10.5. Комп’ютерна злочинність
Спробуємо коротко окреслити явище, яке як соціологічна категорія отримала назву "комп'ютерна злочинність". Комп'ютерні злочини умовно можна підрозділити на дві великі категорії - злочини, пов'язані з втручанням у роботу комп'ютерів, і, злочини, що використовують комп'ютери як необхідні технічні засоби.
Перерахуємо основні види злочинів, пов'язаних з втручанням в роботу комп'ютерів.
1. Несанкціонований доступ до інформації, що зберігається в комп'ютері. Несанкціонований доступ здійснюється, як правило, з використанням чужого імені, зміною фізичних адрес технічних пристроїв, використанням інформації залишилася після вирішення завдань, модифікацією програмного та інформаційного забезпечення, розкраданням носія інформації, встановленням апаратури запису, що підключається до каналів передачі даних.
Несанкціонований доступ до файлів законного користувача здійснюється знаходженням слабких місць в захисті системи. Одного разу виявивши їх, порушник може поспішаючи дослідити міститься в системі інформацію, копіювати її, повертатися до неї багато разів, як покупець розглядає товари на вітрині.
Програмісти іноді допускають помилки в програмах, які не вдається виявити в процесі налагодження. Автори великих складних програм можуть не помітити деяких слабкостей логіки. Уразливі місця іноді виявляються і в електронних ланцюгах. Всі ці недбалості, помилки призводять до появи "проломів".
Зазвичай вони все-таки виявляються при перевірці, редагуванні, налагодженні програми, але абсолютно позбавиться від них неможливо.
Буває, що хтось проникає в комп'ютерну систему, видаючи себе за законного користувача. Системи, які не мають засобів автентичної ідентифікації (наприклад за фізіологічними характеристиками: за відбитками пальців, по малюнку сітківки ока, голосу і т. п.), опиняються без захисту проти цього прийому. Самий найпростіший шлях його здійснення:
- Отримати коди і інші ідентифікаційні шифри законних користувачів.
Це може робитися:
- Придбанням (зазвичай підкупом персоналу) списку користувачів із усією необхідною інформацією;
- Виявленням такого документа в організаціях, де не налагоджено
достатній контроль за їх зберіганням;
- Підслуховуванням через телефонні лінії.
У будь-якому комп'ютерному центрі є особлива програма, що застосовується як системний інструмент у разі виникнення збоїв або інших відхилень у роботі ЕОМ, своєрідний аналог пристосувань, які розміщені в транспорті під написом "розбити скло у випадку аварії". Така програма - потужний і небезпечний інструмент у руках зловмисника.
Несанкціонований доступ може здійснюватися в результаті системної поломки. Наприклад, якщо деякі файли користувача залишаються відкритими, можна отримати доступ до неприналежних частин банку даних.
2. Введення в програмне забезпечення "логічних бомб", які спрацьовують при виконанні певних умов і лише частково або повністю виводять з ладу комп'ютерну систему.
"Тимчасова бомба" - різновид "логічної бомби", яка спрацьовує по досягненні певного моменту часу.
Спосіб "троянський кінь" полягає в таємному введенні в чужу програму таких команд, дозволяють здійснювати нові, не планіривавшіеся власником програми функції, але одночасно зберігати і колишню працездатність.
3. Розробка та розповсюдження комп'ютерних вірусів.
"Троянські коні" типу "зітри всі дані цієї програми, перейти у наступну і зроби те ж саме" мають властивості переходити через комунікаційні мережі з однієї системи в іншу, поширюючись як вірусне захворювання.
Виявляється вірус не відразу: перший час комп'ютер "виношує інфекцію", оскільки для маскування вірус нерідко використовується в комбінації з "логічною бомбою" або "тимчасової бомбою". Вірус спостерігає за всієї оброблюваної інформацією і може переміщатися, використовуючи пересилання цієї інформації. Все відбувається, як якщо б він заразив біле кров'яне тільце і подорожував з ним по організму людини.
4. Злочинна недбалість у розробці, виготовленні та експлуатації програмно-обчислювальних комплексів, що призвела до тяжких наслідків.
Проблема необережності у сфері комп'ютерної техніки на кшталт необережною вини при використанні будь-якого іншого виду техніки, транспорту і т.п.
Особливістю комп'ютерної необережності і те, що безпомилкових програм у принципі не буває. Якщо проект практично у галузі техніки можна виконати з величезним запасом надійності, то в області програмування така надійність дуже умовна. а в ряді випадків майже не досяжна.
