
- •1. Поняття і предмет міжнародного права.
- •2. Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення.
- •3. Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія.
- •4. Поняття і види джерел міжнародного права.
- •5. Співвідношення національного і міжнародного права та імплементація норм міжнародного права.
- •6. Систематизація міжнародного права.
- •7. Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права.
- •9. Допоміжні джерела міжнародного права.
- •13. Правосуб'єктність націй і народів.
- •10. Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права.
- •11. Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права.
- •14. Поняття і особливості принципів міжнародного права.
- •16 Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення.
- •17. Загальні принципи міжнародного права.
- •18. Принципи суверенної рівності держав.
- •19. Принцип незастосування сили і погрози силою.
- •21. Поняття і форми реалізації норм міжнародного права.
- •20. Принципи непорушності та недоторканості кордонів.
- •22. Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •23. Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права.
- •24. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •28. Реалізація міжнародно-правової відповідальності.
- •26. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •25. Види міжнародних правопорушень.
- •27. Види і форми міжнародно-правової відповідальності
- •29. Право міжнародних договорів і основні джерела.
- •30. Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів.
- •31. Поняття і види міжнародних договорів.
- •34. Дійсність і дія міжнародного договору.
- •33. Стадії укладання міжнародних договорів.
- •32. Форма і структура договору.
- •35. Припинення і призупинення дії міжнародного договору.
- •37. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.
- •36. Поняття і способи тлумачення міжнародного договору.
- •38. Застереження до договорів.
- •40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.
- •44. Генеральна Асамблея оон.
- •42. Членство у міжнародних організаціях.
- •43. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, цілі і принципи.
- •39. Правовий статус і повноваження депозитарія.
- •41. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •48. Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин.
- •45. Рада безпеки оон.
- •46. Міжнародний суд оон.
- •47. Спеціалізовані установи оон.
- •49. Дипломатичні представництва: порядок призначення, склад та функції.
- •55. Поняття і правовий статус населення.
- •50. Обов'язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв.
- •54. Класифікація прав людини.
- •51. Консульські установи та їх функції.
- •58. Види режиму іноземців.
- •52. Консульські привілеї та імунітети.
- •57. Правовий статус іноземців.
- •56. Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства.
- •53. Поняття прав людини, джерела та міжнародні стандарти в області прав людини.
- •62. Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки.
- •60. Право притулку і порядок надання притулку.
- •65. Державна територія: поняття, складові і їх статус.
- •66. Порядок зміни статусу державної території.
- •61. Правовий статус біженців.
- •63. Механізм захисту прав і свобод людини
- •68. Міжнародні ріки, канали та протоки.
- •64. Поняття, види і статус території.
- •69. Поняття, предмет, принципи джерела міжнародного морського права.
- •70. Внутрішні морські води та їх правовий режим.
- •67.Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів.
- •71. Територіальне море та його правовий режим.
- •75. Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •72. Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру.
- •74. Поняття та джерела права повітряного простору
- •76. Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •77. Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях.
- •78. Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі.
- •80. Правовий режим космічних об'єктів та космічний екіпажів.
- •81. Поняття та принципи міжнародного економічного права.
- •79. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •82. Джерела міжнародного економічного права.
- •84. Система і правові інститути міжнародного економічного права.
- •83. Міжнародні економічні організації.
- •85. Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86. Види злочинів міжнародного характеру.
- •87. Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю.
- •88. Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89. Переговори і консультації при розв'язанні міжнародних спорів.
- •90. Добрі послуги и Посередництво при вірішенні міжнародніх спорів.
31. Поняття і види міжнародних договорів.
Міжнародний договір - це угода між двома й більше державами або іншими суб'єктами міжнародного права, що встановлює, змінює або припиняє їхні взаємні права й обов'язки.
Міжнародний договір - основне й головне джерело міжнародного права ( це відбито в Уставі ООН і в Статуті Міжнародного Суду ООН).
