
- •1. Поняття і предмет міжнародного права.
- •2. Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення.
- •3. Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія.
- •4. Поняття і види джерел міжнародного права.
- •5. Співвідношення національного і міжнародного права та імплементація норм міжнародного права.
- •6. Систематизація міжнародного права.
- •7. Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
- •9. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •13. Правосуб'єктність націй і народів.
- •10. Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права.
- •11. Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
- •16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
- •17. Загальні принципи міжнародного права.
- •18. Принципи суверенної рівності держав.
- •19. Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •21. Поняття і форми реалізації норм міжнародного права.
- •20. Принципи непорушності та недоторканості кордонів.
- •22. Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •23. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •24. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •28. Реалізація міжнародно-правової відповідальності.
- •26. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •25. Види міжнародних правопорушень.
- •27. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •29. Право міжнародних договорів і основні джерела.
- •30. Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів.
- •31. Поняття і види міжнародних договорів.
- •34. Дійсність і дія міжнародного договору.
- •33. Стадії укладання міжнародних договорів.
- •32. Форма і структура договору.
- •35. Припинення і призупинення дії міжнародного договору.
- •37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
- •36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
- •38. Застереження до договорів.
- •40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.
- •44. Генеральна Асамблея оон.
- •42. Членство у міжнародних організаціях.
- •43. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, цілі і принципи.
- •39. Правовий статус і повноваження депозитарія.
- •41. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •48. Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин.
- •45. Рада безпеки оон.
- •46. Міжнародний суд оон.
- •47. Спеціалізовані установи оон.
- •49. Дипломатичні представництва: порядок призначення, склад та функції.
- •55. Поняття і правовий статус населення.
- •50. Обов'язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв.
- •54. Класифікація прав людини.
- •51. Консульські установи та їх функції.
- •58. Види режиму іноземців.
- •52. Консульські привілеї та імунітети.
- •57. Правовий статус іноземців.
- •56. Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства.
- •53. Поняття прав людини, джерела та міжнародні стандарти в області прав людини.
- •62. Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки.
- •60. Право притулку і порядок надання притулку.
- •65. Державна територія: поняття, складові і їх статус.
- •66. Порядок зміни статусу державної території.
- •61. Правовий статус біженців.
- •63. Механізм захисту прав і свобод людини
- •68. Міжнародні ріки, канали та протоки.
- •64. Поняття, види і статус території.
- •69. Поняття, предмет, принципи джерела міжнародного морського права.
- •70. Внутрішні морські води та їх правовий режим.
- •67.Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів.
- •71. Територіальне море та його правовий режим.
- •75. Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •72. Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру.
- •74. Поняття та джерела права повітряного простору
- •76. Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •77. Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях.
- •78. Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі.
- •80. Правовий режим космічних об'єктів та космічний екіпажів.
- •81. Поняття та принципи міжнародного економічного права.
- •79. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •82. Джерела міжнародного економічного права.
- •84. Система і правові інститути міжнародного економічного права.
- •83. Міжнародні економічні організації.
- •85. Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86. Види злочинів міжнародного характеру.
- •87. Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю.
- •88. Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89. Переговори і консультації при розв'язанні міжнародних спорів.
- •90. Добрі послуги и Посередництво при вірішенні міжнародніх спорів.
37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
Міжнародні договори, що набрали чинності, підлягають реєстрації та опублікуванню. Для цього їх відсилають у Секретаріат ООН "для зберігання в справах і занесення в перелік" (ст. 80 Конвенції 1969 р.). Хоча реєстрація й опублікування не належать до процесу укладання міжнародного договору, вони мають вельми важливе значення. Відповідно до ст. 102 Статуту ООН "будь-який договір і будь-яка міжнародна угода, укладена будь-яким членом Організації, після набрання чинності даним Статутом, мають бути при першій можливості зареєстровані в Секретаріаті, й він має їх опублікувати". Однак нереєстрація якого-небудь договору в Секретаріаті ООН не означає його юридичної незначності. У такому випадку жодна зі сторін договору не має права посилатися на незареєстрованний договір у жодному з органів ООН. Наприклад, при виникненні суперечки між учасниками незареєстрованного договору відносно його тлумачення й застосування він не може бути переданий на розгляд Міжнародного Суду ООН.
У кожній державі також є внутрішня процедура опублікування міжнародних договорів (промульгація). Так, ст. 20 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачає, що ратифіковані й міжнародні договори, що вступили в силу, України публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України», «Зборах діючих міжнародних договорів України». Договори України, які не вимагають ратифікації, і міжурядові угоди публікуються в «Зібранні постанов Уряду України». Порядок опублікування міжвідомчих договорів України визначається Урядом України.
36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
Тлумачення — це встановлення дійсного змісту міжнародного договору. Тобто того змісту, який точно відображає волю сторін договору, що існувала під час його укладання. Тлумачення здійснюється для правильного застосування положень міжнародного договору і має відбуватися згідно з основними принципами сучасного міжнародного права.
По-перше, міжнародний договір повинен тлумачитись сумлінно. Цей принцип передбачає чесність і добру волю сторін, спрямовану на встановлення дійсного змісту договору. По-друге, термінам договору сторони повинні надавати загальне значення відповідно до об’єкта та цілей договору. Термін набуває спеціального значення лише в тому випадку, якщо встановлено, що учасники договору мали такий намір. По-третє, при тлумаченні договору сторони мають можливість використовувати додаткові засоби: підготовчі матеріали, що передували укладанню договору, а також посилатися на обставини укладання договору. Тлумачення здійснює той орган, який застосовує договір. Якщо тлумачення здійснює орган однієї з держав — сторін договору, це тлумачення має юридичну силу лише для цієї держави (внутрішньодержавне тлумачення). Розрізняють парламентське, урядове та судове тлумачення такого виду. Якщо тлумачення здійснюється за згодою сторін договору, таке тлумачення зветься автентичним. Цей вид тлумачення має найбільший ефект і найвищу юридичну силу. Воно може містити зміни до договору та здійснюватись у будь-якій формі: спеціального договору, домовленості, обміну нотами (листами), протоколу тощо. Тлумачення може здійснюватись різними міжнародними органами, про що між сторонами договору має існувати домовленість. До органів, що здійснюють міжнародне тлумачення, відносять Міжнародний Суд ООН, міжнародні арбітражі, різні міждержавні (міжурядові) комітети та комісії тощо.
Тлумачення, що здійснюється окремими особами, які офіційно не представляють відповідну державу, є неофіційним. До цього ж виду відноситься і доктринальне тлумачення, що надається з боку науковців — і перш за все юристів-міжнародників.
Словесне або граматичне тлумачення — це з’ясування значення слів, словосполучень, речень договору за допомогою правил граматики певної мови. При логічному тлумаченні з’ясовується значення терміна, речення, статті в контексті всього договору. Історичне тлумачення — це встановлення змісту договору шляхом вивчення відносин сторін, які існували під час укладання договору. Вважається, що воно дозволяє точніше з’ясувати дійсні наміри сторін, що були висловлені в тексті договору.