5. Підробка комп'ютерної інформації.
Мабуть, цей вид комп'ютерної злочинності є одним з найбільш свіжих. Він є різновидом несанкціонованого доступу з тією різницею, що користуватися ним може, як правило, не сторонній користувач, а сам розробник, причому має високу кваліфікацію.
Ідея злочину полягає в підробці вихідний інформації комп'ютерів з метою імітації працездатності великих систем, складовою частиною яких є комп'ютер. При достотачно спритно виконаної підробці найчастіше вдається здати замовнику свідомо несправну продукцію.
6. Розкрадання комп'ютерної інформації.
Якщо "звичайні" розкрадання підпадають під дію існуючого кримінального закону, то проблема розкрадання інформації значно складніша. Власність на інформацію, як і колись, не закріплена в законодавчому порядку.
Розглянемо тепер другу категорію злочинів, в яких комп'ютер є "засобом" досягнення мети. Тут можна виділити розробку складних математичних моделей, вхідними даними у яких є можливі умови проведення злочину, а вихідними даними - рекомендації щодо вибору оптимального варіанту дій злочинця.
Інший вид злочинів з використанням комп'ютерів отримав назву "повітряний змій".
У найпростішому випадку потрібно відкрити в двох банках по невеликому рахунку. Далі гроші переводяться з одного банку в інший і назад з поступово підвищуються сумами. Хитрість полягає в тому, щоб до того, як у банку виявиться, що доручення про переведення не забезпечено необхідною сумою, приходило б повідомлення про переведення в цей банк, так щоб загальна сума покривала вимогу про перший переказ. Цей цикл повторюється велике число разів ("повітряний змій" піднімається все вище і вище) до тих пір, поки на рахунку не виявляється пристойна сума (фактично вона постійно "перескакує" з одного рахунку на інший, збільшуючи свої розміри). Тоді гроші швидко знімаються, а власник рахунку зникає. Цей спосіб вимагає дуже точного розрахунку, але для двох банків його можна зробити і без комп'ютера.
Можна уявити собі створення спеціалізованого комп'ютера-шпигуна, який будучи підключений до мережі, що досліджується, генерує різноманітні запити, фіксує й аналізує отримані відповіді. Поставити перешкоду перед таким хакером практично неможливо. Не важко припустити, що організована злочинність давно прийняла на озброєння обчислювальну техніку.
Попередження комп'ютерних злочинів.
При розробці комп'ютерних систем, вихід з ладу або помилки в роботі яких можуть призвести до тяжких наслідків, питання комп'ютерної безпеки стають першочерговими. Відомо багато заходів, спрямованих на попередження злочину. Виділимо з них технічні, організаційні та правові.
До технічних заходів можна віднести захист від несанкціонованого доступу до системи, резервування особливо важливих комп'ютерних підсистем, організацію обчислювальних мереж з можливістю перерозподілу ресурсів у разі порушення працездатності окремих ланок, установку устаткування виявлення і гасіння пожежі, устаткування виявлення води, прийняття конструкційних заходів захисту від розкрадань, саботажу, диверсій, вибухів, установку резервних систем електроживлення, оснащення приміщень замками, установку сигналізації і багато чого іншого.
До організаційних заходів віднесемо охорону обчислювального центру, ретельний підбір персоналу, виключення випадків ведення особливо важливих робіт лише однією людиною, наявність плану відновлення працездатності центру після виходу його з ладу, організацію обслуговування обчислювального центру сторонньою організацією або особами, незацікавленими в приховуванні фактів порушення роботи центру, універсальність засобів захисту від усіх користувачів (включаючи вище керівництво), покладання відповідальності на осіб, які повинні забезпечити безпеку центру, вибір місця розташування центру і т.п.
До правових заходів слід віднести розробку норм, що встановлюють відповідальність за комп'ютерні злочини, захист авторських прав програмістів, вдосконалення кримінального і цивільного законодавства, а також судочинства. До правових заходів належать також питання громадського контролю за розробниками комп'ютерних систем і прийняття міжнародних договорів про їх обмеження, якщо вони впливають або можуть вплинути на військові, економічні та соціальні аспекти життя країн, що укладають угоду
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Сутність безпеки інформаціних систем.
Види захисту інформаційних систем. Фізичний захист.
Проведення аудиту інформаціних систем.
Види копп’ютерної злочинності.
Сутність комп’ютерної злочинності.
Питання етики та використання інформаційних систем.