39

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ІНСТИТУТ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра професійної педагогіки

та методики трудового навчання

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з методики вивчення курсу «Технології» в старшій школі

на тему: МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З БІСЕРОПЛЕТІННЯ В 10 КЛАСІ

Студента 52групи

ІФМТО

Семенюк О.С.

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Керівник:

к.п.н., доцент Даннік Л.А.

(вчене звання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові)

Бердянськ – 2012

Кафедра професійної педагогіки та методики трудового навчання

ЗАВДАННЯ

до курсової роботи з методики вивчення курсу «Технології» в старшій школі

студенту 52 групи

СЕМЕНЮК ОЛЬЗІ СЕРГЇВНІ

тема роботи: МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З БІСЕРОПЛЕТІННЯ В 10 КЛАСІ

термін здачі курсової роботи:

Курсова робота повинна містити:

1. Обґрунтування актуальності теми.

2. Теоретичну (педагогічну) основу проблеми.

3. Розробку системи методичних заходів розв’язання педагогічної задачі.

4. Педагогічні спостереження ефективності системи запропонованих заходів.

5. Висновки.

6. Список використаних джерел.

До курсової роботи додаються:

Приклади дидактичного забезпечення заходів:

• план-конспект уроку або виховного заходу та ін.;

• картка технологічного процесу виготовлення виробу;

• робочі креслення виробу;

• виготовлений студентом виріб;

Завдання видане:

Керівник роботи: Даннік Л.А.________

Студент Cеменюк О.С. підпис________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ

1.1. Сутність та критерії креативного мислення ……………….………………………6

1.2. Дослідження розвитку креативного мислення………………....……….….………8

РОЗДІЛ 2. БІСЕРОПЛЕТІННЯ ЯК ВИД ДЕКРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

2.1. Історія виникнення бісероплетіння……………….………………...……………...12

2.2. Пристрої та матеріали для роботи з бісером, техніки бісероплетіння…………..13

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З БІСЕРОПЛЕТІННЯ В 10 КЛАСІ

3.1. Методика розвитку креативного мислення на заняттях з бісероплетіння………17

3.2. Методична розробка до проведення уроку з бісероплетіння у 10 класі……...…20

3.3. Експериментальна перевірка методики розвитку креативного мислення ……...32

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….……36

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………....37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….………...38

ВСТУП

Актуальність дослідження визначається сучасними концепціями перебудови освіти в Україні в напрямку забезпечення всебічного розвитку особистості. Не остання роль у цьому процесі належить трудовому навчанні, де цілеспрямовано виявляються та розвиваються здібності дитини, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності. Важливого значення у зв’язку з цим набуває переорієнтація навчання з чисто прагматичної на духовно-творчу мету і стосується це насамперед предмету технологія. Означеними позиціями обумовлюється необхідність цілеспрямованої, систематичної роботи з розвитку креативного мислення, яке є показником гармонійного поєднання інтелекту з високорозвиненими творчими вміннями.

Проблеми креативності і творчості в широкому значенні не є новими. Означена проблема багатоаспектна і досліджується суміжними науками. У психології це обґрунтування понять креативність, творчість, творча діяльність, творча активність, творчий потенціал (Д.Б.Богоявленська, Л.С.Виготський, І.П.Волков, Я.О.Пономарьов, та ін.); видів творчості і їх структури; критеріїв креативності (В.П.Зінченко, І.П. Калошина, О.К.Тихомиров та ін.); принципів заохочення креативності (П.Торренс); етапів творчого процесу; механізмів творчості. Філософські витоки креативності досліджували такі вчені як М.О.Бердяєв, Г.Гегель, І.Кант П. Лезін, В.Г.Соловйов. Значний вклад у розуміння філософських засад креативності внесли представники української філософської школи (Г.С.Сковорода, І.Я.Франко та ін.).

Означені дослідження, шкільна практика засвідчили, що безпосередньо формуванню навичок креативного мислення у школярів приділяється достатньо уваги. Звичайно, розвиток його доцільно здійснювати в шкільному віці, коли творчі здібності людини розвиваються особливо інтенсивно, проте, чітких вікових обмежень для виявлення та розвитку креативності немає.

Саме тому нами і було обрано тему дослідження: «Методика розвитку креативного мислення на заняттях з бісероплетіння в 10 класі».

Об’єкт дослідження − навчально-виховний процес трудового навчання учнів 10 класу.

Предмет дослідження – методика розвитку креативного мислення в учнів 10 класу на заняттях з бісероплетіння.

Мета дослідження − дослідити динаміку розвитку креативного мислення в учнів 10 класу на заняттях з бісероплетіння.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми формування креативного мислення в учнів 10 класу;

2. Розглянути форми та методи розвитку креативного мислення при бісероплетінні;

3. Теоретично обґрунтувати і розробити методику розвитку креативного мислення в учнів 8 класу на уроках трудового навчання в процесі плетіння бісером;

4. Дослідити вплив комплексу розроблених навчальних засобів на розвиток креативного мислення в учнів 10 класу в процесі бісероплетіння.

