1. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості

Методологію обліку та порядок розкриття інформації по дебіторську заборгованість визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій, заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів та інших активів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо :

• існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;

• може бути достовірно визначена її сума.

Класифікація дебіторської заборгованості:

1. за строками погашення:

- довгострокова (сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу);

- поточна (це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу);

2) за строками платежу:

• строкова або дійсна (строк оплати якої не настав );

• сумнівна (заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником);

• безнадійна (заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності);

3) за способом групування в балансі:

• дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

• векселі отримані;

• дебіторську заборгованість за розрахунками;

• іншу поточну дебіторську заборгованість.

2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками (рахунок 36)

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншими учасниками договору.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.

Дебіторська заборгованість, пов’язана з реалізацією товарів, робіт, послуг оцінюється:

а) в момент визнання – за первісною вартістю:

Первісна Сума Торгівельні Вартість

вартість = одерж. - знижки - повернутих

доходу товарів

б) на дату складання балансу – за чистою реалізаційною вартістю:

Чиста Сума поточної Резерв

реалізаційна = дебіторської - сумнівних

вартість заборгованості боргів

Форми та порядок розрахунків між підприємствами визначається в господарських договорах.

Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права і обов’язки постачальників та покупців. В договорі наводяться: найменування та кількість товарів, їх ціна, строки та умови поставки, порядок розрахунків та інше.

На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок або рахунок-фактуру, який підлягає оплаті покупцем. Після здійснення оплати матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю за накладною, товарно-транспортною накладною, актом прийнятих робіт, послуг.

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників призначено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Рахунок 36 – активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків з покупцями і замовниками. До рахунку 36 відкривають такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ»

ПФГ - промислово-фінансові групи, багатофункціональні структури, створені на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та інших організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу всієї групи у цілому і кожного із її учасників окремо.

По дебету рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, яка включає ПДВ, АЗ та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету та включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунок підприємства в банківських установах чи в касу та інші види розрахунків.

Сальдо рахунку дебетове означає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведуть в Журналі №3. Аналітичний облік ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.