Ратифіковані міжнародні договори України - складова частина національного законодавства України (ст. 9 Конституції України).
Міжнародний договір - родове поняття ,що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування: договір, угода, конвенція, пакт, декларація, протокол і т.п., але мають однакову юридичну чинність.
Основні види міжнародних договорів:
1.За формою: -письмові (як правило);-усні (т.зв. джентльменські угоди);
2.По кількості учасників:
- односторонні-двосторонні;-багатобічні (регіональні й універсальні);
3.По характері можливості брати участь у договорі:
-відкриті ( потенційно можуть брати участь всі держави);
-закриті (за певними критеріями обмежується можливість участі );
4.По юридичній чинності:-правомірні;-неправомірні (недійсні).
5.За сферою і силою дії:
1) універсальні договори—у них беруть участь практично всі держави-члени світового співтовариства; 2) регіональні договори — у них беруть участь держави певного географічного регіону, на який поширюється дія цього договору ;
3) субрегіональні договори — у них беруть участь держави всередині певного географічного регіону .
6.У залежності від суб'єкта, що укладає договір:
—міждержавні договори(укладаються від імені держави); —міжурядові договори(укладаються від імені уряду); — міжвідомчі договори (від імені органів виконавчої влади держави — його міністерств і відомств).
7.У залежності від об'єкта міжнародно-правового регулювання:
—договори політичні;
—угоди з правових питань;
—угоди з прикордонних питань;
—угоди з економічних питань;
—угоди з питань транспорту і зв'язку;
—угоди з питань охорони здоров'я;
— угоди з питань війни.
34. Дійсність і дія міжнародного договору.
Дійсним вважається міжнародний договір, якщо він у цілому або в будь-якій частині не суперечить основним принципам або імперативним нормам міжнародного права.
Одним з найважливіших умов дійсності договору є дотримання встановлених правил при його заключенні. Укладати договір повинні належні суб'єкти, а переговори вести належним чином уповноважені представники, які повинні: не застосовувати силу і дотримуватися повної добровільність; не допускати обману в ході переговорів і не вчиняти дій, що викликають помилки в тексті договору; дотримуватися конституційну процедуру укладання договорів; не допускати підкупу представника держави або міжнародної організації. Дійсність договору або згоди держави на обов'язковість для неї договору може оскаржуватися тільки на основі загальновизнаних норм міжнародного права.
Конвенція 1969 р. запровадила, що положення нового укладеного договору не мають зворотної сили. Але це не перешкоджає учасникам за взаємною згодою розповсюджувати дію договору на ті дії чи факти, які мали місце до набрання договором чинності.
Якщо з того самого питання послідовно укладено декілька договорів (два чи більше), то для визначення договору, котрим слід керуватися, виходять з таких положень:
а) якщо в договорі указано, що він обумовлений попереднім або наступним договором, то слід керуватися (віддавати перевагу) попередньому або наступним договорам;
б) якщо всі учасники попереднього договору є учасниками наступного і дія попереднього не припинена або не зупинена, то застосовуються положення попереднього, але лише тією мірою, якою він не суперечить новому договору.
Територіальна дія договору — це сфера його територіального застосування. Звичайно виходять з того, що договір розповсюджує свою дію на всю територію держави-учасниці. Разом з тим міжнародному праву відомі договори, які стосуються території, що не є державною територією учасників.
За часом дії розрізняють договори термінові, невизначено термінові, безтермінові й особливі.
Терміновими є договори, в яких визначений термін їхньої дії: десять років, п'ять, три тощо.
Невизначено-терміновими йменуються договори, які хоча й мають встановлений у самому договорі термін дії, але передбачають його автоматичне продовження у разі, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити.
Безтерміновими називаються договори, в яких або не вказаний термін їхньої дії, як, наприклад, у договорах про мир (мирних договорах), або їхній безтерміновий характер прямо обумовлений договором.
До закінчення терміну дії договір може бути продовжений (пролонгація).