У процесі дослідження було використано методи:

• теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація у процесі вивчення наукової та навчально-методичної літератури) для визначення основних понять і стану розробленості досліджуваної проблеми;

• емпіричні: спостереження, для визначення причин неефективності використання існуючих методів педагогічної діагностики, для виявлення результативності застосування тестування в оцінюванні навчальних досягнень учнів.

Розділ 1. Сутність та розвиток креативного мислення

1.1. Сутність та критерії креативного мислення

Креативність (від англ. create - створювати, англ. creative — творчий) — творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення інноваційних ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і входять в структуру обдарованості як незалежний фактор, а також можливість вирішувати проблеми, що виникають в статичних системах. За словами А. Маслоу – це творчий напрямок, який властивий всім, але котрий втрачається більшістю під впливом середовища [8, 4].

На побутовому рівні креативність проявляється як кмітливість – здатність досягати мети, знаходити вихід з, здавалося б, безнадійної ситуації, використовуючи обставини, предмети незвичним чином. Більш розгорнуто - нетривіальне та дотепне рішення проблем.

Критерії креативності [26]:

• вільне володіння - це кількість ідей, виникаючих в одиницю часу;

• оригінальність - можливість виробляти незвичайні ідеї, відмінних від загальноприйнятих;

• гнучкість.

• сприйнятливість − чутливість до своєрідних деталей, суперечностей і невизначеностей, здатність швидко переходити від однієї ідеї до іншої;

• метаморфічність – готовність працювати в абсолютно незвичайному контексті, схильність до символічного, асоціативного мислення, здатність бачити в простому складне, а в складному – просте;

• задоволеність – результат виявлення креативності. З негативним результатом втрачається сенс і подальший розвиток почуттів.

Визначення обдарованості дитини − складне завдання, у вирішенні якого потрібно використовувати як результати психологічного обстеження, так і інформацію про шкільну та позашкільну діяльність дитини, отримані через опитування батьків, вчителів та ровесників. Тільки такий комплексний підхід до діагностики визнається всіма науковими концепціями.

У більшості наукових концепцій обдарованість і передумови для її розвитку пов'язують із творчими здібностями дитини, що визначаються як креативність. Креативність може проявити себе в мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності. Вона може характеризувати особистість в цілому і її індивідуальні здібності [5, 16].

Творчі можливості людини прямо та безпосередньо не пов'язані з її схильністю до навчання, вони не завжди відображаються в тестах для визначення рівня інтелектуальності. Навпаки, творчість може стимулюватися не стільки багатоманітністю набутих знань, скільки сприйнятливістю до нових ідей, порушуючи стереотипи. Творчі рішення часто приходять в моменти релаксації, розсіяної, а не зосередженої уваги. Прикладом такого натхнення є відкриття Д.І. Мендєлєєва періодичної системи елементів у сні, після 15 років відданої і напруженої роботи [17, 19].

Серед засновників теорій і тестів креативності для дітей найбільш відомим є американський психолог Поль Торренс, який присвятив все своє життя цій проблемі. Дослідження креативності були розпочаті ним у 1958 році, але набагато раніше були підготовлені його практичні роботи як педагога та психолога з обдарованими дітьми і дорослими [3].

Тести П. Торренса були розроблені у зв’язку із завданнями освіти як частина довгої дослідницької програми спрямовані на створення таких методик роботи з учнями, які б стимулювали їх творчість. Створюючи тести, автор прагнув отримати моделі творчих процесів, які відображають їх природну складність. Але головною метою досліджень П. Торренса і його співробітників був доказ надійності тестів творчого мислення [3, 7].

Проте, високі показники тестів креативності у дітей не гарантують їх творчі досягнення, а просто свідчать про високу ймовірність їх виявлення. Іншими словами, за відсутності творчої мотивації, високий рівень творчих здібностей не може гарантувати творчих досягнень ні в мистецтві, ні в науці, ні в інших видах діяльності, навіть з повним освоєнням новітніх технологій. І навпаки, мотивація і необхідні знання та навички за відсутності творчих можливостей не можуть призвести до творчого результату, забезпечуючи лише майстерність [7].

Як і П. Торренс, більшість психологів включають низку обов'язкових ознак обдарованості дитини вище середнього віку, тому що тільки такий рівень забезпечує основу для творчої продуктивності. При цьому, найбільш сприятливим для прогнозування розвитку обдарованості та творчих досягнень є поєднання рівня розвитку інтелекту вище середнього з високим рівнем творчого мислення, ніж дуже високий рівень розвитку тільки одного з цих аспектів [3, 4].

Тести згруповані в вербальні (словесні), образотворчі (фігурні, мальовничі), звукові і рухові блоки, відображаючи різні прояви креативності в показниках продуктивності (швидкості), гнучкості, оригінальності та розробці ідей і передбачають використання у практиці обстеження таких блоків в цілому. Вибіркове використання одного або декількох тестів з цих тестів суттєво знижує ефективність і значення діагностики. Для кожної форми розроблені детальні інструкції по проведенню тестування і кількісного опрацювання даних [7].