13.3. Інформаційна база
З позицій підприємства уся сукупність його інформації є одиницею вищого рангу. Такою ж одиницею вищого рангу служить сукупність інформації будь-якого об'єкту управління. Подібна одиниця отримала назву інфрмаційної бази (ІБ) відповідного об'єкту, поняття якої трактується досить широко, Окрім об'єктів управління ними можуть бути будь-які інші, наприклад бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності як функціональні управлінські роботи.
ІБ складає основу інформаційної системи будь-якого об'єкту, раніше усього об'єкту управління, тому вона являетеаь частиною нформационной системи (ІС). Остання, окрім інформаційної бази, включає_ще і її організацію в реальних умовах, її певне функціонування. ІС передбачає склад джерел формування ІБ, її взаємодія з іншими ІИБ, цільове призначення.
Необхідно також розрізняти вживання поняття інформаційної бази й бази даних. Інформаційна база властива будь-якому об' єкту незалежно від рівня управлінської техніки. Поняття ж бази даних (БД) пов' язується тільки з організацією даних на принципах АБД і застосуванні ЕОМ. Інформаційна база в прибудовах ЕОМ може бути, побудована як єдина база даних АБД або як сукупність декількох таких баз. Останнє поширеніше на практиці.
Поняття інформаційної бази співвідноситься з деяким реальним об' єктом. Всамому широкому аспекті такий об' єкт, коли мова ведеться про його ІБ, дістав назву предметної області.
Структурно ІБ складається з масивів, повідомлень, показників та реквізитів.
13.4. Бд, субд, абд
При традицiйних системах механiзованої i частково автоматизованої обробки iнформацiї вхiдну iнформацiю вводять в ЕОМ в момент її обробки. Це призводить до нерацiонального завантаження пристрою iнформацiєю i не дозволяє ефективно використовувати процесор. Разом з тим в складi цiєї iнформацiї є велика кiлькiсть постiйних, багаторазового використання даних, якi доцiльно було б зберiгати на магнiтних накопичувачах. Виникла проблема створення баз даних - нової, бiльш ефективної органiзацiї роботи з масивами даних. Доцiльнiсть цього полягає в тому, що постiйний показник, реквiзит вiдображається на машинному носiї одноразово, а використовується автоматично багаторазово при рiзних розрахунках.
Таким чином, пiд базою даних розумiють сукупнiсть оперативних, пiдсумкових, довiдкових i iнших даних, яка постiйно зберiгається в ЕОМ.
Базу даних дiлять на масиви. Користувач повiдомляє ЕОМ, якi масиви даних база даних повинна мати, яка повинна бути структура кожного масиву. При цiй iнформацiї ЕОМ сама програмно органiзовує двi областi: одну - довiдкову, а iншу - область самих масивiв, що зберігаються.
Iнформацiєю, що зберiгається в базах даних, користуються в процесi машинного вирiшення задач.
Для оперування iнформацiєю з баз даних користувач повинен бути забезпечений певним iнструментарiєм. Роль такого iнстументарiя покладено на систему управлiння базами даних (СУБД).
Її функцiями є:
зв'язок областi вводу з базами даних;
органiзацiя масивiв в пам'ятi ЕОМ i на магнiтних накопичувачах;
корегування масивiв в базах даних;
взаємозв'язок баз даних;
корегування баз даних пiсля виявлення i усунення помилок в програмному забезпеченнi;
синхронно-послiдовна обробка запитiв, якi одночасно надiйшли вiд рiзних користувачiв в процесi вирiшення декiлькох задач;
логiчний захист даних;
захист секретностi даних.
СУБД - це комплекс програмних і мовних засобів загального і спеціалізованого призначення. Цими засобами забезпечується організація баз даних, їх функціонування, в тому числі - обслуговування користувачів.
Програмні засоби включають програмні модулі загального (системного) і прикладного призначення, програму-диспетчер, сервісні програми. Системні програмні модулі призначені для керування інформаційними процедурами – введення-виведення, пошуку. Прикладні прграмні модулі є частиною прикладних програм користувачів, що забезпечують доступ до баз даних і включення даних в процеси вирішення задач. Програма-диспетчер слугує меті керування програмними модулями. Сервісні програми виконують технічні службові функції, забезпечуючи заданий стан АБД.
Мовні засоби призначені для опису даних, їх однозначного визначення, для здійснення операцій (маніпулювання) з даними і доступу до них. Для подання і характеристик даних слугує мова визначення даних, а для реалізації функцій оперування даними і доступу до них - мова маніпулювання даними. Крім того, часто виділяється ще мова команд для керування операціями маніпулювання даними. Функції цих мов можуть бути поєднані в одній мові.
Всі СУБД по способу встановлення зв'язку між даними поділяють на реляційну, ієрархічну та мережеву.
Реляційні подають дані у вигляді таблиці. Їх достоїнством є порівняно прості інструментальні засоби її підтримки, недоліком - жорсткість структури даних (неможливість, наприклад, задання стрічок таблиці довільної довжини) і залежність швидкості її роботи від розміру баз даних. Для багатьох операцій, визначених в такій СУБД може бути необхидним перегляд всєї бази.
Ієрархічні і мережеві СУБД передбачають наявність зв'язків між даними, що мають будь-яку спільну ознаку. В ієрархічних СУБД такі зв'язки можуть бути зображені у вигляді дерева-графа, де можливі лише односторонні зв'язки від старших вершин до молодших.
Це полегшує доступ до необхідної інформації, але лише якщо всі можливі запити відображені у структурі дерева. Ніякі інші запити задоволені бути не можуть.
Вказаний недолік знятий в мережевих СУБД, де теоретично можливі зв'язки “всіх з усіма”. Оскільки на практиці це, звичайно, неможливо, приходиться використовувати деякі обмеження. Використання ієрархічних і мережевих СУБД прискорює доступ до інформації в базі даних. Але оскільки кожний елемент даних повинен містити посилання на деякі інші елементи, необхідні значні ресурси як дискової, так і основної пам'яті ЕОМ. Недолік цей (недостача основної пам'яті), звичайно, понижує швидкість обробки даних.
Крім того, для таких СУБД характерна складність їх реалізації. Тому, в основному, використовуються реляційні СУБД. До числа СУБД реляційного типу, призначених для ПК, відносяться сімейства dBASE, Clipper, Paradox. В цих СУБД записи і поля мають як правило фіксовану довжину.
Сукупнiсть БД i СУБД утворюють (автоматизований) банк даних - АБД. Тобто, на обчислювальному центрі може бути декiлька БД i тiльки один АБД. АБД в порiвняннi з БД є бiльш високою формою органiзацiї масивiв. Характерною рисою АБД є незалежна органiзацiя записiв в масиви вiд програм вирiшення задач. Корегування масивiв, записiв, їх поповнення i поновлення здiйснюється окремо вiд рoзв'язку задач машиною. Тобто, органiзацiя АБД має самостiйне значення.
Iснують слiдуючi режими обробки масивiв АБД:
пакетний;
дiалоговий;
паралельне спiлкування декiлькох абонентiв до АБД.
АБД в умовах функцiонування систем обробки економічної інформації повинен включати ряд ознак:
Централiзацiя масивiв iнформацiї;
Модульна органiзацiя масивiв;
Агрегування масивiв;
Адаптацiя системи органiзацiї банку даних до умов вирiшення задачi;
Дiалоговий режим роботи користувача з банком даних;
Прямий доступ до записiв;
Iнформацiйний вихiд на автоматизованi робочi мiсця.
АБД
