США 1972 р. та ін.). Можна також виокремити: 1) загальносистемні принципи; 2) галузеві принципи; 3) принципи інституту міжнародного права. Джерела міжнародного права та міжнародні судові рішення засвідчують наявність таких галузевих принципів та принципів інститутів міжнародного права: принципу свободи відкритого моря й повітряного простору над ним; принципу забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації; принципу збереження і раціонального використання морських живих ресурсів; принципу свободи досліджень та використання космічного простору та небесних тіл. Одним із важливих факторів прийняття (вироблення) регіональних і партикулярних принципів є потреба заповнити прогалини в міжнародному праві у разі неможливості домовитися про більш конкретне нормативне регулювання. Теоретично їх можна розмістити в ієрархічній залежності: партикулярні принципи залежать від регіональних та універсальних, регіональні — від універсальних.