85. Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.

Міжнародна злочинність являє собою сукупність всіх злочинних діянь, вчинених в певний період у державах.

Під міжнародною боротьбою зі злочинністю розуміється співробітництво держав у боротьбі з певними видами злочинів, скоєних індивідами. При цьому розрізняють два основних види співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю: укладення міжнародних договорів щодо різних аспектів цієї діяльності та участь держав у міжнародних організаціях, які спеціалізуються на боротьбі зі злочинністю.

Співробітництво держав розвивається на трьох рівнях:

1. Двостороннє співробітництво. Тут найбільше поширення отримали двосторонні угоди з таких питань, як надання правової допомоги у кримінальних справах, видача злочинців, передача засуджених осіб для відбування покарання в країні, громадянами якої вони є. Міждержавні та міжурядові угоди як правило, супроводжуються міжвідомчими, в яких конкретизується співробітництво окремих відомств.

2. Співробітництво на регіональному рівні обумовлено збігом інтересів і характерів відносин країн певного регіону. Так, наприклад, в 1971 р. 14 держав-членів ОАД підписали у Вашингтоні Конвенцію про попередження актів тероризму і покарання за їх вчинення. 20 квітня 1959 в Страсбурзі країни-члени Ради Європи підписали Європейську Конвенцію про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.

У рамках СНД в січні 1993 р. в Мінську країни Співдружності (крім Азербайджану) підписали Конвенцію про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

3. Співробітництво на універсальному рівні почалося ще в рамках Ліги Націй, а тривало в ООН. В даний час створена ціла система багатосторонніх універсальних договорів у галузі міжнародного кримінального права:

* Конвенція про попередження злочинів геноциду і покарання за нього 1948 р.;

* Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми людьми 1949;

* Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних з рабством 1956 р.;

* Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього 1973 р.;

* Токійська конвенція про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден 1963 р.;

* Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 р.;

* Конвенція про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.;

* Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників 1979 р;

* Конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання 1984 р.;

86. Види злочинів міжнародного характеру.

Злочини міжнародного характеру - правопорушення індивідів, які відбуваються поза зв'язку з тією чи іншою державною політикою, але зазіхають не тільки на національний, а й на міжнародний правопорядок, представляючи суспільну небезпеку для двох і більше держав.

Ця група злочинів міжнародного характеру має внутрішню класифікацію:

* Злочини проти стабільності міжнародних відносин (міжнародний тероризм; захоплення заручників; захоплення, викрадення літаків і інших авіатранспортних засобів та інші дії, що здійснюються на борту повітряного судна; розкрадання ядерного матеріалу; вербування, використання, фінансування і навчання найманців; незаконне радіо-і телемовлення) ;

* Діяння, що завдають шкоди або економічному, соціальному і культурному розвитку держав (фальшивомонетництво; легалізація злочинних доходів; незаконного обігу наркотичних і психотропних засобів; контрабанда; нелегальна еміграція та посягання на культурні цінності народів);

* Злочинні посягання на особисті права людини (рабство; работоргівля; торгівля жінками, дітьми, експлуатація проституції третіми особами; поширення порнографії; тортури та інші нелюдські види поводження та покарання);

* Злочини, що здійснюються у відкритому морі (піратство (морський розбій); розрив і ушкодження підводного кабелю або трубопроводу; зіткнення морських суден; забруднення морського середовища шкідливими речовинами);

* Військові злочини міжнародного характеру (застосування заборонених засобів і методів ведення війни; насильство над населенням у районі воєнних дій; мародерство і т.д.).

"Відмивання" доходів, отриманих від злочинної діяльності. Це вчинені умисно:

• конверсія або передача матеріальних цінностей з метою приховати їх незаконне походження або допомогти іншій особі уникнути юридичних наслідків діяння;

• приховування або перекручення природи, походження, місцезнаходження, розміщення, руху або дійсної належності матеріальних цінностей, коли правопорушникам відомо про незаконне джерело їх походження;

• придбання, володіння або використання цінностей, про які відомо в момент їх отримання, що вони здобуті злочинним шляхом.

Підробкою грошових знаків є:

• всі обманні дії з виготовлення або зміни грошових знаків;

• збут підроблених грошових знаків;

• дії, спрямовані до збуту, до ввезення в країну або до отримання для себе підроблених грошових знаків, якщо їх підроблений характер був відомий;

• замах або співучасть у вищевказаних діях;

• обманні дії з виготовлення чи придбання для себе предметів, призначених для виготовлення підроблених або змінених грошових знаків.

Незаконним оборотом наркотичних і психотропних речовин є:

• умисне виробництво, виготовлення, екстрагування, приготування, пропозиція, пропозиція з метою продажу, розповсюдження, розпродаж, постачання на будь-яких умовах, посередництво, переправлення, транзитне переправлення;

• культивування опіумного маку, кокаїнового куща або рослини каннабіс з метою виробництва наркотичних засобів;

• зберігання або купівля будь-якого НС або ПС для зазначених вище цілей;

• виготовлення, транспортування або розповсюдження обладнання, матеріалів або речовин, якщо відомо, що вони призначені для користування з метою незаконного культивування, виробництва або виготовлення НС.

• ін.